Погляд на господарство галицкого фонду краєвого в лїтах 1886—1890.
Краєве бюро статистичне при видїлї краєвім видало тепер нову працю, котра подає погляд на господарство гал. фонду краєвого в лїтах 1886 до 1890. Урядові матеріяли були підставою до сеї працї, котру дуже совістно обробив п. Стефан Коморницкій. З сеї працї виймаємо важнїйші числа.
За пять лїт (від 1886 до 1890) пересїчно річно виносили видатки: Кошти репрезентації краєвої 107.051 зр., значить 2.44 прц. всїх видатків; кошти заряду 255.379 зр., кватерункове жандармерії 131.750 зр.; шупасництво 19.392 зр.; кошти щѣпленя 59.512 зр.; лїки для епідемічно хорих 5.768 зр.; кошти лїченя 755.542 зр.; краєві заклади санітарні 47.898 зр.; заклади і цїли добродїйні 19.845 зр.; видаткн на цїли просвіти і образованя 758.142 зр. (17.25 прц.); удержанє памятників историчних і святинь 13.556 зр.; видатки на цїли краєвого господарства 438.032 зр.; дороги краєві і запомоги дорогові для повітів і громад 860.012 зр. (19.57 прц.); водні будови 147.127 зр.; відсотки і амортизація позичок взятих краєм 536.983 зр.; позички і запомоги для громад 194.511 зр.; субвенції для зелїзниць 20.000 зр.; різні видатки 26.038 зр. Загалом видатки за тих пять лїт виносили пересїчно річно 4,395.560 зр. а. в.
З повисшого обчисленя видко, що найбільше видатків иде на дороги (19.57 прц.); потім на просвіту (17.25 прц.); на кошти лїченя (17.19 прц.); амортизацію позичок (12.21 прц.); — послїдне місце занимають видатки на удержанє памятників і церков (0.31 прц.).
Отже найбільше грошей видає край на дороги. Автор згаданої книжки доказує, що ті видатки що-року меншають не длятого, щоби видїл краєвий менше занимав ся дорогами, тілько длятого, що вже край в тім взглядї далеко поступив, бо добрих доріг уже богато, а тепер треба тілько их удержувати. Тепер край може з подвійною енерґією заняти ся просвітою і краєвим господарством.
Відтак видає край найбільше на просвіту і образованє, бо пересїчно видав 82.71 прц. з загальної суми за пять лїт. Та рубрика видатків зростає з кождим роком, тому що шкіл більше і учителї лучше платні. Автор доказує, що в послїдних десяти лїтах від р. 1881, в котрім то часї краєвий фонд видав на цїли шкільництва народного 5.203.904 зр., в тім самім часї піднїс ся в краю процент людей уміючих читати і писати з 11.34 на 18.75 т. є. о 7.41 прц., а загальне их число зросло майже в двоє, бо о 563.544. Отже стан просвіти в краю піднїс ся і то до сить значно, хоч і далеко ще нам до такого стану просвіти, як єсть в инших провінціях монархії.
Правдиві приходи фонду краєвого в лїтах 1886 до 1890 виносили після поодиноких віддїлів пересїчно річно: З минувших лїт остало ся в касї 52.788 зр.; відсотки від хвилевих льокацій 150.208 зр.; приходи з краєвих доріг 454.124 зр.; приходи з рільничих шкіл дотованих з фонду краєвого 164.869 зр.; різні приходи 14.893 зр.; з позичок взятих на різні цїли 528.450 зр.; з додатків до податків 3,382.088 зр.
Краєвий фонд не має богато жерел, з котрих мав би власні доходи, — головну рубрику мусять становити додатки до безпосередних податків, котрі становлять майже три чверти загальної суми краєвих приходів.
На кінци своєї працї подав п. Коморницкій таблицю, що містить стан довгів краєвих з кінцем р. 1892. Загальна сума довгів краєвого фонду виносить суму 8,749.222 зр. 48 кр.
Дѣло
29.11.1893