Проєкт закона для менших міст і місточок та для сїл.

На послїдній сесії предложив видїл краєвий соймови проєкт закона будівничого для менших місцевостей, т. є. для сїл і менших міст та місточок. З недостачі часу не прийшов сей проєкт в другім читаню на порядок дневний палати, тілько звернено єго видїлови краєвому разом зі справозданєм і дотичним проєктом адміністраційної комісії. Найважнїйша зміна, яку комісія вносила у своїм проєктї, єсть та, що не жадає ся будови будинків з огнетревалого матеріялу, отже при будинках поверхових, будови зі склепінями і сутеренами, анї при будовах на цїли публичні і промислові. Натомість зазначила комісія у своїм справозданю, що забезпеченя від пожарів треба шукати у віддаленю від себе будинків покритих соломою.

 

Щоби сойм приняв проєкт, видїл краєвий згодив ся з повисшим внесенєм комісії і відступив від жаданя, щоби навіть в зазначених повисше випадках уживано огнетревалого матеріялу. Але видїл краєвий думає, що в кождім случаю друге основне услівє безпечности від огню, т. є. докладно означене віддаленє будинків, і то не лише соломою, але і ґонтами або дошками покритих, має бути в законї з цїлою консеквенцією і безоглядностію введене, єсли має бути мова взагалї о забезпеченю і против огню і против що-раз дальше йдучої парцеляції рустикальних ґрунтів. З тої причини видїл краєвий не може передовсїм згодити ся з думкою комісії, котра принимає в засадї лише 10-метрове віддаленє межи будинками з матеріялу неогнетревалого і робить заразом се віддаленє зависимим від обставин, чи місце на се дозволить, бо коли місця мало, то дає дозвіл і на чотирометрове віддаленє.

 

З дотеперішної практики і гадок великого числа видїлів повітових про первістний проєкт будівничого закона для сїл звістно, що всї законом дозволені виїмкові пільги стають ся на селї правилом, а — що не менше важне — дають вигідну нагоду до надуживаня урядової власти зі сторони місцевих властей. По думцї видїлу краєвого так би і стало ся, що замість десять метрового віддаленя межи домами позваля-ли би правильно на чотирометрове, через що годї було би виконувати поліцію огневу і не було би надїї на поправу відносин на будуче.

 

Видїл краєвий предкладав також у своїм проєктї, щоби рада громадска мала право ухвалювати зі взглядів поліційних і острійші приписи як що-до будівельного матеріялу, так і віддаленя будинків взагалї. Проєкт комісії обмежує під тим взглядом раду громадску лише до випадків, в котрих иде о будову в місцях громади, тїсно забудованих, а крімтого важність подібної ухвали робить проєкт комісії зависимою від затвердженя ради повітової.

 

По думцї-ж видїлу краєвого не треба вязати дотеперішної атрибуції місцевої власти, тим більше, що можуть бути випадки, в котрих треба конче в интересі якоїсь части громади, хоч она не надто тїсно забудована, уживати до неї острійших приписів поліційно-будівляних, як н. пр. в місцевостях, в котрих суть купелї або стації кліматичні.

 

Дальше змінила комісія проєкт видїлу краєвого так, що в місцевостях, де є купелї або стації кліматичні, при дорогах, улицях і площах, на тім просторі, де находять ся мешканя, призначені для купельних гостей, мають будувати ся тілько головні будинки на підмурованю, високім на пів метра, а всї инші лише в подвірю за головним будинком.

 

Натомість комісія опустила дальші услівя видїлу краєвого, що будинки головні мають стояти фронтом до доріг, улиць і площ у віддаленю що-найменше 10-метровім, без огляду на се, чи будинок муроний чи деревляний, — взглядно 15-метровім, єсли би мав бути критий соломою; що мають бути обсаджені деревами і що віддаленє господарских будинків має також виносити 10, взглядно 15 м. від власного і від забудовань сусїдного головного будинку.

 

Ставляючи повисші услівя, мав видїл краєвий передовсїм на увазї цїль самої місцевости і цїль будови, призначеної на побут хорого, котрий тепер за дорогі гроші має дуже лихе поміщенє, нераз близько стаєн, кльоак і гноївок. Того бажали і закопаньскі гостї і лїкарі тамошні в петиції. Длятого й лишив видїл кр. в новім проєктї ті услівя.

 

Комісія усунула вкінци з проєкту постанову, що коминів на бальках або деревяних підкладах не вільно закладати. Видїл краєвий підносить, що першою причиною численних пожарів єсть власне дерево або в комин впущене, або надто близько присунене до комина. Отже єсли би закон мав дозволити і на дальші ті самі виїмкові постанови, то і дальше не будуть коминів мурувати, хоч оно конче потрібне для безпечности.

 

Видїл краєвий звертає увагу сойму на опінію поважного числа видїлів повітових, котрі жадали не лише безвзглядного введеня мурованих коминів при нових будівлях, але вносили навіть, щоби і в истнуючих уже то завести. Єсли не можна ще жадати будови з матеріялу огнетревалого, щоби в той спосіб бути все безпечним від огню, то в кождім случаю по думцї видїлу краєвого треба єго заступити віддаленєм будинків і мурованєм коминів.

 

Дѣло

04.12.1893

До теми