П’ять європейських компаній претендують на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Перелік фірм, яких відібрали для другого етапу тендеру серед 12 претендентів, оголосив Європейський банк реконструкції та розвитку.
«У переліку п’ять провідних європейських компаній, які збудували аналогічні сміттєпереробні комплекси у Європі», – розповів директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.
Одна з цих компаній повинна за кредитні гроші ЄБРР побудувати завод поблизу очисних споруд ЛКП «Львівводоканал» на вулиці Пластовій. Водночас тема і надалі залишається конфліктною. Частина мешканців прилеглих вулиць готують позов до суду, аби заборонити це будівництво.
Що відомо про компанії
За результатами відбору претендентами на будівництво заводу із переробки відходів у Львові стали: EGGERSMANN ANLAGENBAU GMBH (Німеччина), CONTROL PROCESS S.A. (Польща), HELECTOR S.A. (Греція), консорціум WTT (Нідерланди) та Axis (Литва), а також консорціум MUT (Австрія) та Dogusan (Туреччина).
Кожна з компаній, відповідно до інформації ЛКП «Зелений Львів», має досвід будівництва сміттєпереробних комплексів у різних містах світу – від Лондона до Багдада. Якщо польська компанія CONTROL PROCESS S.A. побудувала чотири заводи у Польщі – у містах Ольштин, Стальова Воля, Люльково та Тонішево, то, наприклад, німецька EGGERSMANN ANLAGENBAU GMBH може похвалитися заводами у містах трьох країн: Софії (Болгарія), Рексем (Великобританія), Жари (Польща) та Познані (Польща). П’ятьма заводами у різних країнах представлена і HELECTOR S.A. Відповідний досвід будівництва показали і консорціуми. WTT та Axis мають у портфоліо будівництво заводів у Лондоні (Велика Британія) та Каунасі (Литва). MUT та Dogusan починають боротьбу за львівський підряд з досвідом будівництва у містах Багдад (Ірак), Сом (Угорщина), Бекешчаба (Угорщина), Пернік (Болгарія). Усі ці підприємства об’єднує однаковий спосіб переробки сміття – механіко-біологічний. Саме він має бути в основі технології львівського заводу з переробки сміття.
На комплексі, пояснюють у мерії, все починатиметься із розділення відходів. У технологічному процесі відсортовуватимуть вторинну сировину (макулатура, пластик, скло, метали) та відходи органічного походження. Органіка потраплятиме до спеціальної біологічної частини комплексу: 24 тунелі, де вона компостуватиметься впродовж кількох тижнів, а після дозрівання використовуватиметься для потреб садівництва та сільськогосподарського виробництва.
Технології EGGERSMANN ANLAGENBAU GMBH
Комплекс проектують так, щоби на ньому можна буде переробити весь обсяг львівських відходів, тобто 250 000 тонн/рік. Заплановано, що на заводі працюватиме дві сміттєсортувальні лінії.
Однак навіть після переробки приблизно третину відходів доведеться захоронювати на полігоні. Де саме його створять, наразі велике питання.
Не раніше, як за два роки
Проблема складування та переробки львівського сміття актуальна вже кілька десятиліть. Щодня місто продукує приблизно 600 тонн сміття. За дослідженням фахівців компанії Egis, більша частина – це харчові відходи. Серед лідерів також будівельне сміття, пластмаса, текстильні матеріали та скло. До травня 2016 року всі відходи осідали на сміттєзвалищі поблизу села Грибовичі. Попри те, що смітярку мали закрити ще у 1980-х, з роками нічого не змінювалося. Кілька разів команда чинного мера Андрія Садового оголошувала міжнародні конкурси з пошуку інвестора для будівництва сміттєпереробного заводу для львівського сміття, однак вони не завершувались оголошенням переможця. Альтернативи Грибовичам не було, а влада замість глобального вирішення проблеми воліла «купувати» лояльність мешканців довколишніх сіл, будуючи нову школу, водогін, дорогу чи даючи безкоштовно воду. Однак у травні 2016-го все змінилося. Після кількаденної пожежі на сміттєзвалищі обвалилася гора сміття і поховала під собою трьох рятувальників, які гасили полум’я, та інженера міського комунального сміттєвого підприємства «Збиранка», тіло якого не знайшли досі.
З червня 2016 вивезення сміття до Грибовичів почали блокувати мешканці кількох довколишніх сіл. А з осені того ж року за рішенням суду вивіз сміття на старий полігон припинили. Переживши сміттєву блокаду та передавши повноваження з вивезення сміття обласній адміністрації, нині Львів вивозить відходи здебільшого на полігони районних центрів області. За це з міського бюджету платять більше 300 млн грн на рік.
Сміттєпереробний завод, який планують побудувати, коштуватиме місту понад 20 млн євро. Загалом на його спорудження та рекультивацію полігону в Грибовичах ЄБРР та Фонд східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля виділять 35 млн євро.
Якщо тендерні процедури завершаться вчасно, будувати сміттєпереробний завод у Львові розпочнуть вже наступного року, говорять у ЛКП «Зелений Львів». Відтак завод із переробки відходів має запрацювати у Львові 2020 року. А зараз п’ятеро претендентів на будівництво, які пройшли кваліфікацію, чекають на другу частину тендерної документації.
«Цей етап відбору компаній складатиметься з двох частин. Перший – технічний тендер. Учасники мають подати свої технічні рішення, щоб комісія, яка буде спеціально створена на базі ЛКП "Зелене місто", перевірила відповідність цієї документації до наших технічних завдань. Потім відбудеться конкурс, який стосуватиметься безпосередньо ціни будівництва заводу у Львові», – розповів директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.
Мешканці готуються до суду
Коли міська рада та ЄБРР проводять відбір компанії, яка будуватиме завод, частина мешканців, що живуть поблизу вулиці Пластової, де має постати підприємство, готують черговий позов до суду, аби унеможливити це будівництво.
9 грудня виконавчий комітет Львівської міської ради погодив нові, вже другі цього року, містобудівні умови й обмеження на будівництво заводу на вул. Пластовій. Їх видали на дві земельні ділянки: площею 6,7 га та 2,9 га. Призначення ділянок − для розміщення й експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств промисловості. Мешканці це рішення виконкому ради називають нечесною грою. Річ у тім, що попередні умови, які видали 10 квітня 2018 року, нині оскаржує у суді депутатка Львівської міської ради Юлія Гвоздович. Причина – процедурні порушення при прийнятті рішення. За словами мешканця мікрорайону Дмитра Левика, чергове засідання у справі та, ймовірно, винесення рішення, заплановані на нині, 13 грудня. Мешканці впевнені – рішення буде не на користь міської ради.
Але у Ратуші вирішили схитрувати. «Своїм рішенням від 9 грудня виконком скасував квітневі містобудівні умови й обмеження. При тому, що розбіжності в обох рішеннях дуже мінімальні і не суттєві. Вони це зробили, щоб не програти суду і не залишитися без містобудівних умов та обмежень», – переконаний Дмитро Левик. Він запевняє – нове рішення мешканці мікрорайонів теж будуть оскаржувати у суді, адже його також ухвалили з порушенням процедури.
«Ми готуємося також блокувати роботи, – каже Дмитро Левик. – Ми проти будівництва заводу там. У цьому мікрорайоні і так дуже багато промислових підприємств і вже сьогодні дихати нормально неможливо».