◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В селї Дашаві, в повітї стрийскім, відбуде ся в недїлю дня 10 н. ст. грудня посвященє нової мурованої церкви, збудованої в греко-рускім стилю о трех верхах після плянів п. Василя Нагірного коштом 19.000 зр. Чину посвященя довершить Впреосв. митрополит.

 

Почтові марки за кару. Від 1 н. ст. лютого 1894 буде введена на наших почтах нове поступованє що-до неоплачуваних листів. Именно уряди почтові будуть самі налїплювати марки на листах неоплачуваних, а листоноси віддаючи листи будуть стягати належитість. Також в тім случаю, коли-б лист був за низько офранкований, долїпить уряд почтовий на нїм тілько марок, кілько буде потреба. Ті марки будуть називати ся портовими і будуть так само зроблені, як старі, краска их буде темно-бура а вартість по 1, 3, 5, 10, 20 і 50 крейцарів.

 

Покутне писарство нищило многі лїта населенє турчаньского повіта, особливо селяне терпіли великі метеріяльні і моральні шкоди. Сю язву викоренив вкінци звістний з своєї енерґічної дїяльности начальник повітового суду в Турцї, п. В. Прокопчиц, за що здобув собі симпатію і признанє цїлого населеня турчаньского повіта. Длятого з великим жалем довідалось оно, що п. Прокопчиц не забавить вже довго в Турцї, бо має перейти вскорі на иншу посаду. Загально побоюють ся, щоби по відходї сего судьї не вернула ся давна всемогучість покутних писарів.

 

Просьба до Епископского Ординаріята в Станиславові. Вже більше нїж від року наука реліґії в станиславівскій школї промисловій — для учеників рускої народности зовсїм не удїляє ся. Річ неймовірна, а однак правдива! Чуємо тут безнастанно лиш наріканя на "радикалізм", "индиферентизм" і т. п., але щоби ті, що нарікають, застановили ся поважно над причинами того явища — про те нїкому не в голові. Тому-то й не дивниця, що руска катедра і підчас "всенощного" світить пусткою, — за те міщаньство руске розпирає мури польскої колєґіяти в латиньскі свята. Отже ми, глядячи з жалем на те, що вже більше нїж від року нема науки рускої реліґії в тутешній промисловій школї, і подаючи се до відомости Преосв. Епископского Ординаріята — просимо в имени своїх дїтей, щоби справа катихита в тій школї була вже раз полагоджена. Станиславівскі парохіяне.

 

Обманьство. Якійсь спекулянт, Іосиф Берґер в Градци, поміщує майже у всїх часописях оповістки, що продає найлїпші стирійскі яблока, 500 штук по 4 зр., а 1000 штук по 7 зр. з опакованєм. Тимчасом показало ся, що се обманьство, а именно що-до рода яблок, бо коли якійсь пан з-під Березова замовив собі у Берґера 500 штук яблок, заплатив за них з пересилкою 6 зр. 50 кр. і дістав яблока без опакованя, потовчені і такі малі, що лише часть их доходила величини курячого яйця, прочі-ж не були більші як волоскі оріхи, рода і смаку звичайних лїсниць, а що-до вартости то могли коштувати найбільше 1 зр. 50 кр. З уваги на се, що сего року панує недостаток овочей та що не один з читателїв міг би дати заманити ся, подаємо сих кілька слів для остороги.

 

Холєра. Ґазета урядова доносить: Дня 6 н. ст. грудня занедужала на холєру азійску в Хирові 1 особа, а в Плотичи повіта тернопільского 3 особи (підозрінє). — Виздоровіла в Хирові 1 особа. — Померла в Залізцях 1 особа, а в Плотичи 2 особи. — Дня 5 н. ст. грудня лишило ся недужих 8 осіб; дня 6 н. ст. грудня занедужали 4 особи, виздоровіла 1, померли 3, отже лишає ся в лїченю 8 осіб.

 

Убійник на замовленє. Трибунал касаційний у Відни роздивлював дня 4 н. ст. грудня справу убійства, яке лучило ся на весну с. р. в однім селї повіта перемиского. В тім селї жила селянка Клявдія Баханевичева. Мала старого мужа і цїле село знало про се, що она удержує зносини любовні з молодим паробком Миколою Пискорем. Знав про се і чоловік. Вкінци опротивів старий Баханевич любовній панї і они порішили позбутись єго. До спілки приймили собі ще молодого паробка Коханевича, котрий обовязав ся убити старця, а за се мав дістати 150 зр. і одно теля. Старого намовлено, щоби пійшов перепачкувати тютюн. В тій виправі супроводжала єго жінка. В лїсї сїли щоби відпочити. Баханевичева стала співати, а се було умовленим знаком, щоби Коханович довершив убійства. І дїйстно Коханевич вискочив з корчів приложив цївку стрільби до голови старця, але стрільба не випалила. Баханевич видячи на що заносить ся, зірвав ся і став утїкати, та за ним пустили ся жінка і Коханевич, здогонили єго, убили і вкинули до рова з водою. Однако убійників викрито, а суд перемискій засудив Баханевичеву і Коханевича на кару смерти а Пискоря за участь в убійстві на 8 лїт тяжкої вязницї. Засуджені зголосили відклик неважности, але трибунал касаційний відкинув єго і затвердив вирок трибуналу судьїв присяжних в Перемишли.

 

Дѣло

08.12.1893

До теми