«Терпіння виправдовує себе»

«Вперед, тільки вперед» – такий девіз воротаря збірної Німеччини Олівера Кана. Матіас Зуттер (Matthias Sutter) з Інституту досліджень суспільних благ імені Макса Планка в Бонні досліджував чинники успіху і з’ясував: вони перегукуються з цим гаслом. Якими властивостями потрібно володіти, щоб стати успішним, і як їх найлегше випрацювати, розповів науковець в інтерв’ю.



Матіас Зуттер, 50 років, з серпня 2017 року – директор та науковий співробітник Інституту досліджень суспільних благ імені Макса Планка. Основою наукових інтересів австрійського вченого є експериментальні економічні дослідження з акцентом на командних рішеннях та розвитку такої поведінки в дітей і молоді, що сприятиме прийняттю вигідних рішень. Зображення: Lisa Beller.

 

— Пане Зуттер, Ви кажете: успіху добивається терплячий. Ви терпляча людина?

 

— Під час здійснення моїх наукових проектів – безперечно. Це зумовлено професією. Складаючи шафи від Ikea, я проявлятиму значно менше терпіння. Над цим мені ще потрібно працювати.  

 

— Що означає «мати терпіння»?

 

— Вибираючи між меншою винагородою зараз та більшою винагородою в майбутньому, обрати ту, що в майбутньому.

 

— Чому терпіння взагалі важливе для професійного успіху?

 

— Як гласить африканська приказка, терпіння – це дерево, що має гірке коріння, та дає солодкі плоди. Конкретніше, терпіння допомагає йти до довгострокової мети і дає змогу її втілювати, коли все не йде гладко. Професійний успіх практично ніколи не приходить миттєво. Він потребує довгострокової наполегливості. В цьому помагає терпіння.

 

— Терпіння і працездатність: наскільки сильно вони пов’язані?

 

— Без працездатності терпіння не поможе. Воно перетвориться на «пересидіти», коли люди просто сподіваються, що проблеми зникнуть самі собою. А в цьому випадку не йдеться про терпіння, навпаки, воно передбачає активні дії, спрямовані на втілення довгострокових проектів.

 

— Від чого залежить витримка при доланні складних проблем?

 

— Різноманітні дослідження засвідчують: витримка дається легше, коли існують певні типові обставини, на підставі яких можна з достатньо високою ймовірністю сподіватися, що певна поведінка виправдає себе, і коли потрібно подолати складні труднощі. Крім того, звичайно, важлива терпимість до фрустрації, адже в великих проектах знову й знову настають етапи невдач.

 

— У своїй книзі Ви пишете: «Витривалість долає талант!» А також: «Всі думають, що успіх залежить від інтелекту або сімейного походження. Проте наполегливість щонайменше така ж важлива». Це не просто натхненне слово для соціально знедолених?

 

— Ні. В жодному разі. Витривалість та наполегливість у досягненні мети можуть компенсувати стартові недоліки – недостатньо високий рівень IQ чи погане сімейне походження. Через це дуже важливо молодим людям ще в школі прищеплювати вміння терпіти. Це означає, що політика в системі освіти може згладити або принаймні зменшити стартові недоліки у дітей зі слабших сімей.

 

— «Успіх чи невдача» – проявляється вже в ранньому віці. Як?

 

— Це не можна звести до білого і чорного, тобто до успіху чи невдачі. Витримка й терпіння, що проявляються в юному віці, дуже сильно помагають в житті надалі. Вони роблять успіх ймовірнішим. Це, звичайно, лише статистичний висновок, він не годиться для кожного.

 

— Чому сьогодні терпіння вийшло з моди?

 

— Зокрема тому, що реклама нам вбиває в голову: ми маємо все отримувати зразу. Хто ж тоді захоче чекати на щось і вправлятиметься в терпінні?

 

— Як нетерплячі діти можуть навчитися терпінню?

 

— Обидва актуальні дослідження Зеле Алан (Sule Alan) та Зеди Ертак (Seda Ertac) засвідчують: дітям краще, коли в навчальному плані застосовують так звані техніки сценаріїв. При цьому вони мусять наочно уявити два потенційні сценарії й оцінити обидва.

 

Так, в одній ситуації дитина заощаджує всі кишенькові гроші, щоб через півроку купити велосипед, аби скоротити виснажливу дорогу до школи. Впродовж цього часу дитина не може дозволити собі жодних особливих розваг, наприклад, ходити в кіно.

 

Водночас існує інший сценарій, коли дитина заощаджує небагато, займається звичайними розвагами, але через півроку не купує велосипед і надалі ходить тяжкою дорогою пішки.

 

Техніка сценаріїв передбачає, що потрібно описати обидві ситуації, які настануть через півроку, та зрозуміти, наскільки кожна ситуація задовольнятиме особу. Це може суттєво посилити дитячу орієнтацію на майбутнє.

 

— Що Ви називаєте «орієнтацією на майбутнє»?

 

— Під орієнтацією на майбутнє розуміють, що діти, занурившись у такі сценарії, з більшою ймовірністю виберуть 11 євро завтра, ніж 10 євро сьогодні.

 

— А як навчають терпінню дорослих?

 

— Дорослим часто помагає самообмеження. Наприклад, якось журналістка мені розповіла, що з вересня по червень відкладає фіксовану суму «на відпустку», і потім завдяки цим заощадженнями гарно харчується під час літньої відпустки. Якщо вона цього не робить, то на кінець місяця тратить всі гроші.

 

— І як, зрештою, це працює у Вас: що собою становлять Ваші чинники успіху?

 

— У моєму випадку я б сказав, що йдеться про сильну старанність і наполегливість під час здійснення мети. Крім того, мені здається, що я добре працюю в команді і можу надихнути учасників команди у спільному проекті. Це мені помагає передусім швидко зрозуміти проблему, і тішить, бо сам я не був би настільки успішним.

 

— Пане Зуттер, дуже дякую за розмову.

 

Розмовляв Мартін Роос (Martin Roos)



Зображення: karrierebibel.de. 

 


"Geduld zahlt sich aus"
Max Planck Gesellschaft, 15/11/2018
Зреферувала С. К.

06.12.2018