[Письмо дописувателя "Дѣла".]
На віче прибуло над 500 селян, 30 священиків і кількох світских з интеліґенції рускої та міщан, також кілька пань і одна селянка з Липицї горішної. Саля ради повітової не могла помістити всїх — то богато селян стояло на подвірю, а навіть відходили за-для браку місця. Нарід импонував своїм святочним строєм і повагою.
Віче заповідало ся величаво уже з початку. По богослуженю о 8-ій годинї збирав ся нарід до салї повітової. О 10-ій годинї явив ся правительственний комісар п. Матковскій. О. І. Макогоньскій отворив збори короткою а щирою мовою і єго вибрано одноголосно предсїдателем зборів.
Предсїдатель о. Макогоньскій дав слово о. Городецкому яко референтови о змінї ординацій виборчих. О. Городецкій в ядерній і основній на цифрах опертій бесїдї виказував слабі сторони теперішної ординації виборчої, а коли згадав о легкости перекупства практикованого при нинїшній ординації і переходив до дальших точок єї безпідставности, кажучи: "Крім того сама устава допомагає..." — перервав єму комісар бесїду заявленєм, що розвязує віче по тій причинї, що о. референт сказав, мов-би устава допомагала до перекупства. Всякі представленя комісареви не помогли, аж удало ся трех священиків до ц. к. старости, а той, вислухавши ще й комісаря, позволив вести дальше наради, а тілько залишити реферат о реформі виборчій. Тим чином найважнїйшій реферат і резолюції єго убито одним замахом. Цїле то интермецо тревало годину, а цїла исторія виглядала мов-би укартована і переведена в незвістній цїли.
Реферат о проєктованих збірних громадах виголосив ясно і переконуючо д-р Андрій Чайківскій адвокат з Бережан, а нарід бесїду єго переривав голосними окликами, заявляючи, що не хоче й чути о нових якихсь штучках. Дотичну резолюцію принято одноголосно.
Реферат економічний виголосив о. Ап. Филиповскій, вказуючи цифрами на наше невідрадне положенє економічне і накликував нарід до тверезости та ощадности.
Селянин ч. Антін Воробець з Залужа зараз на початку свого реферату економічного викликав між селянами повне вдоволенє, що их товариш від плуга промовляє гарно і ясно. В своїй бесїдї навязав він згадку про рух між селянами мазурскими і вказував на несправедливість устав дорогової, ловецкої і о риболовли, — однак уже тут комісареви щось не подобало ся і через предсїдателя переривав єго бесїду а вкінци й відобрав єму слово. Всїх зачудувало се поступованє комісаря, бо п. А. Воробець говорив дуже розважно а темат єго бесїди був взятий з реферату д-ра Олесницкого на вічу в Жидачеві.
Реферат політичний виголосив [в заступстві д-ра Андрія Коса зі Львова, котрий в остатній хвили дав знати, що за-для недуги не може прибути на віче] д-р Чайківскій, а нарід з повною свідомостію заявляв в відповідних місцях бесїди свої уваги, радість або невдоволенє. Резолюції подібні як на вічу в Жидачеві нарід приняв одноголосно.
При внесенях — один селянин, домагав ся давного способу продажи соли, а другій жалував ся на непорядки в господарцї громадскій в Рогатинї. Вкінци забрав слово о. І. Яворскій з Путятинець. Вказував, що рогатиньскій повіт не маючи своїх заступників анї у Відни анї у Львові мусить збиратись на віча і заявляти в той спосіб свою волю. Отсе віче єсть першим кроком в рогатиньскім повітї. На тім не повинно все скінчити ся. Треба часто сходитись і порозумівати ся заохочуватись та орґанізувати ся. Треба вести роботу не лише в долинї між собою, орґанізуючи ся в товариства просвітні, економічні й політичні, але й домагати ся сильним голосом також помочи з гори. Вкінци бесїдник згадав про потребу в Рогатинї своєї хати і звістив що статути "Народного Дому в Рогатинї" уже вислані до Львова.
По вичерпаню порядку дневного о. предсїдатель закінчив збори, візванєм зібраних до заяви вдячности монархови, за свободу зборів окликом "многая лїта".
З отсего віча можна прийти до оттаких гадок:
1. Нарід чує сам конечну потребу якоїсь самооборони, коли він бігцем горне ся до купи і спішить на віче.
2. Нарід як з одної сторони одушевляв ся, коли почув, що бесїдуєсь о річах близько дотикаючих єго, так з другої сторони понїс з собою до дому огірченє, що єму "навіть плакати не дають".
3. Селяньство в Рогатинщинї є в великій мірі просвічене.
4. В повітї хибує доброї орґанізації.
5. Єсть в повітї якась невидима сила діявольска, що паралізує всяку честну роботу около двигненя нашого народу.
6. Священьство ревно опікує ся своїм народом, а прибувши численно на віче, заявило, що доля народу лежить єму на серци.
7. Надто строге становище [не входжу в близші причини того] заняте правительственним комісарем, наводило всїх на гадку, мов би правительство нерадо глядїло на всякій прояв народного житя нашого — і сама конституція через тую строгість не зискала на повазї.
8. В містї Рогатинї дає ся дуже відчувати недостаток світского Русина на независимім становищи — яким може бути Русин-адвокат.
Дѣло