Загальні збори товариства "Громади" у Відни відбули ся дня 10 н. ст. грудня в сали "Kaiser von Oesterreich" при участи поважного числа членів і гостей. З виднїйших гостей бачили ми на зборах заслуженого професора черновецкого університету д-pa Стефана Смаля-Стоцкого. Проф. Барвіньскій і о. Пюрко просили о оправданє их, що не могли явитись на зборах з причини недуги.
Збори відкрив промовою дотеперішний голова товариства о. д-р Теоф. Сембратович, витаючи передовсїм дорогого гостя д-ра Стоцкого а в дальшім рядї всїх Громадян, по чім удїлив голосу секретареви товариства академикови Сивакови, а той відчитав протокол з минувших загальних зборів. По принятю протоколу забрав слово п. М. Бігун і відчитав справозданє з дїяльности уступаючого видїлу, з котрого виймаємо і найважнїйші точки:
Товариство "Громада" числить [по вичеркненю членів, що виїхали з Відня або не сповняли своїх обовязків] 51 членів звичайних 1 члена основателя а 7 членів спомагаючих. Поміж членами звичайними є два члени почетні. — Видїл відбув 11 засїдань і устроїв 12 сходин і 3 вечерницї, з тих одні в память Шевченка, другі в память Маркіяна Шашкевича а треті в сполученю з танцями. "Громада" удержувала ось-такі часописи: "Дѣло" [в 2 примірниках], "Зорю" і "Посланника" по зниженій цїнї, а крім того діставала "Народну Часопись", "Батьківщину", "Правду" і "Буковину" безплатно. "Громада" удержувала дружні зносини з товариствами "Ватра" і "Зоря" у Львові, дальше з славяньским співацким товариством, з болгарским товариством "Балкан" і з товариствами польскими Ognisko, Zgoda і Przytulisko у Відни. Крім того була "Громада" репрезентована на концертї і комерсї в честь Коляра, устроєних заходами всїх славяньских товариств у Відни, при чім член "Громади" акад. Студиньскій зазначив як найяснїйше становище Русинів між Славянами і віддав поклін памяти Коляра. На вечерницї устроєні в память Шевченка і Маркіяна Шашкевича у Львові і на вечерницї в память Шашкевича в Бережанах вислано привітні телєґрами. — Відчитів популярних було в товаристві пять; по одному держали посли пп. Телишевскій і Барвіньскій. — На дохід товариства устроїв видїл на сходинах дві фантові льотерії. — Видїл післав на памятник Шашкевича 3 зр. від себе а 7 зр. від Громадян. — На закупно наукових книжок призначено на-разї квоту 10 зр. — Для членів товариства постарав ся видїл о відзнаки. — Бібліотека товариства числить 170 книжок а збільшилась сего року дарами [П. Ив. Ґуляй дарував шість річників "Дѣла", п. Бігун 38 книжок, п. Дуля 9 книжок а пп. Янович і Данкевич по чотири книжки].
Зі справозданя касієрского зложеного п. М. Бігуном довідуємо ся, що "Громада" мала за рік 1893 доходу 293 зр. 11 кр., на що зложились: вписове 12 зр. 50 кр., вкладки 157 зр. 60 кр., добровільні датки 9 зр. 85 кр., дохід з вечерка Шевченка 80 зр. 91 кр., дохід з фантових льотерій 20 зр. 20 кр., відпренумерата ґазет 9 зр. 5 кр., зворот позички 3 зр. — А видатки товариства становили: пять беззворотних запомог в сумі 23 зр., передплата часописей 30 зр. 60 кр., друки 12 зр. 50 кр., видатки на вечерок Шевченка 33 зр. 51 кр., закупна книжок 6 зр. 8 кр., почта і телєґрами 9 зр. 83 кр., позичка 15 зр., закупно инвентаря 10 зр. 80 кр., видатки адміністраційні 17 зр. 25 кр., на памятник Шашкевича 3 зр., отже разом розхід товариства виносив 164 зр. 57 кр. Лишило ся в касї 128 зр. 54 кр., а що з 1892 року осталось в касї 159 зр. 72 кр., то маєток товариства в готівцї виносить 288 зр. 26 кр. — Як бачимо, стан маєтковий товариства не стоїть зле; бажати би тілько, щоб на будуче уплата вкладок відбувала ся ще точнїйше як минувшого року.
По деяких интерпеляціях в справі справозданя, які ставили академики д-рнд Павлюк і акад. С., і по удїленю відповідних пояснень від видїлу, удїлено уступаючому видїлови одноголосно абсолюторіюм.
(Конець буде.)
[Дѣло, 14.12.1893]
(Конець.)
