Україна та Європейська Унія підписали чотири важливі фінансові угоди під час Ради асоціації Україна-ЄС, яка розпочалася у понеділок в Брюсселі. Документи стосуються, зокрема, фінансової підтримки Єврокомісією проектів енергоефективності, підвищення кваліфікації співробітників органів державної влади, модернізації системи професійно-технічної освіти, просування контактів між людьми з ЄС та українським суспільством.
Про це повідомила аґенція "Укрінформ".
Під час засідання сторони обговорили виконання Україною Угоди про асоціацію.
"Попри зовнішні виклики, Україна продовжує проводити реформи. Нам вдалося досягти прогресу у сферах децентралізації, реформування енергетичного сектора та державної служби. Ми вийшли на фінішну пряму із започаткуванням роботи Вищого антикорупційного суду. Впроваджуються соціальні реформи: освітня, медична та пенсійна. Є важливі зрушення в галузях приватизації і реформи державних підприємств", – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Зокрема, метою Угоди між урядом України та Європейською комісією про фінансування заходу "Програма підтримки енергоефективності в Україні – EE4U-II" є залучення допомоги Європейського Союзу на фінансування заходів з енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів в Україні, що сприятиме зменшенню національного енергоспоживання та викидів парникових газів, збільшенню енергетичної безпеки України.
Документ передбачає реалізацію проектів енергоефективності, які приведуть до зменшення споживання енергії на рівні багатоквартирних будинків, покращення умов для інвестицій в цю галузь, а також вдосконалення системи аудиту у сфері енергетики. Загальний внесок ЄС в рамках Угоди сягає 54 млн євро.
Від уряду України цю угоду підписав віце-прем’єр-міністр України – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, від Європейської комісії – комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган.
Ще один документ – угода між урядом України та Європейською комісією про фінансування Програми технічного співробітництва 2018 року – спрямована на зміцнення інституційної спроможності українських органів влади імплементувати законодавчі норми ЄС в українське законодавство. Зокрема, забезпечити виконання положень угоди про асоціацію/ПЗВТ у вибраних пріоритетних напрямках: навколишнє середовище, транспорт, енергетика, санітарний та фітосанітарний контроль, бухгалтерський облік, стандартизація, електронна комунікація, кібербезпека. Окремо в угоді прописано принципи поваги органів державної влади України до прав людини та основних свобод. Загальний внесок ЄС в рамках угоди становить 37 млн євро.
Третя угода – "EU4Skills: Найкращі навички для сучасної України" – спрямована на реформування та модернізацію системи професійно-технічної освіти в Україні для сприяння сталому і інклюзивному соціально-економічному розвитку завдяки кращому економічному управлінню, збільшенню диверсифікації та вищій продуктивності праці. Загальний бюджет угоди – 58 млн євро.
Нарешті, четверта угода – "Програма розширення контактів між людьми: Дім Європи" – передбачає залучення допомоги Європейського Союзу для просування контактів між людьми з ЄС та українським суспільством з метою обміну найкращими практиками та сприяння взаєморозумінню. Цей документ, зокрема, передбачає професійний обмін для короткострокового професійного стажування у країнах-членах ЄС, у першу чергу, завдяки існуючим програмам та проектам держав-членів, а також підтримку програмного та інформаційного центру "Дім Європи". Загальний внесок ЄС в рамках цієї, четвертої, угоди сягає 18 млн євро.
Як пише видання "Європейська правда", Унія вкотре переконувала Україну скасувати мораторій на експорт необробленої деревини.
"ЄС закликав Україну продовжувати боротьбу з прихованими інтересами, щоб поліпшити діловий та інвестиційний клімат і швидко усунути торговельні подразники, такі як мораторій на експорт необробленої деревини", – йдеться у спільній заяві за підсумками 5-го засідання Ради Україна – ЄС.
Рада асоціації привітала зростання двосторонньої торгівлі і погодилася з необхідністю приділити особливу увагу ефективній і своєчасній імплементації положень угоди про вільну торгівлю та усуненню технічних торговельних бар'єрів, в тому числі у сферах митних процедур, технічних регламентів, санітарних та фітосанітарних вимог, а також реформи системи безпеки харчових продуктів, системи державних закупівель та захисту прав інтелектуальної власності.
"Українська сторона підтвердила свої зобов’язання щодо реформи системи технічного регулювання, зокрема необхідності прискорити схвалення секторального законодавства, в тому числі у сфері ринкового нагляду", – зазначено в заяві.