Офіціяльне повідомленнє з 28. XII.

На північ від Львова. Наші частини заняли Любачів і переслідують відходячого ворога. Нами зруйнована зелізниця межи Судовою Вишнею а Мостисками. Поїзд, який йшов під охороною панцирного поїзда з Перемишля до Львова вернув ся назад.

У Львова. Після сильного бою У.С.С. взяли бровар Ґрунда, що на шосі Львів — Куровичі. Поляки в повному безпорядку втікають у Львів. Особливо відзначив ся бунчужний (місто-старшина) Шуфляк. Далі наша лінія проходить через мінські Пасіки та Перзенківку. Тут Поляки втікають. Польський панцирний поїзд декільки разів виїздив для обстрілу наших військ в напрямі на Бібрку.

На південь від Львова. Наші частини заняли Оброшин і Бартатів. Наші стежі доходять до Ягайлонського Городка, позаяк Поляки втікли з Черлян і Угерців Незабітовських. У Хирова стрілянина. Начальник штабу військ Полковник Мишковський.

 

Офіціяльне повідомлення з 29. XІІ. 1918.

На північ від Львова. Під сильним натиском ворога — ми залишили Любачів. Наші передові частини з Яворова зруйнували зелізницю в Судовій Вишні. Взяли в полон декілька Поляків і муніції.

У Львова. Після трехдневного кровавого бою у Сокільник — ми взяли їх приступом, яким проводив отаман Микитка. Командант галицького гайдамацького відділу четар Фарановський, котрий головно причинив ся до заняття Сокільник є тяжко ранений.

Зараз лінія облоги Львова проходить через Брохів — Рісна Руська — Малехів — Кривчичі — бровар Ґрунда — Пасіки Мійські — Перзенківка — Кульпарків — Скнилів і Зимна Вода. В наступі брали удачну участь українські козаки, які захопили Скнилів.

На південь від Львова. Енерґічними наступами полковника Коссака відперто Поляків на лінію Черняни — Керниця — Бартатів. Взято богато полонених і муніциї. Наші стежі ввійшли на зелізницю Львів — Перемишль і у Мшани знищили єї в 47 місцях. Один з двох панцирних поїздів, які були вислані проти стеж — перевернув ся на зіпсованім відтинку зелізничого шляху. Начальник Штабу Українських Військ полковник Мишковський.

 

В послідних часах вивозить ся з міста у великій скількости нафту без дозволу Держ. Секретаріяту, а тим робить ся нашій державі велику кривду, бо за дозвіл побирає держава оплату. На разі наша держава не побирає жадних податків, а оплата то майже одинокий дохід державний; з него треба оплатити військо і урядників, тай достарчити харчів для евакованих громад. А тут темні духи днями й ночами вивозять ці цистерни нафти без оплати приписаної такси, а наші селяни помагають тим злочинцям, бо за юдин гріш возять бочки з нафтою, перекрадають ся сутичами, щоб злодіям помогти вивезти не оплачені бочки нафти і ошукати власну державу.

 

Український голос

31.12.1918