Підсумком поїздки української делегації до Генеральної асамблеї ООН стала церемонія передачі Сполученими Штатами Америки двох катерів берегової охорони Військово-Морським Силам України. Церемонія відбулася на військовій базі «Балтімор», розташованій не так далеко від осідку ООН, за 200 кілометрів від Нью-Йорка.
В урочистостях брав участь Президент України Петро Порошенко, котрий якраз завершив свою програму в стінах Організації Об’єднаних Націй. Українська програма фокусувалася на закликах реформувати ООН та організувати миротворчу місію на Донбас.
Переговори про передачу Україні двох патрульних катерів класу Island, розроблених у США у 80-х роках, тривали ще з початків українсько-російської війни, стартувавши фактично одночасно з дискусіями про легендарні Javeline’и. Символічно, що церемонія передачі припала якраз на той період, коли Україна конче потребує посилення свого флоту. І хоча катери Drummond і Cushing прибудуть в Україну допіру наступного року, акт Сполучених Штатів однозначно може бути потрактований як підтримка українських Військово-Морських Сил в умовах зростання російського нахабства та агресії ще й на воді.
«Зміцнення військово-морського союзу демонструє наше спільне зобов'язання сприяти безпеці та стабільності в регіоні», – заявив Президент України, висловивши сподівання, що «із солідарністю, єдністю та підтримкою ми зможемо нав'язати цю червону лінію агресору».
Парадокс: незважаючи на те, що США сподобилися видати Україні два свої катери, і, згідно з підрахунками Президента України, загальна частка мілітарних інвестицій Америки в Україну сягнула $1 млрд, та водночас зовнішня політика США на самій Асамблеї ООН була задекларована як протилежна: фокусування на національних проблемах, дистанціювання від міжнародних інституцій, зменшення асигнувань на глобальну безпеку тощо. Виступ Дональда Трампа із низкою егоїстичних тез (егоїстичних не лише персонально – а державно) шокував багатьох присутніх і, власне, суперечив тому, як окреслила своє бачення співпраці зі світом українська сторона.
Тема цьогорічних дебатів на 73-ї сесії Генеральної асамблеї ООН була для багатьох актуальною, а навіть болючою: «Зробимо ООН корисною для всіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих та сталих суспільств». Тему ініціював генеральний секретар Антоніу Гутерріш, котрий якраз замислив реформувати окремі напрямки в діяльності ООН, зокрема миротворчий.
Тематична спрямованість засідання отримала відлуння в особі майже кожного оратора: спікери, звісно, вважали за слушне висловити свої претензії до діяльності найглобальнішої організації світу – від президента Зімбабве Еммерсона Мнангагви до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.
Порошенкове запитання пролунало руба: навіщо нам ООН, якщо вона не виконує тієї місії, задля котрої була створена?
Президент застеріг, що цивілізований світ «падає у прірву, в якій немає жодних правил».
«ООН не може мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її статутом та принципами міжнародного права, порушує країна, що має право вето. Це не просто виклик, це наш шанс», – заявив голова держави.
«Мовчання є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас», – обурився Порошенко.
Президент констатував, що «політика умиротворення та пошуку швидких рішень» є хибною, як і сподівання залишитися в «безпечній бухті». «Зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику», – наголосив Президент.
«Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненка – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу», – пояснив голова держави, згадавши про новий акт агресії Росії – спробу захопити Азов.
«Дозвольте мені бути відвертим, – апелював Порошенко, – гарна мова статуту [ООН] нічого не варта, якщо його не дотримуються. Часу на розмови більше не залишилось, прийшов час діяти».
Увага Петра Порошенка була сфокусована цілковито на агресивній зовнішній політиці Росії, комбінованій із військовою агресією та шпигунськими трилерами. Саме в неможливості вгамувати російського агресора Президент вбачає – і ми з ним згодні – основну ознаку кризи ООН. І хоча низка лідерів продовжили критикувати Росію, все ж треба зізнатися в тому, що глобально «українське питання» на Генасамблеї лунає далеко не найгучніше, щонайбільше через кому.
Для прикладу, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш хоча й бідкався через те, що «окремі лідери та держави переносять кордони як у себе на батьківщині, так і на міжнародній арені», про Україну не обмовився і словом. Серед перелічених Гуттерішем «гарячих точок» були Сирія, Ємен, Палестина, М’янма.
Географія стурбованості ще одного хедлайнера Асамблеї – а маємо на увазі президента США Дональда Трампа – виглядала ширше, хоча й оригінальніше. Критикував Іран, Китай, хвалив Польщу (багаторазово), Саудівську Аравію, Ізраїль. Про нас, Україну, не згадав. Понад те, не випустив ані пари з уст про Росію.
Основна ж спрямованість Трампової промови – це не просто критика теперішнього формату ООН, а й, здалося, самої її ідеї.
Зокрема, президент США похвалився виходом Штатів із Ради ООН з прав людини, поставив під сумнів правомочність Міжнародного кримінального суду, котрий «не має ні юрисдикції, ні легітимності, ні влади» (офіційний Вашингтон обурений звинуваченнями проти американських військовиків із Афганістану, – Z), затявся зменшити внесок у миротворчі операції ООН. Трампа трафляє, що Штати стали найбільшим «давачем» світу (за катери Island ми все ж таки дякуємо!), при тім, що вони надто мало отримують взамін.
«Америкою керують американці. Ми відкидаємо ідеологію глобалізму, і ми оголошуємо прихильність доктрині патріотизму», – відрубав президент США.
