Мистецтво справляє тривале враження

 

Що відбувається у нашому мозку, коли ми дивимося на шедеври? Відповідь на це питання нещодавно знайшли науковці, застосувавши сканер мозку – і виявили несподіване. Зображення, які ми вважаємо особливо вражаючими, вмикає в мозку мережу, що зазвичай керує внутрішнім світом людини. Якщо картина нас не зворушує, ця мережа пасивного режиму також мовчить.



Зображення: syolacan/ iStock​.


 

Краса – не лише перед очима, а й в мозку. Адже власне мисленнєвий орган визначає, чи естетичні подразники стануть причиною доброго самопочуття, чи ні. Дослідження доводять: коли ми щось вважаємо гарним, в мозку активуються одразу кілька мереж. Також до цього залучений центр винагород, він провокує відчуття щастя.

 

Проте погляд на шедеври залишає нестатичне враження, воно змінюється з тривалістю споглядання. Уявіть себе перед полотном Вінсента ван Гога «Зоряна ніч». Ймовірно, спочатку передусім вам впаде у вічі домінування блакитного кольору. Потім, придивившись, ви побачите зорі та кольорові кільця навколо них. Врешті стане видно маленьке село та його деталі. При цьому блакитне небо продовжуватиме справляти враження.

 

 

Що відбувається в мозку при такому сприйнятті мистецтва, детальніше дослідили Емі Белфі (Amy Belfi) з Університету науки та технологій Міссурі. Для свого дослідження науковці попросили піддослідних дивитися на твір мистецтва, який демонстрували на екрані впродовж 15 секунд. За цей час функціональна магнітно-резонансна томографія записувала діяльність їхнього мозку.

 

Результат був несподіваний: щоразу, коли піддослідні вважали певну картину особливо зворушливою або вражаючою, у їхньому мозку активувалася так звана мережа пасивної роботи мозку. Передусім вона активна тоді, коли ми літаємо в хмарах – під час снів наяву, коли ми ментально відволікаємся або злегка дрімаємо. Зазвичай нам потрібно послаблювати активність цієї мережі, щоб сприйняти певну картину. Адже в такому випадку мозок опрацьовує зовнішні естетичні стимули. Коли учасники дослідження дивилися на твір, що їх не приваблював, мережа пасивної роботи залишалася німою, повідомили вчені.

 

Інакше все відбувалося, коли твір мистецтва особливо подобався учасникам: «Якщо ми вважаємо твір естетично привабливим, частина мережі пасивної роботи мозку активується, хоча фокус уваги розташований в зовнішньому світі, –  це твір мистецтва», – повідомив співавтор Едвард Весель (Edward Vessel) з Інституту емпіричної естетики імені Макса Планка.

 

Мережа пасивної роботи мозку залишається активною впродовж всього часу споглядання шедевру. На думку науковців, це доводить: враження від особливо вражаючого твору активується завдяки поєднанню зовнішніх стимулів та внутрішньої реакції. Наша увага, з одного боку, спрямована на навколишній світ, з іншого боку – на наш внутрішній світ. «Ми могли спостерігати, що такий стан мозку настає відносно рідко і, ймовірно, становить собою ознаку динамічного естетичного досвіду», – сказав Белфі.

 


Nadja Podbregar
Gute Kunst wirkt nach
Max-Planck-Institut für empirische Ästhetik, 28.12.2018
Amy M.Belfi, Edward A.Vessel, Aenne Brielmann, Ayse IlkayIsik, Anjan Chatterjee, Helmut Leder, Denis G.Pelli, G. GabrielleStarr
Dynamics of aesthetic experience are reflected in the default-mode network
NeuroImage, volume 188, March 2019, Pages 584-597
Зреферувала С. К.

 

06.01.2019