Цього тижня Велика Британія ледь не потрапила в урядову кризу. Фрондери з Консервативної партії намагалися усунути лідерку торі Терезу Мей з посади прем’єр-міністерки шляхом оголошення вотуму недовіри. Проте у парламентській фракції консерваторів виявилося більше прихильників керівниці уряду, ніж противників. Хоча Тереза Мей аж ніяк не може почуватися в безпеці. Найтяжчі дня для неї лише починаються.
Фрондерам не сподобався запропонований Терезою Мей план виходу Великої Британії з Європейської Унії. План цей передбачений угодою, досягнутою на перемовинах між Лондоном і Брюсселем. Назвемо ключові пункти, які викликають найбільше суперечок. Передовсім йдеться про збереження спільних з ЄУ правил торгівлі, необхідних, щоби забезпечити безперешкодне переміщення товарів через кордон. Далі – про укладання нового митного договору, який дозволить відмовитися від прикордонного контролю між Великою Британією та ЄУ. Окрім того, поки що не буде встановлюватися реальний кордон між Північною Ірландією та Ірландською Республікою. Громадянам Об’єднаного Королівства і країн – членів ЄУ буде дозволено й надалі подорожувати територіями один одного, навчатися й працювати. Велика Британія хоча й вийде з юрисдикції Європейського суду, але в деяких царинах враховуватиме його рішення.
Терезу Мей атакували опоненти з усіх боків: євроскептики і єврооптимісти, прихильники «дуже м'якого Brexit» і прихильники жорсткого варіанта виходу з ЄУ. Незважаючи на це, Мей наполягала, що викладені в проекті умови – найкращі з можливих для Великої Британії. А противники прем'єра стверджували, що Велика Британія через таку угоду опиниться в ще гіршому становищі, ніж зараз. Бо, нібито, Євроунія володітиме контролем над значною частиною британської економіки, а Лондон виявиться не в змозі вплинути на європейські закони.
Коротко нагадаємо, як розвивалися події у Лондоні з початку цього тижня. У понеділок, 10 грудня, Тереза Мей виступила зі сенсаційною заявою, що заплановане на 11 грудня голосування в Палаті громад Великої Британії щодо угоди про Brexit переноситься на пізніший термін. Вона щиро визнала, що програла б голосування в Палаті зі значною перевагою не на її користь.
Ця заява британської прем’єрки змусила президента Європейської Ради Дональда Туска оголосити про скликання спеціального саміту Євроунії щодо Brexit. Хоча він зразу ж попередив, що Брюссель відкидає можливість перегляду вже досягнутої угоди з Лондоном.
А вже в середу, 12 грудня, зі самого рання група депутатів-торі загальним числом 48 багнетів подала керівництву фракції Консервативної партії офіційного листа з вимогою провести голосування щодо вотуму недовіри прем’єрці. Оскільки лист підписали понад 15 відсотків (з 315-ти) членів фракції, то, згідно з усталеною процедурою, керівництво мусило поставити це питання на голосування.
Варто зазначити, що ще кількома днями раніше навіть цих 48 депутатів не вдавалося зібрати для фронди проти лідерки. Хоча такі спроби робили впродовж минулих трьох місяців. Необхідний кворум для ініціювання вотуму недовіри Мей вдалося забезпечити завдяки підтримці ультраконсервативного політика Джейкоба Ріс-Моґґа. Він увійшов у коло фрондерів щойно після того, як було оприлюднено остаточний варіант договору про порядок і умови виходу Великої Британії зі складу Європейської Унії, затверджений на саміті ЄУ.
Ріс-Моґґ – бізнесмен, мультимільйонер, засновник інвестиційної компанії Somerset Capital Management (SCM). Як послідовний євроскептикок, Ріс-Моґґ неодноразово заявляв про те, що після Brexit британська економіка процвітатиме.
Нещодавно журналісти газети Daily Mail з’ясували, що його компанія почала досить тісно співпрацювати з російськими партнерами. SCM, зокрема, придбала акції принаймні двох російських компаній, занесених до «чорного списку» США, а також деяких інших, які перебувають під контролем олігархів, близьких до російського президента Володимира Путіна. Загалом «російські» активи компанії становлять 217 мільйонів фунтів стерлінгів. Зокрема, за даними газети Daily Mail, SCM вклала 84 млн фунтів в «Яндекс», 44,5 млн фунтів – у «Сбербанк», 16 млн фунтів – у «Лукойл», 16,7 млн фунтів – у «Новатек» і майже 50 млн фунтів – в X5 Retail Group.
