Хто частіше обманює

Схильність казати неправду залежить від різних чинників – але від яких? Мета-аналіз доводить, що тенденція обманювати, зокрема, залежить від віку й статі. Згідно з отриманими результатами, молоді люди обманюють частіше, ніж старші, а чоловіки – частіше, ніж жінки. Крім того, й ситуація визначає, чи люди лукавлять, чи залишаються щирими.



Зображення: SIphotography/ istock​.


Для більшості спільнот брехня – неморальна. Проте люди знову й знову обманюють, аби здобути певні переваги – чи шахрайство в податковій декларації, чи корупційний бізнес у великому масштабі. Проте які чинники штовхають людей на нещирість?

 

«Незважаючи на те, що існує чимало досліджень, присвячених темам, хто, коли і чому бреше, результати – неоднозначні, частково навіть суперечливі», – сказав Філіп Ґерлах (Philipp Gerlach) з Інституту досліджень освіти імені Макса Планка (Берлін). Чи черниці кажуть неправду частіше, ніж ув’язнені? Частіше обманюють онлайн чи по телефону? Яку роль відіграють фінансові стимули, коли йдеться про брехню?

 

Аби відповісти на ці питання, Ґерлах та його колеги здійснили масштабне метадослідження на тему нещирості. Загалом вони оцінили 565 досліджень за участі 44050 людей – йдеться про вже опубліковані, а також про ще не оприлюднені праці.

 

Результати засвідчили: серед учасників проаналізованих експериментів брехало 42% чоловіків і 38% жінок. Так вони підтверджують припущення, що чоловіки частіше обманюють, ніж жінки – навіть якщо різниця незначна.

 

Крім того, підтвердилося, що молодші люди частіше бувають нещирими, ніж старші. Так, ймовірність того, що хтось бреше, знижується з кожним роком на 0,28%. Тобто вірогідність того, що 20-річна особа каже неправду, становитиме 47%, натомість для 60-річного цей показник дорівнюватиме 36%.

 

Інші чинники, щодо яких постійно дискутують, не вдалося підтвердити, повідомили вчені – наприклад, дослідники не виявили впливу певної освіти чи професії на звичку обманювати. Тож нема жодних вказівок на те, що люди, які вивчають економіку, частіше обманюють.

 

Науковці дійшли одного висновку: на результати дослідження впливала й схема, яку використовували. Так, наприклад, проявилася відмінність у відповідях, коли учасники, граючись, кидали монетку, або коли їх питали про особисті навички – наприклад, чи вони правильно розв’язали математичну головоломку.

 

 

 

«Якщо хтось хоче дізнатися, в якому масштабі люди схильні до нещирості, обов’язково потрібно зважати на те, в якій експериментальній ситуації та в якому досліді людина опинилася. Це означає, що нещирість – не лише людська риса, а й ознака, пов’язана з умовами середовища», – резюмував колега Ґерлаха Ральф Гертвіґ (Ralph Hertwig).

 


Daniela Albat
Wer lügt am meisten?
Max-Planck-Institut für Bildungsforschung, 9.01.2019
Gerlach, Philipp,Teodorescu, Kinneret, Hertwig, Ralph
The truth about lies: A meta-analysis on dishonest behavior.
Psychological Bulletin, Vol 145(1), Jan 2019, p.1-44
Зреферувала С. К.

 

10.01.2019