Українська Національна Рада на предложення Державного Секретаріяту ухвалила на засіданню 16. с. м. отсей тимчасовий закон про адміністрацію в републиці:
§.1. Всі закони і розпорядки бувшої австро-угорської монархії, оскільки вони не противлять ся державности Західно-української Народньої Републики, остають аж до зміни, зглядно знесення в повній правній силі і на основі них маєть ся вести дальше адміністрацію держави.
§.2. Всі урядники і державна служба бувшої австрійської, зглядно угорської держави, котрі зложать письменне приречення, що виконувати будуть публичну службу в імени Західно-української Народньої Републики, остають аж до дальшого зарядження на своїм дотеперішнім урядовім становищі.
§.3. Всі адміністраційні уряди, які находять ся на области Західно-української Народньої Републики, підлягають Державному Секретаріятови у Львові, до котрого належить рішення в послідній інстанції всіх тих справ, які підлягали бувшому австрійському, зглядно угорському міністерству.
§.4. Начальним повітовим орґаном політичної адміністрації є аж до устійнення правно-державних відносин український державний повітовий комісар.
§.5. Українського державного повітового комісаря іменує і усуває Державний Секретар внутрішніх справ.
§.6. Вибрані до часу утворення Державного Секретаріяту зборами відпоручників громад українські повітові комісарі мають бути предложені Державному Секретаріятови до затвердження. На случай незатвердження має приміну постанова уступу І.
§.7. Своєю властю обнимає український державний повітовий комісар область дотичного політичного повіту.
§.8. Український державний повітовий комісар має право і обовязок берегти інтересів української державности і протиділати всяким змаганням виміреним проти неї, — з окрема:
а) приймати згадані в §.2. приречення від всіх адміністраційних урядників по долученій формулі.
б) видавати зарядження в тих всіх случаях, в котрих дотеперішні австрійські урядники відмовлять виконування служби, а публичний інтерес вимагає, щоби не наступила перерва або застій в дотичнім уряді і подавати всі дотичні свої зарядження безпроволочно державному Секретаріятови до затвердження,
в) затверджувати зарядження адміністраційних повітових властей о скілько вони мають загальний публичний характер,
г) підписувати квіти на виплату поборів урядників,
д) дозволяти і заказувати ношення оружя для цивільного населення,
е) вести нагляд над діловодством всіх урядників і публичних інституцій в повіті та предкладати державному Секретаріятови свої внески в справі їх урядування.
§.9. В справах публичного безпеченства повіту підлягають повітові військові команданти і повітові команданти жандармерії українському державному повітовому комісареви.
В усіх инших справах, входячих в обсяг ділання обох тих командантів, має український державний повітовий комісар співділати і довести силою своєї власти до як найскоршого зорґанізування оружної військової сили і жандармерії в повіті.
§.10. Український державний повітовий комісар іменує аж до переведення громадських виборів громадських комісарів в тих громадах, в котрих заходить потреба усунення дотеперішніх начальників громади, зглядно громадських рад.
Вибрані до часу видання сього закона громадські комісарі мають бути затверджені українським державним повітовим комісарем.
Громадські комісарі мають права і обовязки бувших правительственних комісарів.
§.11. В господарських справах співділають українські державні повітові комісарі з повітовими харчовими управами і наглядають над виконанням заряджень Українського Харчового Уряду.
§.12. Суди, почти, телєґрафи, зелізниці, саліни і домени є виняті з під компетенції українських державних повітових комісарів. Українські повітові державні комісарі управнені і обовязані є на случай достереження неправильностей в урядованню тих інституцій, або надужить власти на шкоду української державности, донести о тім безпроволочно Українському Державному Секретаріятови, а в наглих випадках видати відповідні зарядження.
§.13. Всякі дотеперішні зарядження, оскільки виходять поза рами сього закона, тратять свою правну силу українські державні комісарі і всі власти мають стисло примінювати ся до постанов сього закона.
§.14. Виконання сього закона і видання відповідних інструкцій і поучень поручаєть ся Державному Секретареви внутрішних справ.
[Голос Поділя, 24.11.1918]