Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект #5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної", відомий також як "громадський законопроект про мови", розроблений групою політиків, громадських діячів, правників та мовознавців.
Це рішення підтримав 261 депутат, повідомляє аґенція "Укрінформ". При цім народні депутати відхилили альтернативний законопроект, "проект Лесюка", ініційований Блоком Петра Порошенка: "за" – 221 депутат.
Представляючи законопроект, голова Комітету ВР з питань культури та духовності Микола Княжицький повідомив, що проект удосконалено і враховано низку зауважень. Зокрема, комітет на засіданні 3 жовтня привів документ у відповідність до прийнятих після його реєстрації законів – "Про освіту" та "Про телебачення і радіомовлення". Княжицький зачитав під стенограму зміни до законопроекту, які були підтримані депутатами при голосуванні.
Зокрема, із законопроекту вилучили всі згадки про Центр української мови та Термінологічний центр української мови. "Тобто ми зменшуємо кількість регулюючих органів, залишаючи уповноваженого і Національну комісію", – зазначив Княжицький.
Також вилучили статтю 51 щодо створення Служби мовних інспекторів та всі згадки про неї у тексті законопроекту.
Водночас законопроектом запропоновано створити Національну комісію зі стандартів державної мови та інститут Уповноваженого із захисту державної мови.
Окрім того, за рекомендацією Комітету з питань свободи слова та інформації, статтю законопроекту про державну мову на телебаченні і радіомовленні викладено в редакції чинної статті 10 Закону "Про телебачення і радіомовлення". "Оскільки 13 жовтня вступає в силу новий закон, і вже бачите, як багато телеканалів перекладають свої іншомовні програми українською", – пояснив голова комітету.
Статтю 17 законопроекту про державну мову в освіті пропонується викласти в редакції ст.7 закону "Про освіту" з певними доповненнями. "Те, чого немає в законі про освіту, що ми вводимо, – обов’язкове складання зовнішнього незалежного оцінювання виключно українською мовою. Але розуміючи, що не запрацював повністю цей закон, ми відтермінуємо цю норму до 2025 року, як рекомендувала Венеційська комісія", – пояснив депутат.
Окрім того, із законопроекту депутати виключили положення стосовно того, що статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин. "Це якраз той пункт, на якому багато хто спекулював, говорячи, що цей закон нібито (більше) інші мови захищає, ніж українську. Цю статтю ми з цього закону вилучаємо", – наголосив Княжицький.
У проекті передбачається, що з метою сприяння функціонуванню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України діє уповноважений із захисту державної мови, якого призначає на посаду та звільняє Кабінет Міністрів.