Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич заявила, що у 2018 році понад 67% випускників шкіл у місцях компактного проживання угорської громади та 63% випускників у місцях проживання румунської громади не змогли набрати мінімальний тестовий бал із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури.
Про це Гриневич сказала під час розгляду Конституційним судом у формі усного провадження справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності українській Конституції закону "Про освіту" від 5 вересня 2017 року №2145–VIII, інформує аґенція УНІАН.
"Сьогодні в українських школах навчається 385 тисяч дітей, для яких українська мова не є рідною. Мовою національних меншин, станом до прийняття закону про освіту, надавали дошкільну, шкільну освіту. Професійно-технічна та вища освіта здійснюється в Україні державною мовою", – заявила міністр.
Зі слів Гриневич, в Україні у 623 школах в усіх класах навчання повністю ведеться недержавною мовою, ще є 661 школа, в яких є класи із навчанням українською мовою та мовами національних меншин.
"У тих класах, де навчання йде мовою національних меншин, українська мова вивчається виключно як предмет. Ми маємо 72 школи з навчанням угорською мовою, 72 школи з навчанням румунською мовою, 471 школу із навчанням російською мовою, 3 школи з навчанням молдовською мовою, 5 шкіл з навчанням польською мовою. Болгарською, словацькою та кримськотатарською мовами діти навчаються в окремих класах у школах, в яких навчання ведеться і українською мовою також", – розповіла вона.
Зі слів міністра освіти, гагаузьку, німецьку, новогрецьку мову та іврит вивчають як предмет в україномовних школах. "Це та картинка, яка є наразі і яка була і до прийняття закону", – зауважила вона.
Гриневич зазначила, що учні тих шкіл, де діти навчаються від першого і до одинадцятого класу винятково мовою національної меншини і всі предмети, окрім української мови та літератури, вивчаються мовою національної меншини, переважно проживають у мовному середовищі, де всі здебільшого спілкуються тільки рідною мовою. Міністр наголосила, що державна мова – українська – для цих дітей фактично не присутня в якості засобу спілкування.
"Вивчення української мови лише як навчального предмета обмежує можливості дітей щодо побудови їхньої освітньої та професійної траєкторії та не забезпечує володіння державною мовою на рівні, достатньому для реалізації їхніх конституційних прав на всій території України", – додала міністр.
З її слів, результати ЗНО в школах національних меншин, де навчання ведеться виключно рідною мовою, а державна мова вивчається лише як предмет, є "вкрай тривожними". "Згідно з інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, у 2018 році 63% учнів шкіл, розташованих у місцях компактного проживання румунської громади, не склали тест з української мови та літератури, 67,5% учнів шкіл, розташованих у місцях проживання угорської громади, не склали цей тест, при цьому 77,5% випускників шкіл Берегівського району, де компактно проживає угорська громада, не склали тест", – відзначила міністр освіти.
На переконання пані Гриневич, це означає, що такі діти не мають можливості вступити до закладів вищої освіти в Україні, не можуть будувати свою професійну кар’єру в будь-якому регіоні країни. "Така ситуація ізолює їх лише в місці компактного проживання або виштовхує за межі України у їхнє мовне середовище", – додала вона.
Натомість, згідно з переконанням пані міністра, запропоновані у статті 7 закону про освіту положення розширюють можливості учнів шкіл, які зможуть добре володіти як рідною, так і державною мовами, і розширюють обсяг конституційних прав, якими вони можуть скористатися.
"Йдеться не про асиміляцію, в жодному разі – ми за збереження національної ідентичності, і тому там будуть і предмети, і вивчення рідної мови у цих школах. Йдеться про інтеграцію суспільства і про повноцінну реалізацію у рідній країні представників нацменшин", – резюмувала Гриневич.