◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вечерницї, устроєні рускими товариствами в суботу, випали дуже добре і згромадили тілько гостей, що комнати "Бесїди" ледве змогли их помістити. Крім родин руских зі Львова явили ся також гостї з провінції. До кадриля стануло трицять кілька пар. Весела забава протягнула ся до 6-ої години з рана і всї гостї розходячись бажали, щоби як найперше могли зібрати ся на другі вечерницї. Танцями проводив з великою вмілосьтю і життєм п. Дрималик.

Для наших дїтей у Львові задумують рускі товариства устроїти дня 17 н. ст. грудня, яко в  навечерє св. о. Николая вечерницї в комнатах "Рускої Бесїди". Вечерницї такі, устроювані Поляками по всїх містах Галичини що року, відбули ся у нас першій раз заходом львівських руских товариств минувшого року в комнатах "Народної Торговлї". Хто знає, яку утїху справляють такі обходи дїтям, сей певно повитає сю вість з радостію.

На честь артисток і артистів нашого театру устроїла вчера львівска "Руска Бесїда" гостину в комнатах "Народної Торговлї". На гостину прибув цїлий персонал театру, голова "Бесїди" д-р Савчак з членами видїлу, і инші Русини, деякі з родинами, заповнили гостинну комнату "Торговлї". Першій тоаст внїс д-р Савчак на честь артисток і артистів, котрі мимо крізи, яку перебув театр, держать штуку на відповідній висотї, старають ся всїми силами двигнути наш театр як найвисше. — По тім тоастї пійшли инші, на честь самої конституції, народу і поодиноких людей, що своїми працями причиняють ся до єї розвою. Отже передовсїм в честь директора, "душі" театру п. Ґуляя, за здоровлє першорядних україньских драматиків Кропивницкого і Карпенка Карого та галицкого д-ра Франка, в честь пань Вахнянинової, Шухевичевої, Калитовскої і Нагірної, що явились на гостинї, на честь пп. Вахнянина і Савчака, видїлу "Бесїди" і ще раз тоаст в честь персоналу театру та на єго згоду і єдність. По гостинї перенесла ся значна часть товариства до комнат "Бесїди" і забавляли ся там до пізна в ночи.

Ревізії у Львові. В суботу пополудни зробила львівска поліція ревізію у шевця Петра Еліясевича, провідника львівских независимих соціялістів. При ревізії забрано найдену в єго кашту друкарску і т. зв. "вінкеляк", кільканацять брошур і манускриптів. Звідси удала ся поліція до льокалю товариства робітничого Swit при ул. Скарбківскій ч. 43, перевела тут ревізію і забрала кілька брошур.

В четвер відбув ся у Львові зїзд делєґатів всхідної Галичини за-для вистави краєвої. Из справоздань, які делєґати складати лично або письменно, виходить, що велика часть нашого священьства, селяньства і міщаньства заповіла в різнородних дїлах вистави свою участь. Замітна річ, що многі люде належачі до табору "Галичанина" беруть участь в виставі, а з того виходить, що их не переконали єго арґументи. Коли-ж так многі Русини зі всїх сторонництв беруть участь в виставі, відзиваємо ся до них з катеґоричним зізнанєм, щоби не лише на своїх оказах подавали рускі написи, але і в тім напрямі поучували наших селян і міщан, бо лиш тою дорогою замаркуємо не лиш нашу участь в виставі, але і нашу жизненість. — На тім засїданю заявив ґр. Володимир Дїдушицкій, що поставить в етноґрафічнім дїлї сїльске обійстє сторін "Броди-Камінка-Сокаль", про що ми оногди в "Дѣлї" вже згадували. Отже стануть в части етноґрафічній вистави чотири загороди: подільска, гуцулска, надднїстряньска і полїска, а посереди них буде виднїти церков гуцульскої архітектури.

Четверта повінь Днїстра. З Николаєва доносять, що на просторі від Горуцка, в дрогобицкім повітї, до Надятич, в повітї жидачівскім, вилив сими днями Днїстер. Кількасот стирт сїна і тисячі копиць отави стоїть у водї і буде имовірно стояти так цїлу зиму. Дїє ся се майже кождого року, вода забирає людям майна на тисячі, а заповіданої від тільких часів реґуляції сеї ріки годї діждатись.

Будова селяньских хат на виставі краєвій поступає скоро наперед, мимо несприяючих условин атмосферичних. Хата подільска з обійстєм вже пошита соломою. Гуцули будують терпеливо свою церковцю, котра стане на однім з горбків площи виставової.

Крадїж. Польскі ґазети доносять, що секретар кінних перегонів Мецішевскій здефравдувавши 15.000 зр. пропав в безвісти.

Міжнародна конференція зелїзнича. Дня 21 н. ст. падолиста розпочали ся в Будапештї наради міжнародної зелїзничої конференції, в котрій беруть участь представителї 40 зелїзниць: бельґійских, баварских, француских, голяндских, нїмецких, австро-угорских і швайцарских. В нарадах розходить ся о установленє правильних поспішних поїздів товарових в 11 напрямах з Угорщини через Австрію до Швайцарії, Франції і Нїмеччини для перевозу товарів, котрі скоро псують ся.

Дрібні вісти. Людвик Воляньскій, властитель більшої посїлости в Галичинї, помер у Відни в 26-ім роцї житя. — В Голосковичах коло Бродів застрілив ся жандарм Индра; у Львові отроїв ся коновал Драпалик. — Намістник ґр. Бадені виїхав в суботу вечером до Кракова, де вчера удїляв авдієнцій. — Оногди померла в Радехові дочка ґр. Станислава Баденього, Єлисавета. — Презесом академії наук в Кракові вибраний знов ґр. Стан. Тарновскій. — У Львові помер сими днями в шпитали звістний бруковий "ґенерал", Пшибильскій. Свого часу був Пшибильскій учителем язика француского та италійского і збожеволїв по смерти своєї жінки, хоч деякі казали, що він удавав божевільність, щоби без працї жити з добровільних жертв.

Дѣло