З "Народної Торговлї". З нагоди десятих роковин відкритя першого склепу "Народної Торговлї" у Львові відправить ся в пятницю 8 н. ст. грудня с. р. о 9 годинї рано в церкві Успенія Пресвятої Богородицї у Львові богослуженє за всяке прошенє, на котре Вп. Членів товариства сим запрошуємо. — Дирекція.
Суспензія громадских начальників. Староство дрогобицке суспендувало сими днями війта громади Дережач, що був також членом дрогобицкої ради повітової. З війтом суспендований і писар, а що присїлок Монастир-дережицкій мав також того самого писаря то староство суспендувало і війта присїлка. Всї ті суспендовані мали сильну протекцію і довгій час господарили в своїх громадах як им хотїлось, аж вкінци господарка вийшла вже така що й протекції не помогли. Се вже 20 чи 21-ій случай суспензії війта в дрогобицкім повітї.
Обікража церкви. Дня 2 н. ст. грудня побачила вечером о 8-ій годинї варта церковна в Рокитнї коло Львова, що двері церкви були отворені. По близшім розглядї пересвідчено ся, що якійсь незвістний злочинець, виваживши вікно в захристії, розігнув зелїзні штабки і так вл]з до середини. Тут розбив скарбону братства церковного та забрав з неї 18 зр. 69 кр. і скарбону сестриць, звідки забрав 12 зр. 40 кр., разом 31 зр. 9 кр. Відтак як добрий знакомий отворив одні двері, що замикають ся з середини і спокійно вийшов.
В дрогобицкім "Соколї" польскім прийшло сими днями до ориґінального стрейку. Дня 25 н. ст. падолиста на вечерку устроєнім в тамошнім "Соколї" в честь Мицкевича мала п. Ольга Ланьцутска, управителька школи женьскої відчит, в котрім висказала ся про жидів яко про чужій елємент. Ті слова викликали незвичайний рух в цїлім Дрогобичи. Жиди, сей пануючій елємент в Дрогобичи були до крайности обурені і як стій виступило з Сокола трицять і кілька жидівских членів. Рівночасно вислали обиджені сини Исраїля письмо до п. Ланьцутскої, в котрім дякують їй за те, що виповіла отверто, як Поляки задивлюють ся на жидів. Таке громадне виступленє жидів з товариства кинуло пострах на Соколів Поляків і тепер зачали ся переговори. Як они скінчать ся, не знати, але кореспондент Kurjer-a Lwowsk-oгo має надїю, що Поляки знов повитають між собою милу жидівску дружину. Поки-що приступило назад до товариства лише siedmiu druhów під проводом Арона Жупника, редактора нїмецкої ґазети Drohobyczеr Handelszeitung. Не завидуємо дрогобицкому Соколови такої дружини.
Внучка австрийского цїсаря княжна Єлисавета баварска, молодша дочка кн. Лєопольда і архикн. Ґізелї, повінчала ся минувшої недїлї в Ґенуї з 23-лїтним підпоручником баварским бар. Людвиком Зефрід-Буттенгаймом. Вінчанє відбуло ся тихо, в присутности родичів молодих. 19-лїтна княжна пізнала на двірскім бали молодого офіцира і полюбила єго, але родичі не хотїли призволити на се вінчанє. Княжна звірила ся в Ишли цїсареви, котрий відтак наклонив родичів, що они призволили на се супружє.
В краєвій школї рільничій в Чернихові, звідки — як ми оногди доносили — виступили були всї ученики, розписано нові вписи, котрі будуть тревати до дня 12 н. ст. грудня включно.
Зимові маневри війск корпусів краківского і перемиского мають відбути ся, як кажуть, в сїчни між Краковом а Перемишлем.
Нерозслїджені краї. На послїднім засїданю Товариства ґеоґрафічного в Лондонї обговорював предсїдатель Маркгам справу, які краї мають ще розслїдити подорожники і ґеоґрафи. Богато слухателїв довідало ся з зачудованєм, що майже четверта часть Канади доси не розслїджена та що простір Сполучених Держав ще точно не вимірений. Богато єсть ще до роботи в европейских Альпах. В розслїджуваню арктичних країв полишила ся тепер Анґлія по заду. В Африцї — говорив прелєґент — суть три великі простори, котрі можна уважати цїлком незнаними, а то: пустиня Сагара, край на полудне від неї до Вадай і високорівнї над горішним Нілем до океану Индійского. Не знаємо ще степени довжини ґеоґрафічної, під котрою лежить Хартум, а положенє водопадів Вікторії на ріцї Замбезі, хоч многі подорожні звиджували их, єсть також незнане. В Азії не розслїджено ще полудневої Арабії; цїлі долини над Евфратом, цїлі простори Персії, Непаля, Барми, Кореї і т. д. суть для нас загадкою. Також що до фізичної ґеоґрафії моря не достає нам богато відомостей.
Дѣло