Дальшою точкою нарад був вибір видїлу на будучій рік і при сїй точцї вивязалась горяча і оживлена дискусія. Часть членів обставала при кандидатурі о. д-ра Т. Сембратовича на голову товариства, коли-ж він заявив, що не може приняти сего уряду, акад. Студиньскій, віддавши признанє бувшому голові за щирість і труди для "Громади", піднїс, що "Громада" находить ся в центрі житя Славян, потребує маніфестувати ся як найчастїйше, мусить виступати нераз перед Славянами в оборонї свого народу, котрий деяким Славянам і нашим ренеґатам хоче ся уважати за частину народу россійского, — длятого на голову товариства треба доконче чоловіка, котрого не вязало би соціяльне становище, котрий би ставляв сміло чоло і не убояв ся нїяких демонстрацій понижаючих наш нарід а яких нераз допускали ся у Відни наші москвофіли. Товариство "Громада" — кінчив акад. Студиньскій — мусить все і всюди маніфестуватись яко товариство народовске, висказувати прямо і рішучо свої народні идеали, і поручив на голову товариства д-ра Олександра Кулачковского, кандидата адвокатури. Значна часть Громадян підперла сю кандидатуру — і до видїлу увійшли: д-р Ол. Кулачковскій яко голова, Исидор Мазуркевич, урядник міністеріяльний, яко заступник голови, а на видїлових пп. Мох. Бігун, В. Кадайскій промисловець, Вас. Сивак студ. прав, Мих. Пюрко, студ. прав, Єр. Бурачиньскій студ. академії рільничої, Юр. Шумскій ескомптер угорского банку і М. Дяків урядник міністерства. На заступників видїлових вибрано пп. Захара Шквиру, Коцка і Будзанюка, робітників фабричних. — По виборі видїлу, принятім грімкими оплесками, забрав слово голова товариства д-р Кулачковскій і, подякувавши за вибір, в коротких а ядерних словах виголосив свою проґраму, візвав всїх до солідарности і заявив, що буде старатись оправдати покладані на него надїї і заявлене єму довірє. Він обняв уже дальшій провід і приступлено до вибору мирового суду та комісії шконтруючої. До мирового суду увійшли пп.: инжінер п. Костишин, д-р мед. Гнатовскій і робітник Ив. Морозко а до комісії шконтруючої пп.: Ал. Курило робітник фабричний і Гукевич студ. академії рільничої.
На внесенє акад. Студиньского именовано почетним членом товариства заслуженого посла і писателя п. Ол. Барвіньского.
Дальше принято внесенє, щоби "Громада" в найкоротшім часї постаралась о винаєм власної хати, бо се доконче потрібне для зросту й розвою товариства. З огляду на видатки на хату припоручили збори вид]лови старатись о найточнїйше стяганє вкладок членьских.
Часть офіціяльна зборів тревала повних чотири години а потім розпочав ся комерс. Головою комерсу вибрано проф. д-ра Стоцкого. Цїлий комерс зложив ся на величаву маніфестацію. Горячі і патріотичні бесїди, прегарні співи поривали всїх присутних. Треба було почути прекрасну бесїду проф. д-ра Стоцкого, в котрій взивав присутних, щоби полюбили цїлий україньскій нарід; треба було почути відповідь д-ра Кулачковского, котрий зазначив, що "Громада" зібралась під девізою: "нарід і єго мова та що й на дальше она не відступить від плеканя почутя національного між віденьскими Русинами; треба було почути бесїду акад. Студиньского, що в ядерних словах характеризував положенє нашого народу в Россії, де убивають кожду свобідну думку, оковують в кайдани кождого, хто лиш хоче внести світло в суспільність україньску і россійску, і звернув ся до академиків, щоби не глядали хлїба на чужинї а вертали до краю, де роботи богато а сил так мало, — хто би ті промови був почув, зміг би виробити собі образ цїлого комерсу, настрою, одушевленя, на котрих відданє слів не стає. А ті співи, як хоральні так і сольові Павлюка, Дякова, Мусяновича, Шквири і других — кілько житя внесли они в сей так поважний комерс! "От де люде слава наша, слава України!" — в тій нашій, любій, дорогій пісни! На комерс прибув пос. Охримович і піднїс чарку в честь нового голови товариства. Також піднесено тоаст в честь проф. д-ра Стоцкого, горячого і щирого д]ятеля та мужа науки, котрий прибув на "Громаду", щоби розглянутись в житю і веденю "Громади". Вкінци відспівано грімко "Ще не вмерла Україна".
Кінчу, а витаючи сердечно новий вид]л, в котрого руках спочиває красчій розвій "Громади" кличу: Щасть Боже!
[Дѣло, 15.12.1893]
15.12.1893