Організації Об’єднаних Націй дійсно сильно перепало на цьогорічній Генасамблеї.
При тім, що пропозицій та претензій було багато і всіляких, Порошенкова промова серед них не згубилася. Для прикладу, видання The Wall Street Journal опублікувало розлогу замітку про українські зауваження до ООН.
«Український Президент Петро Порошенко висловив полум’яну промову з осудом світової спільноти під час свого виступу на Генеральній асамблеї Організації Об’єднаних Націй, звинувативши ООН у провалі своєї засадничої місії – запобіганні війнам та агресії… Пан Порошенко виступив із тривалою тирадою в бік Росії та її президента Владіміра Путіна, за її мілітарні дії довкруж планети. Він назвав ООН зламаною інституцією через те, що Росії значною мірою вдалося уникнути покарання, докоряючи своїм слухачам за надто мляву відповідь».
Кріс Ґордон, The Wall Street Journal
Низка лідерів висловили Україні підтримку у своїх виступах на загальних дебатах Генасамблеї, а також згадували наш досвід у контексті недостатньої активності ООН.
Президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що світ став крихкішим, інституції руйнуються, втрачають сили й запал. «У жодній із великих криз останнього десятиліття – від Сирії до України, від М'янми до Ємену – Рада безпеки ООН не змогла зіграти важливої ролі», – констатувала Грібаускайте. Водночас вона додала: хоча теперішні інституції й не ідеальні, їх треба зберегти, вдосконалювати та адаптовувати до нових реалій.
Президент Польщі Анджей Дуда обурився тим, що українців ошукали із Будапештським меморандумом.
«Для того, щоб міжнародну спільноту поважали, дуже важливо дотримуватися зобов'язань і обов'язків, які ми взяли на себе. Зі смутком мушу звернути увагу на події у сфері безпеки в нашому регіоні – Центральній та Східній Європі. У минулі роки ми стали свідками явного порушення Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України в обмін на мирне і добровільне ядерне роззброєння», – сказав президент Польщі, найкращої «учениці» США у Європі.
Прем'єр-міністр Норвегії Ерна Солберг закликала стати на захист України.
«На моєму континенті, у Європі, основоположні правила й принципи міжнародного права виявилися загроженими. Суверенітет і територіальна цілісність України у межах міжнародно визнаних кордонів мусять бути відновлені», – звернулася Солберг.
Президент Словаччини Андрей Кіска заявив про те, що суверенітет і територіальна цілісність «є ДНК стабільності та безпеки». «Окупація Грузії та України і дестабілізація в регіоні є лиш одним із багатьох свідчень, що повагу до правил змінила груба сила», – обурився словацький президент.
Одним із пріоритетів цьогорічної Асамблеї, як ішлося вище, є миротворчість. Згідно з очікуваннями Генерального секретаріату ООН, цей напрям стане одним із елементів реформи в організації. У рамках засідання відбувся Захід високого рівня щодо діяльності ООН з підтримання миру, на котрому виступив і Петро Порошенко. Для України цей контекст був чудовою нагодою нагадати про ініціативу нашої дипломатії – спорядження миротворчої місії на Донбас.
«Багатонаціональна миротворча операція під егідою ООН з єдиною чітко визначеною метою щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України може бути визначальним фактором припинення страждань українського народу», – заявив Президент.
Петро Порошенко оголосив про те, що українську ініціативу підтримали Німеччина, Франція та США.
«Ми вважаємо, що не існує кращого способу, як розгортання такої операції з повноцінним мандатом ООН», – зазначив голова держави.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін доповнив: Україна спільно з міжнародними партнерами готує для внесення на голосування Ради безпеки ООН проект резолюції про введення миротворчої місії ООН на Донбас. «У нас є домовленість з нашими друзями – Сполученими Штатами, Німеччиною і Францією. Вчора я знову розмовляв з [міністром закордонних справ Німеччини] Гайком Маасом, з держсекретарем Майком Помпео, ми внесемо спільну резолюцію», – повідомив Клімкін.
Міністр уточнив, що йдеться про саме спільний проект документа. «Для цього потрібно далі тиснути на Росію, оскільки вона намагається відбиватися руками й ногами від будь-якої справжньої миротворчої операції», – зазначив Клімкін.
В Америці Президент України обговорив ідею миротворців зі спеціальним представником Державного департаменту Куртом Волкером. Окремої розмови Порошенка з американським лідером Дональдом Трампом не було, хоча президенти стали до спільної знимки зі своїми дружинами під час урочистого прийняття у Нью-Йорку.
Під час візиту до США Петро Порошенко зустрівся з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, президентом Польщі Анджеєм Дудою, президентом Словаччини Андреєм Кіскою, президентом Європейської ради Дональдом Туском, самим Генсеком ООН Антоніу Гуттерішем (котрому передав ноту про розрив «Договору дружби з Росією») – згідно з підрахунками речника Банкової Святослава Цеголка, було 25 зустрічей.
Пріоритетні теми – ескалація в Азовському морі, звільнення поневолених, мінські домовленості, енергетична безпека, реформи в Україні.
Була й одна випадкова зустріч – із міністром закордонних справ Росії Сєрґєєм Лавровим – Президент України помилково зайшов у кімнату переговорів російської делегації.
Коли у Лаврова спитали, як там опинився Порошенко, він відповів: «Напевне, з туалетом сплутав».
З цього приводу голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв пожартував: «Важко не переплутати. Пахнєт-с».