В найблизшій охрестности Косова проявив ся сего року дуже надїйний рух, именно основано три товариства самопомочи, одно від 1884 року истнуюче зреорґанізовано основно, а громадяне пятої місцевости рішили вже основанє і вислали статути до намістництва. І про ті то товариства, котрі стоять на дорозї найкрасшого розвою, подаємо отсе звістку до прилюдної відомости.
Перше товариство, котре з початком сего року увійшло в житє — то товариство "Поміч" в Монастирску, а членами єго можуть бути також мешканцї міста Косова. Иніціятиву до основаня того товариства дали самі Монастирчане, котрі за заохотою Ив. Гавриша, ткача, теперішного аґента "Днїстра", ще в 1890 роцї зложили на сю цїль невеличку сумку. Однак самі не вміли ввести товариство в житє, доперва при кінци 1892 року прийшли им в поміч Вп. В. Лушпиньскій нотар і о. Н. Бачиньскій — они уложили статут і починили всякі потрібні приготовленя а дня 4 грудня 1892 р. відбулись перші загальні збори того-ж товариства. До видїлу вибрано Вп. Лушпиньского предсїдателем, єго заступником завідателя о. Н. Бачиньского а кромі них сїм що світлїйших ремісників і хлїборобів, котрим добро і розвій товариства лежали на серцю. Тож товариство вже в першім роцї истнованя дуже гарно розвинулось і будучність єго запевнена.
Житє в товаристві обявляло ся в сей спосіб:
В одинацять місяцях истнованя товариства скликано два рази загальні збори дня 4 грудня 1892 і 16 липня 1893. На перших було около 100 людей, а на других, котрі відбулись в обширній шопі приходскій, зібралось звиж 150 людей, і кромі місцевих були ще гостї з міста Косова, Косова старого з Москалївки і Вербівця. На зборах велась оживлена дискусія і видне було загальне заинтересованє. Рада товариства сходилась кождої недїлї по вечірни, виплачуючи ухвалені позички і відбираючи рати. При тім відбула 21 засїдань, на котрих всї радні і заступники их були присутні і брали живу участь. Книги провадили радні по черзї під доглядом презідії, котра докладала стараня, щоби й члени товариства з по-за ради знакомили ся з веденєм книг і всїм дїловодством.
З важнїйших ухвал ради годить ся занотувати:
1. Від удїлюваних позичок рішено побирати 6% з гори.
2. Позичати рішено передовсїм на оплати місячними ратами, позаяк місцева людність має майже постійні зарібки, а тілько виїмково рішено позичати на сплату в однім речинци від 3 до 6 місяцїв.
3. Дальше рішено удїляти на-разї тілько дрібні позички до 20 зр., а то з огляду на велике число зголошуючих ся о позичку і за-для того, що від дрібних позичок тутешні лихварі побирають вже надто страшну лихву [1½ до 4 кр. від одного ґульдена на тиждень.]
4. Вкінци з огляду на численні зголошеня о позички рішено випозичити в протягу року 500 зр., за котру то суму поручили члени ради своїм власним майном.
В той спосіб товариство "Поміч" в одинацяти місяцях свого истнованя удїлило 26 позичок квотами від 5 до 15 зр., а 47 позичок по 20 зр., разом 73 позичок в загальній сумі на 216 зр.
З днем 19 падолиста с. р. числило товариство 124 членів дїйстних a 6 спомагаючих з-між интеліґенції, а власного маєтку, вже по відтрученю безповоротних видатків, посїдало 324 зр. і 53 кр. А то все вчинило ся в протягу 11 місяцїв! До листопада містила ся каса і канцелярія товариства в домі приходскім, а в листопадї зволив єї Вп. В. Лушпиньскій приняти в свій дім.
Розвій і видимий пожиток якій принесло товариство "Поміч" в так короткім часї, стали заохотою для сусїдних громад.
І так дня 8 червня 1893 основано товариство "Власна поміч" в Городї, сельци невеличкім. Товариство се з днем 19 падолиста 1893 числило 36 членів і посїдало маєтку по відтрученю безпосередних видатків 55 зр. 73 кр., а за час свого истнованя удїлило членам 14 позичок в загальній сумі на 78 зр. Провід в товаристві обняв місцевий душпастир о. Маркіян Шанковскій, а иніціятива заложеня товариства вийшла від тамошних громадян. Тілько, на жаль, між ними мало грамотних, позаяк школи в місци нема. Книги провадить честний Захарук з Москалївки, що ведений чувством патріотичним жертвував ся так довго займатись тою справою, доки місцеві люде не познакомлять ся докладно з цїлим дїловодством. Єсть надїя, що се товариство як ино тамошні люде познакомлять ся з дїловодством, дійде до красшого розвою, а то тим певнїйше, що над тим трудить ся щиро тамошний душпастир.
