Илюстрації до "угнету Поляків на Руси".

З-під Жидачева.

 

Зі всїх сторін Руси галицкої чути наріканя, що клир латиньскій виступає нинї так аґресивно, як се може не дїялось і за небішки річи-посполитої. Уважаючи конкордію необовязуючою, перетягають латиньскі ксьондзи чим-раз більше Русинів на латиньскій обряд. В цїлій тій роботї видно обдуману орґанізацію, певний плян поступованя. Щоби-ж сю роботу якось заслонити, узнано за добрий тактичний спосіб — підняти в польских часописях гармідер про ucisk Polaków na Rusi. Щоби виправдувати перед опінією публичною аґресивні змаганя і приголомшити не дуже чутливу совість, треба було заалярмувати: Rusini ruszczą lacinników! rząd krzywdzi Polaków na Rusi! — і т. д. А як то Русини uciskają Поляків, наведу деякі факти.

 

Русини з Підгорець, села прилученого до парохії Станьковець, поставили собі були нову муровану церков заходом бувшого пароха о. Д. Бородайкевича. Позаяк рускі парохіяне не мали відповідного місця на церков, то один з латинників підгорецких жертвував кусень огорода на боже, і причинив ся ще датком грошевим до будови церкви. Так само і другі латинники помагали руским парохіянам, мотивуючи се тим: "Бог один... а ми будемо також ходити до церкви". Коли церков була готова і парохіяне хотїли єї посвятити, латиньскій парох з Берездовець кс. Іоахим Мотикевич [говорять, що він з руского роду, з Мотиків] постарав ся о те, що війт підгорецкій [латинник] віддав єму ключ церковний, на тій підставі, що латинники помагали при будові церкви, — і повторила ся исторія давних польских часів, коли то забирали рускі церкви і перетворювали на костели. Справа оперла ся о Консисторію, переходила дуже пиняво всї можливі закамарки святоюрскі, а кс. Мотикевич кпить собі зі всїх — і се єму байдуже, що гриб кинув ся в мокрім мурі. Тепер опорожнив ся прихід Станьківцї і має прийти новий парох. При сїй нагодї спекулюєсь — кажуть — на якісь "сдїлки" на некористь нашого обряду і народу, котрий виставив собі дім божій. Осміляємось звер нути увагу нашої Консисторії, щоби енерґічнїйше взялась до дїла, а заразом подаємо сей приклад ucisku Поляків на Rusi до прилюдної відомости і просимо Przegląd-и е tutti quanti, щоби се перепечатали.

 

Можемо служити ще й де-чим більше з недалекої околицї: Один латиньскій ксьондз заказав в селї Н. дїтям латиньского обряду [єсть их всего 2 на 140 дїтей] співати руску молитву "Царю небесний", бо то grzech, za który czeka piekło, а приказав им в часї рускої молитви виходити. — В другім селї лучив ся комічний випадок. Захотїло ся професорови виїхати до міста, а на заступника упросив лат. ксьондза катихита. Кс. катихит ужив того часу дуже продуктивно: почав говорити руским дїтям, що Rusin ma czarne podniebienie, але няй лиш кождий висповідаєсь у него і запричастить ся, то вже вийде настоящій Поляк. По такій науцї дїти, вийшовши зі школи, давай переконуватись, чи дїйстно Русин має чорне піднебінє? — почав один другого валити на землю і силоміць переконуватись. Ледви старші порозганяли дїтвору домів. — В однім знов селї лат. священик не хотїв вписати до книг метрикальних, яко куму — жену одного урядника зелїзничого, а се з тої причини, що — як сказав: Pani Rusinka. Аж коли тая панї загрозила, що у відповідній дорозї буде глядати сатисфакції за обиду, змяк наш frater in Christo...

 

Так представляє ся ucisk Polaków na Rusi... Biedni męczennicy!"

 

Дѣло

07.12.1893

До теми