Діти схильні ставати атеїстами в ранньому віці, якщо їхні батьки лише словами, а не діями демонструють свої релігійні переконання, ідеться в дослідженні, опублікованому в журналі «Religion, Brain & Behavior». Опублікована розвідка надає докази того, що релігійно мотивовані дії відіграють важливу роль у розвитку атеїстичного світогляду.



Зображення: sewcream​.

 

Когнітивні дослідження релігії (cognitive science of religion) – все ще нова сфера науки, у ній залишається багато відкритих питань стосовно низки теоретичних конструкцій і того, як вони стосуються релігійності та певних норм, прийнятих у різних культурах.

 

Одна з таких конструкцій – демонстрації, що підвищують авторитет (credibility-enhancing displays, CREDs), поняття, введене антропологом Джозефом Генріхом 2009 року. У культурній еволюції CREDs позначає ті дії, що узгоджуються зі словами: якщо люди щиросердно здійснюють певну поведінку, що є логічним вираженням їхніх заявлених вірувань, це має збільшити ймовірність того, що спостерігачі цієї поведінки переймуть переконання, які лежать в її основі.

 

«Мене завжди цікавила ця тема здебільшого через те, що вона – розширення мого загального дослідницького інтересу: як і чому люди стають атеїстами», – сказав автор дослідження Джозеф Ленґстон (Joseph Langston), дослідник Атеїстичної дослідницької колаборації та аспірант Університету королеви Вікторії у Новій Зеландії.

 

На початку проекту вчені сформулювали гіпотезу: все більше людей стає нерелігійними через те, що віра не була для них допустимо змодельована впродовж їхнього дорослішання. Зокрема, якщо діти та підлітки мають більше очікувань щодо особистого вибору та самовизначення, таке сподівання засмучує (релігійне) авторитарне батьківство і може призвести до конфлікту щодо релігії і згодом спровокувати відчуження, особисте розчарування та протест проти релігії та батьків.

 

Низка досліджень засвідчує: CREDs набожних (теїстів) та невіруючих (атеїстів), а також загальний рівень релігійності у національних популяціях відрізняються. Логічним висновком було те, що CREDs впливають на вік, коли особа стає атеїстом.

 

Визначаючи атеїзм як невіру в бога чи богів (тобто відсутність теїзму) та використовуючи вибірку лише з тих атеїстів, що колись вірили, науковці досліджували взаємозв'язок між CREDs і віком атеїзму. При цьому вони визначали, чи CREDs визначає вік атеїзму і чи впливатимуть на ці відносини три релігійних змінні: релігійна важливість, релігійний вибір та релігійний конфлікт на рівні сім'ї та батьків.

 

Науковці опитали 5153 атеїстів про вік, коли вони перестали вірити у бога (богів), про прояви релігійності їхніх батьків та інші чинники. Науковці з’ясували, що коли осіб залучали до більшої кількості демонстрацій, які підвищували авторитет (зокрема поводитися чесно щодо інших, бо так вчить релігія), діти ставали атеїстами пізніше.

 

З’ясувалося, що вплив CREDs пов'язаний з іншими важливими чинниками. Такими є: (1) рівноправність релігійних поглядів і релігійність соціальних мереж; (2) структура сім'ї (наприклад, двоє батьків чи один); (3) батьківська релігійна гомогамія; (4) якість відносин з батьками та інші основні соціальні відносини (наприклад, бабусі й дідуся, братів і сестер, підлітків та молоді); (5) ступінь особистого релігійного вибору, дозволений дітям; (6) релігійний конфлікт у сім'ї під час виховання; і (7) формальна релігійна освіта та інституційні релігійні контексти.

 

У дослідженні CREDs виявилися важливими для всіх аспектів (релігійної) культури. Але концепт CREDs – дотепер відносно новий, тож потрібно ще багато досліджувати, щоб зрозуміти його взаємозв’язок з іншими змінними, які впливають на процес передачі та зміни релігійних вірувань.

 

«З нашого дослідження для пересічної людини важливі три моменти, – сказав Ленґстон. – Передусім, це усвідомлення того, що міра, в якій батьки моделюють релігійні переконання своїх дітей (через CREDs), визначається спільно з іншими процесами і створює єдину траєкторію для часу, якщо людина стає атеїстом: якщо дітям дозволено більше релігійної свободи, вік атеїзму знижується, але зростає рівень релігійних конфліктів».

 

По-друге, лише батьківського прикладу недостатньо, щоб забезпечити нас вичерпним поясненням про те, як і чому люди починають чи перестають вірити у бога/богів.

 

Третє, CREDs мають важливий вплив на вік атеїзму, навіть при врахуванні інших чинників релігійної соціалізації, зокрема змінних, що репрезентують демографічні показники, якість виховання, сімейні релігійні аспекти, змінні «стосунків».

 

Отримані результати узгоджуються з попередніми дослідженнями, які підтвердили, що релігійні особи, батьки яких поводилися дуже по-релігійному, з більшою імовірністю впевнено вірять в існування бога.

 

Є кілька цікавих питань, які можуть слідувати за цим дослідженням. По-перше, які CREDs демонструють у світських сім'ях? Або ж чи потрібні CREDs взагалі для підтримки позитивного світогляду? По-друге, чи рівні релігійного вибору та релігійного конфлікту у теїстів та атеїстів відрізняються? Чи більшість раніше побожних атеїстів підпорядковувалася авторитарному, а не авторитетному стилю виховання? Зрештою, чи можливо, що навіть дуже релігійні батьки можуть несвідомо впливати на навернення до атеїзму?

 


How parents act on their religious beliefs linked to the onset of atheism in their children
Joseph Langston, David Speed, and Thomas J. Coleman III.
Predicting age of atheism: credibility enhancing displays and religious importance, choice, and conflict in family of upbringing
PsyPost, 26.08.2018
Зреферувала С.К.

 

29.08.2018