Учора, 2 вересня, у Львові вшановували 75-ту річницю ліквідації ґетто і Янівського концтабору. На меморіальні заходи приїхали десятки гостей із різних країн, серед них – в’язень ґетто і концтабору Яніна Хешелес, передає Радіо Свобода.
«Я була 10-річною дівчинкою. То був 1941 рік, я все дуже добре пам’ятаю. Мій тато загинув у перший день, коли німці вступили у Львів, а мама загинула під час ліквідації ґетто у 1943 році. Там, у ґетто, я була з мамою. Я там бавилась із іншими дітьми, а в 1943 році вже мусила працювати. Пришивала ґудзики до форми німецьких військових, робила петлі, такі були перші роботи. У таборі давали нам якийсь суп із крупами, картоплею, зранку діставав кожен шматок хліба», – пригадує Яніна Хешелес.
Врятувалась жінка завдяки польській підпільній організації Ради допомоги євреям «Жегота», члени якої у кінці вересня 1943 року, за кілька днів до ліквідації ґетто і Янівського табору, допомогли 12-річній дівчинці втекти у Краків. Там вона почала писати свій щоденник споминів, який вийшов друком 1946 року польською мовою під назвою «Очима 12-річної дівчинки». Із 1950 року Яніна Хешелес проживає в Ізраїлі.
Яніна Хешелес з нагоди 75-ї річниці ліквідації ґетто і концтабору у Львові отримала від Львівської міської ради у дарунок символічний ключ від синагоги, знищеної у роки війни у місті. Копія виготовлена зі скла з оригінального ключа, що перебуває в музеї «Слідами галицьких євреїв».
Символічними відзнаками вдячності були удостоєні ще 73 особи, які досліджують та популяризують єврейську спадщину.
Оригінальний ключ від зруйнованої синагоги, що зберігається в музеї. Фото: Галина Терещук/Радіо Свобода.
Від відзнаки Львівської міськради – символічного ключа – відмовився директор Центру дослідження юдаїки і благодійної організації «Єврейське відродження» Мейлах Шейхет. Він пояснив, що не може прийняти нагороду від міської влади, яка руйнує у Львові єврейську спадщину, коли забудовуються єврейські квартали, комерціалізується історія.
У рамках меморіальних заходів із нагоди роковин ліквідації ґетто і концтабору у Музеї тоталітарних режимів «Територія терору» підготували виставку «Табір примусових робіт "Янівська" – індустрія терору».
Львівське ґетто існувало у Львові від листопада 1941-го до червня 1943 року в районі Замарстинова і Клепарова. Тут проживало близько 140 тисяч євреїв. У 1942 році німці почали готуватись до ліквідації ґетто. Євреїв вивозили у табір смерті Белжець, що був на території Польщі, у Янівський концтабір, розстрілювали просто на території ґетто.
Янівський концтабір – табір примусової праці для єврейських робітників, який німецькі окупанти створили у жовтні 1941-го і ліквідували восени 1943 року. За даними дослідників, у ґетто і в Янівському концтаборі загинули понад 250 тисяч людей, але встановити точну цифру складно.