Дня 8 жовтня с. р. основано трете товариство "Поміч" в Вербівци. Коло основаня сего товариства — кромі місцевого душпастиря о. Іосифа Абрисовского — найбільше заслужив ся молодий і енерґічний тамошний ґазда Петро Бойчук. Він то перечувши, що в сусїднім Монастирску истнує товариство самопомочи, поспішив з кількома товаришами туди на піврічні загальні збори, а пересвідчившись, якій великій хосен таке товариство принести може, загадав занятись основанєм такого товариства в своїм селї. Тож при кождій нагодї старав ся пересвідчити своїх співгромадян о потребі такого товариства, а тимчасом сам кождої недїлї спішив до Монастирска, аби в тамошнім товаристві познакомити ся з дїловодством і веденєм книг. І ті щирі єго заходи не були даремними, бо дня 8 жовтня с. р. відбулись під проводом Вп. В. Лушпиньского, а при численній участи громадян з Вербівця і Косова старого перші загальні збори ново основаного товариства. На ті збори прибули яко гостї також адвокат д-р Корпиньскій з Косова і оо. М. Шанковскій і Н. Бачиньскій. Збори під вмілим проводом відбулись величаво і причинились до того, що присутні громадяне з Косова старого набрали охоти основати у себе подібне товариство.
З днем 19 падолиста с. р. числило вербовецке товариство 78 членів звичайних і 5 спомагаючих, а майно товариства, по відчисленю видатків безповоротних, виносило 113 зр. 50 кр., з котрої то суми визначено 10 членам по 10 зр. значнїйші датки на цїли товариства зложили Вп. Лушпиньскій і місцевий душпастир. Коли зважимо, що товариство в Монастирску зачинало з 90 зр. а дійшло в короткім часї до таких гарних результатів, то єсть надїя, що і вербовецке товариство жде гарна будучність.
Дня 26 падолиста с. р. довершено основної реформи товариства "Правда" в Москалївцї. Се товариство истнує від 1884 року і було первістно заложене на лад Закомарскої Правди. В першім роцї истнованя числило оно 106 членів і посїдало 109 зр. 39 кр. Але позаяк п. Петровскій, першій основатель того товариства, опустив Москалївку, в товаристві настав майже цїлковитий застій.
Доперва за теперішного душпастиря о. Маркіяна Шапковского, повного енерґії і прихильности для народу, при співдїяльности предприїмчивого тамошного ґазди Ивана Балагурака, почало товариство на-ново жити повним житєм. Однак хибно уложений статут спиняв належитий розвій товариства. Именно подїл маєтку на зелїзний, підручний, перехований, неоднакова стопа процентова і неозначені точно речинцї сплат — показались непрактичними, спиняли і утрудняли дїловодство. По наших селах можуть розвиватись тілько такі товариства, котрих статут уложений ясно і приступно а цїле дїловодство веде ся як найпростїйше. З тих то причин — за старанєм о. М. Шанковского переведено основну зміну статута і то на взір "Помочи" в Монастирску і власне 26 падолиста с. р. відчитано і пояснено новий статут, а місцевий душпастир теплим словом заохочував громадян, щоби охотнїйше як доси горнулись до товариства.
Из справозданя виходить, що товариство посїдає 570 зр. і 69 кр.; з того готівкою в касї 48 зр. а проча сума роззичена між членами. В часї загальних зборів жертвував о. М. Шанковскій 5 зр. а прочі члени зложили 30 зр., так що з тим днем посїдало товариство звиж 600 зр. А позаяк в Москалївцї єсть много грамотних людей і вельми дїяльний душпастир, котрий в двох товариствах єсть предсїдателем а в двох належить в склад контрольної комісії, то єсть надїя, що тамошне товариство "Правда" буде належати до найкрасших в Косівщинї.
Годить ся ще згадати, що громадяне з Косова старого враз з своим душпастирем, внесли статути до намістництва і ще сего року мають надїю оснувати у себе товариство "Поміч".
Товариства ті обнимають шість місцевостей і три парохії — і всюди кромі світлїйших громадян засїдають в радах душпастирі і ревно займають ся справами товариств. А для добра всїх тих товариств потрудив ся не мало Вп. В. Лушпиньскій, нотар з Косова, бо брав чинну участь в уложеню статута, зладив скрипт довжний і надруковано єго для всїх товариств в 1500 примірниках, спішив на кожді збори і так вмілим проводом як і краснорічивим словом причиняв ся до поваги зборів, вкінци трем товариствам жертвував щедрий дар в квотї 50 зр.
Нарід в Косівщинї хоч мало просвічений, але предприїмчивий і рухливий. В повисше згаданих місцевостях иніціятива до основаня товариств вийшла від самих громадян, а их сусїди заинтересувались також товариствами самопомочи. Коби лиш интеліґенція живуча посеред народу схотїла єму прийти в поміч, то Косівщина скорше як котра инча сторона нашого краю визволялась би з неволї лихварскої...
[Прим. Ред.] Такі красні початки самопомічного руху в Косівщинї мусять тїшити кождого Русина — они спеціяльно утїшать ще й товариство "Просвіту", котра книжочкою виданою в 1889 роцї вказала дорогу до закладаня такої "Власної Помочи", — утїшать і автора тої книжочки, д-ра Костя Левицкого, котрий аж в трибуналї віденьскім перепер право основуваня такої "Власної Помочи" на основі закона о товариствах з року 1867-ого].
Дѣло
22.12.1893