Радикальні й москвофільскі "Брути".

 

Уже вчера новинкар наш згадав коротко про "розоблаченія" якогось Хоми Брута [новинкар наш поправив очевидну похибку друкарску, бо — судячи після методи писаня — мусїв "розоблаченіє" то писати не "Брут" але "Бруд"] поміщені в остатнім числї радикального "Народа" а перепечатані в "Галичанинї" з замітками редакції того москвофільского орґану.

 

Як уже вчера сказано — Хома Брут "розоблачує" два довірочні засїданя кружка членів львівскої "Народної Ради" відбуті перед кількома тижднями. Поминаємо вже сторону етичну тої справи: на скілько годить ся робити ужиток з "винюханого" з нарад довірочних якогось кружка людей, а сконстатуємо лише, що Хома Брут зле "винюхав" і намотав чимало неправди. Але ще й не о то нам йде, — не о мотанину єго на темат "роздору" серед "ґенерального штабу народовцїв", де після єго комбінацій одну ґрупку становить пять людей "рішучо клєрикального і антімосквофільского характеру" — а то пп. Барвіньскій, о. Чапельскій, Т. Грушкевич, д-р Кость Левицкій і Н. Вахнянин, а до них [каже Хома Брут] пристає і п. Кахникевич, — а другу ґрупу пп. Романчук, Белей, В. Шухевич і о. Стефанович, — не о тую єго комбінацію нам иде [комбінувати кождому воля], але о плюгавленє поодиноких людей, в чім дуже наглядно виступає — скажемо словами нашого новинкаря — бруд Хоми Брута.

 

Проф. Вахнянин — пише той Хома — тепер кандидує на посла до ради державної в Жовкви — де він кандидував в 1885 р. і де тогдї захотїв був кандидувати й д. Романчук, — і надїє ся через д. Барвіньского здобути собі протекцію ґр. Станислава Баденього" а "Д-р Кость Левицкій, компетент на катедру цивільного права в університетї по пок. Ол. Огоновскім, потребує тепер паньскої протекції більше нїж коли-небудь, бо бачить свої надїї загроженими негарним процесом, що, кажуть, виточив єму д. Авдиковскій о присвоєнє собі рукопису словника термінів правничих, що лишив ся був після пок. Огоновского і котрий д-р Кость спожиткував для свого словника, навіть не згадавши в передмові про працю покійного єго вчителя. Для характеристики сего підростаючого батька Руси — пише дальше Хома Брут — оповідають ще й де-що инше, чого я не важу ся повторити."

 

На тілько бруду, кілько містить ся в тих небогато словах, може здобутись лиш радикал з фракції Павлика-Франка. Поминаємо фактичну неправду, мов-би в 1885 роцї п. Романчук захотїв був кандидувати против п. Вахнянина в окрузї сокальско-равско-жовківскім, — поминаємо й лож, мов-би п. Авдиковскій видав процес д-ру К. Левицкому, а не д-р К. Левицкій п. Авдиковскому, бо радикальний Хома Брут може викрутити ся незнанєм фактів, тим більше, що у тої радикальної фракції, котра нинї видає "Народ", звичайно подають ся за факти — річи небувалі. Тут иде о брудну тенденцію, позбавлену всякої, хоч-би й дрібки, совістности в боротьбі з політичним противником.

 

Проф. Вахнянин кандидує нинї на посла до ради державної, а що він народовець, — то радикальні Хоми Брути зараз хапають за улюблене своє честне оружіє — за клевету — і ну-ж кричати, що Вахнянин запобігає "протекції ґр. Баденього"! Се дуже легкій і вигідний спосіб войованя — але чи честний? Нїхто не вимагає від радикальної фракції Павлика-Франка, щоб они підпирали кандидатуру народовця, але чи-ж не можна висказати своєї думки в иншій спосіб, як лише клеветою, обчисленою на низькі инстинкти?!

 

Д-р Кость Левицкій компетує о катедру цивільного права в університетї, а що він народовець, — то радикальні Хоми Брути готові підлити ся до крайности, щоби лиш єму шкодити — і от один з них хапаєсь і тепер в "Народї" за нужденну инсинуацію "паньскої протекції". Річ звістна, що д-р К. Левицкій убігав ся о доцентуру ще за житя проф. Ол. Огоновского та Поляки-професори не допустили єго й не допускають до нинї, — а з другої сторони звістний щирий патріотизм рускій і широка дїяльність д-ра К. Левицкого як на поли літературнім так і політично-народнім — що чей-же не свідчить о запобіганю "паньскої протекції". Хома Брут тїшить ся "негарним процесом" из-за словаря д-ра Левицкого, процесу виданого нїби-то п. Авдиковским. Своєю дорогою се — як уже сказано — лож, бо власне д-р Левицкій видав процес москвофілови, сотрудникови "Галичанина" п. Авдиковскому о клевету, — але ми запитаємо того Хому: чи се совістно воювати против політичного противника таким оружієм? Совість чей-же наказувала би виждати результату процесу. Але бруд Хоми Брута виходить уже найгрубше в тих єго словах, де каже, що "оповідають ще й дещо инше", але він "не важить ся повторити". О то-ж то йде, що між радикальною фракцією "Народа" кишить аж такими клеветами, що Хома Брут навіть не важить ся повторити [очевидно, щоби не дістати ся до "Иванової хати"]. Тому й не диво, що молодші радикали відвернули ся від "Народа", лишаючи єго в багнї, в якім застряг і стрягне що-раз глубше.

 

Нужденні "розоблаченія" радикального Хоми Брута зараз, розумієсь, перепечатали москвофільскі Хоми в "Галичанинї". [Schone Seelen finden sich!] Неправду, мов-би пoc. Романчук в 1885 роцї захотїв був кандидувати против п. Вахнянина в окрузї жовківско-равско-сокальскім, "Галичанин" доповнив ще від себе словами: "вибиратели однак не приняли кандидатури ни одного ни другого" — але що интереснїйше — лож, мов-би то п. Авдиковскій видав процес д-ру Левицкому а не на відворіт, перепечатали они в "Галичанинї" без нїякого від редакції спростованя, а треба знати, що не лиш п. Авдиковскій але й редактор "Галичанина" уже давно були переслухані судьєю слїдчим яко обжаловані д-ром К. Левицким о клевету...

 

Отсе один з образків морали радикальних і москвофільских — "Брутів"!

 

Дѣло

 

21.10.1893

До теми