Справозданє віденьского університету. — Сходини "Громадян".

З Відня.

 

Сими днями появило ся справозданє віденьского університету і спис викладів в зимовім півроцї 1893/4 року.

 

З того справозданя довідуємо ся, що віденьскій університет числив 5431 слухателїв — 3962 звичайних а 1469 надзвичайних. На видїлї богословскім слухало викладів 207 студентів, на правничім 1937 [з того 30 надзвичайних а 219 слухателїв права державного], медиків було 2610 [з тих 907 надзвичайних], фільософів 522 [з тих 139 надзвичайних і 165 фармацевтів].

 

Галичина достатчила віденьскому університетови: 32 богословів, 175 правників, 297 медиків, 37 фільософів [з фільософів лише 3 Русинів] і 12 фармацевтів. — З Россії прибуло до Відня на виклади: 7 правників, 42 медиків звичайних а 53 надзвичайних, 8 фільософів і 1 фармацевт — Сербія вислала на віденьскій університет 51 студентів, Болгарія 34, Греція 8, Туреччина 12, Египет 5, Азія 5, Африка 1, Америка 67.

 

На новий піврік оповіщено ось-такі виклади зо славістики: Д-р Врат. Яґич: "Vergleichende Syntax der slavischen Sprachen", "Die epische Volksdichtung bei den Slaven", a в семинари славяньскім "Lecture ausgewahlter Stucke aus der slavischen Volksdichtung". — Д-р Іосиф Иречек: "Die Slaven und Byzantiner in der ersten Halfte des Mittelalters", в славяньскім семинари "Leсture der serbischen Annalen". Д-р К. Стрекель: "Die Comparation іn den slavischen Sprachen". Д-р Ф. Пастрнек: "Altslovenische Grammatik". Д-р Вондрак: "Charakteristik der altesten kirchenslavischen Denkmaler". В зимовім півроцї буде викладати 335 професорів і доцентів, з чого припадає: на богословскій факультет 11, на правничій 50, фільософічний 128 а на медичний 146. Крім того мав університет 14 учителїв до язиків француского, анґлійского, россійского, мадярского, до ґімнастики, фехтованя, стеноґрафії і т. д. Коли зважити, що на львівскім університетї викладає всего до 60 професорів і доцентів, то можна мати понятє: якою силою науковою володїє віденьскій університет!

 

_______

 

Житє віденьского товариства "Громада" поступає чим-раз дальше і не зазнає нїякого застою. Дня 10 вересня відбули ся нові сходини товариства, на котрих по-при забаву нараджувано ся над взятєм участи в святї перевезеня мощей Маркіяна Шашкевича. Річ певна, що "Громада" не забуде помянути Маркіяна й у себе в дома бодай тихими вечерницями, а на зиму приготовляє ся великій концерт в честь памяти Тараса Шевченка. Збори "Громади" відвідав також о. Пюрко. Привитано єго дуже щиро. Кажуть, що о. Пюрко незабавом покине віденьску руску кольонію, для котрої положив великі заслуги. Хто бував в хатї о. Пюрка і бачив тую сердечність, з якою він витав біднїйших Русинів-робітників, для котрих був не лиш найсердечнїйшим батьком але й щедрим опікуном, той зрозумів жаль, з яким прийдесь пращати єго віденьскій рускій "Громадї". Панове Бігун, дїяльний заступник голови, і Мазуркевич зазначили в щирих промовах заслуги о. Пюрка для рускої кольонії у Відни, а потім промовляло ще кількох членів "Громади" — о. Пюрко, д-р Гнатовскій, д-рнд Янович і другі. Серед співів та деклямацій розійшли ся громадяне в тій надїї, що на других зборах уже привитають своїх членів-академиків, котрих жде немала робота в дальшім веденю "Громади".

 

Дѣло

 

09.10.1893

До теми