У Палаті представників британського парламенту Ріс-Моґґ репрезентує Північно-східний Сомерсет та очолює депутатську групу в консервативній фракції чисельністю 80 парламентарів, які дотримуються жорсткої лінії в питанні про Brexit. Тож після оприлюднення зазначеної угоди між Лондоном і Брюсселем Ріс-Моґґ звинуватив Терезу Мей у порушенні положення передвиборчого маніфесту консерваторів, в якому народу Великої Британії був «обіцяний вихід з митного союзу, а збереження юрисдикції Європейського суду юстиції робить порожнім звуком обіцянку повернути контроль над законами».
Та все ж спроба скинути Терезу Мей з посади голови партії та керівниці уряду зазнала фіаско. За те, щоби вона залишалася на своєму місці, проголосували 200 депутатів від консерваторів, проти – 117.
Відтак Мей не просто залишилася лідером торі і зберігає посаду прем'єр-міністерки, а ще й забезпечила собі внутрішньопартійну недоторканність упродовж року. Щоправда, перед самим голосуванням вона пообіцяла своїм депутатам скласти з себе повноваження партійного лідера і прем’єрки перед черговими виборами, які пройдуть у 2022 році.
Але що далі? Партійний вотум недовіри був відносно легким випробуванням для Терези Мей. Цей самий вотум може бути внесено на голосування Палати представників, і тоді вже диспозиція «своїх» і «чужих» для прем’єрки стане значно невигіднішою.
Ще гірша ситуація з ратифікацією парламентом угоди про Brexit. У цьому питанні Мей перебуває у глибоко патовій ситуації. Шанс провести документ через парламент експерти відносять до царини наукової фантастики. Розглянемо загалом імовірні сценарії розвитку подій у Великій Британії.
Один із них – той самий фантастичний, коли Терезі Мэй таки вдасться переконати депутатів, що угода є корисною для країни. Тоді все зрозуміло: Об’єднане Королівство 29 березня махає ручкою Європейській Унії, проте залишаються певні пов’язання, про які ми згадували на початку тексту, говорячи про «м’який» Brexit.
Другий варіант передбачає демісію Мей, призначення нового «жорсткішого» прем’єра – і, відповідно, «жорсткий» Brexit без жодної угоди з Європейською Унією.
За третього варіанта парламент вносить численні зміни в угоду та затверджує її у рецензованому вигляді. Тоді доведеться знову вести перемовини з ЄУ, аби Брюссель погодив нововведення. А Брюссель вже встиг заявити, що на це не піде. Якщо ж він згодом пом’якшить свою позицію, то знову виходить два варіанти в одному. Ну, чому ж усе так складно?
Четвертий варіант передбачає урядову кризу, розпуск парламенту й позачергові вибори. Можливо, тоді до влади прийдуть лейбористи – наприклад, у альянсі з меншою партією. Можливо, це призведе до зупинки Brexit. А може й ні, враховуючи, що нині Лейбористську партію очолює така одіозна фігура, як Джеремі Корбін, котрий неодноразово заявляв про потребу дружби з Москвою, а Євроунію називав «капіталістичною пасткою народів».
П’ятий варіант передбачає зупинку Brexit. Це може бути вольове рішення парламенту, де перемогли здоровий глузд і усвідомлення шкідливості для країни втрати членства в ЄУ. А може бути й повторний референдум.
Поки що, на думку експертів, найреальнішим виглядає другий варіант, тобто з «жорстким» Brexit. Варіант цей найшкідливіший і для Лондона, і для Брюсселя. За нього біржі ЄУ і Великої Британії ввійдуть у період тривалої лихоманки. Бюджет ЄУ зазнає суттєвого дефіциту. Торгівля між континентом і туманним Альбіоном потрапить у глибокий ступор, бо для неї не визначені правові механізми. Відсутніми виявляться й норми перетину кордону. У невизначеному статусі опиняться європейці в Об’єднаному Королівстві і британці в ЄУ. Тощо, тощо, тощо… Словом, цілковитий жах. Можливо, його наближення отверезить гарячі голови британських політиків.