Попри теперішнє відчутне похолодання, метеорологи прогнозують, що зима в Україні буде теплою. Принаймні, вона буде дещо теплішою від звичної кліматичної норми для нашого регіону, яку вирахували на основі спостережень за зимами 1961–1990 років.
Нехолодну зиму прогнозує завідувачка відділу кліматичних досліджень та довгострокового прогнозу погоди Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ), др. фізико-математичних наук, професорка Вазіра Мартазінова. Вона має свою систему прогнозування погоди, яку випробовує вже 40 років, і запевняє у її надійності.
Прогноз на грудень у Львові від accuweather.com
Науковець прогнозує, що перша половина зими буде холоднішою за другу. У цілому ж зима 2018/2019 вирізнятиметься м’якістю і, ймовірно, закінчиться швидше. Сніг вкриватиме землю лише в окремі дні. Усереднена картина українських зимових погодних умов перевищуватиме норму, але короткочасні морози, які прогнозуються лише в окремі дні, будуть досить відчутними.
Основне похолодання (до –10°С і нижче вночі) очікується на початку та наприкінці грудня. Всередині першого зимового місяця температура підвищиться по всій території України до плюсових температур удень. Можливо, під Новий рік і після нього, у першій декаді січня, відбудеться неодноразове короткочасне різке похолодання: до –15°С вночі та нижче –5…–7°С удень. Із другої декади знову потепліє до слабких плюсових температур удень.
Прогноз на січень у Львові від accuweather.com
Прогноз на лютий у Львові від accuweather.com
Лютий заповідається досить м’яким, порівняно з попередніми зимовими місяцями – він розпочнеться й завершиться плюсовими температурами. Хоча в середині місяця можливі неодноразові зниження середньодобової температури до –5°С і нижче. Як продемонстрували останні 18 років, у лютому здебільшого можливі короткочасні різкі похолодання.
Прогноз щодо теплої зими підтвердила також старший науковий співробітник відділу прикладної кліматології і метеорології УкрГМІ, кандидат географічних наук Віра БАЛАБУХ. У розмові з «Z» вона розповіла про тенденції цієї зими, а ще пояснила, як роблять довготермінові прогнози та наскільки точними вони можуть бути.
– Кліматологи справді очікують, що ця зима буде теплішою за стандартну кліматичну норму, яку зафіксовано у 1961–1990 роках. Але вона може бути дещо холодніша, ніж в минулі роки, які були надзвичайно теплі. Останній прогноз американського Національного центру атмосфери й океану (NOAA) говорить про те, що ця зима буде такою, як у період із 1999-го по 2010 рік.
Відповідно до прогнозу NOAA, слід очікувати, що грудень буде дещо прохолоднішим, а січень та лютий – теплішими. І тут ми знову говоримо, що це буде схоже до зим першого десятиліття у цьому столітті, коли спостерігали дуже теплий січень.
– Як розраховують довгі прогнози і наскільки вони є обґрунтованими?
– Глобальними прогнозами погоди займаються шість світових центрів. Вони збирають дані з усієї планети, аналізують і надають інформацію в регіональні центри, яких значно більше. Вже там розробляють регіональні моделі погоди, які отримують країни. Україна не має можливості бути регіональним центром – це насправді дуже дорого. Тож ми отримуємо дані від кількох центрів, а наші фахівці їх адаптовують, зважаючи на нашу специфіку.
Створення такого прогнозу є дуже складним процесом, потребує багато часу і ресурсів. Його складають і уточнюють тричі на місяць – кожної декади. Аби зробити такий прогноз, треба мати інформацію не лише про стан атмосфери на всій планеті, а й про стан океанів та різні астрономічні чинники. Для прогнозування на тривалий термін важлива також характеристика атмосфери на висотах. Цю інформацію отримують завдяки спеціальному зондуванню за допомогою аерологічних станцій. Але якщо на Землі є 10 тисяч приземних пунктів спостереження за погодою, то аерологічних станцій – лише тисяча. В Україні – шість. Вони отримують інформацію з висоти до 20 тисяч метрів і фіксують такі показники, як температура, тиск, вологість, швидкість вітру.
Прогноз на місяць та на сезон стали можливі лише після розробки численних моделей погоди та кліматичних моделей, які дозволили прорахувати складні процеси. Коли ми робимо короткотерміновий прогноз – наприклад, на 3 доби, – то дивимося передусім на процеси, які відбуваються в атмосфері. Якщо говоримо про Україну, ми стежимо за тим, що відбувається в Північній півкулі. Але щоби зробити прогноз уже, наприклад, на 5 діб, потрібна інформація не лише з материкової частини, а й з океанів. Щоби зробити прогноз погоди на місяць чи сезон, потрібно аналізувати масштабніші процеси, і має значення передусім те, що відбувається в океанах. Лише знаючи ці процеси, можна прогнозувати, як вони вплинуть на циркуляцію атмосфери і які будуть переважати синоптичні процеси в певних регіонах.
Неможливо зробити таку деталізацію погоди на місяць чи сезон, яку можна зробити на 5 діб. Тому, як правило, такі прогнози дають лише аномалію середньої температури. Тобто ми можемо говорити лише про відхилення від норми багаторічних даних: сказати, буде холодніше чи тепліше. Більшої деталізації на цей період ми не можемо отримати. Детальніші прогнози не обов’язково здійснюються. Адже дуже важко зрозуміти, що буде відбуватися в океанах і як це вплине на атмосферу. Що більший термін прогнозу погоди, то більший відсоток невизначеності. Так, за дві-три години ми можемо точно спрогнозувати дощ у певній місцевості й точну температуру. Але прогнозувати ці явища, наприклад, за місяць метеорологи не можуть.
Точність прогнозів також залежить і від сезону. Для весни та осені, коли відбувається перебудова всіх процесів, найважче робити прогнози. Натомість найбільше справджуються прогнози на літо.
– Технології розвиваються, тож чи можливі точні прогнози на тривалий час вже незабаром?
– Очевидно, прогрес не стоїться на місці. Точність прогнозів зростає. Сьогодні прогноз на 5 діб настільки ж точний, як у 1980-х – на 3 доби. Але більш ніж на 10 діб дати реальний прогноз значення температури неможливо. Більше того, значного прогресу надалі не варто чекати. Якщо ми бачимо в інтернеті температурні показники на місяць чи більше, їх треба дуже уважно читати і розуміти, що далі, ніж 5 діб, на цифри не варто зважати взагалі. Можна стежити лише за прогнозованим коливання температур – коли буде тепліше, а коли холодніше, але і тут немає повної певності. Самі ж значення можуть дуже суттєво мінятися. На такі терміни можна лише спрогнозувати циклони чи антициклони, що дає змогу передбачити коливання температур. Але як буде пролягати його траєкторія, важко сказати, а від цього залежать конкретні температурні значення.
– Часто буває так, що російські метеорологи лякають нас холодними зимами. Чи це можна якось пояснити їхньою методикою розрахунку?
– Насправді якщо ми дивимося офіційні прогнози, то вони зазвичай не суттєво відрізняються. Проблема в тому, що в інтернеті з’являються незрозумілі прогнози про начебто дуже холодну зиму. При цьому не посилаються на офіційну інформацію Всесвітньої метеорологічної організації, яка цим займається.
Розмовляла Мирослава Іваник
01.12.2018