Російська православна церква на Синоді у Мінську прийняла рішення про повне припинення євхаристійного спілкування з Константинопольським патріархатом.
Журнал Синоду РПЦ № 71 свідчить про це:
ОБГОВОРЮВАЛИ [«имели суждение»] про антиканонічні дії Константинопольського патріархату, що вступив у спілкування з розкольниками на Україні і зазіхає на канонічну територію Російської православної церкви.
УХВАЛИЛИ:
1) З огляду на триваючі антиканонічні дії Константинопольського патріархату, визнати неможливим подальше перебування з ним у євхаристійному спілкуванні.
2) Прийняти з цього приводу заяву Священного синоду.
3) Просити патріарха Московського і всієї Русі Кіріла інформувати Собратів-Предстоятелів помісних православних Церков про позицію Російської православної церкви у зв'язку з загрозою руйнування єдності світового Православ'я і закликати їх до спільного пошуку шляхів виходу із тяжкої ситуації, що утворилася.
В "Заяві Священного синоду Руської православної церкви у зв'язку з посяганням Константинопольського патріархату на канонічну територію російської Церкви", зокрема, сказано:
"Прийняття в спілкування розкольників та підданих анафемі в іншій помісній Церкві осіб з усіма рукопокладеними нею «єпископами» і «кліриками», посягання на чужі канонічні уділи, спроба відректися від власних історичних рішень і зобов'язань, – все це виводить Константинопольський патріархат за межі канонічного поля і, до великої нашої скорботи, унеможливлює для нас продовження євхаристійного спілкування з його ієрархами, духовенством і мирянами. Відтепер і до відмови Константинопольського патріархату від прийнятих ним антиканонічних рішень для всіх священнослужителів Руської православної церкви неможливо співслужити з кліриками константинопольської Церкви, а для мирян – брати участь у таїнствах, що здійснюються в її храмах.
Перехід архієреїв або кліриків з канонічної Церкви до розкольників або вступ з останніми в євхаристійне спілкування є канонічним злочином і тягне за собою відповідні заборони."
Характерно, що цей Синод РПЦ проходить у Мінську, а, як зазначив диякон Андрєй Кураєв, з точки зору Константинополя Мінськ – це вже чужа для Москви територія. Оскільки скасовується патріарша грамота 1686 року про перехід Київської митрополії під Москву, то скасування стосується і Білорусії. Тоді, в XVII столітті, Річ Посполита і Київська митрополія включали в себе і білоруську територію".
Відзначимо, Українська православна церква (Московського патріархату) була презентована в Мінську предстоятелем, митрополитом Онуфрієм, і митрополитом Запорізьким і Мелітопольським Лукою (в якості тимчасового члена).
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП інформує, що "під час засідання були обговорені актуальні питання життєдіяльності Церкви" і, зокрема, "усі члени Синоду висловили підтримку канонічній Українській православній церкві на чолі з блаженнішим митрополитом Онуфрієм", наголошуючи на одностайності рішення.
Про основне ж рішення синоду УПЦ МП повідомляє в останньому реченні мимохідь: "У результаті роботи Священного синоду Руської православної церкви була прийнята заява у зв’язку з останніми діями Константинопольського патріархату щодо церковних питань в Україні".