До 25-го Форуму видавців, який відбудеться з 19 до 23 вересня, готуються вже давно. Хтось — від липнево-серпневого Місяця авторських читань у Львові, хтось — від Книжкового арсеналу, хтось — від минулорічного Форуму видавців. Готуються автори, видавці, читачі й любителі цього книжкового переполоху. Готують записники, гаманці, торби… Готуються до насиченої програми, до кросу містом, до запланованих і несподіваних зустрічей з улюбленими та новими авторами, друзями і знайомими. До слів, розмов та післясмаку інтелектуальних дискусій. А ще готуються не встигнути всього й усюди, куди хотілося. І до втоми, яку так приємно відчувати наприкінці кожного дня Форуму.

Трохи цифр

Отже, 25-й, тобто ювілейний форум. 5 днів. 1000 культурних та освітніх заходів. 50 локацій у місті. Приблизно 250 видавництв із різних областей України. Автори із 25 країн на 13-му Міжнародному літературному фестивалі. 25 найкращих книжок будуть відзначені на конкурсі BFL Best Book Award.

У рамках Форуму, крім премії й літфесту, проходитимуть також Міжнародний бібліофорум, благодійна акція «Третій вік: задоволення від читання», книжковий ярмарок. На «Ніч поезії і музики non-stop» запрошені гурт Karbido із Юрієм Андруховичем, які готують нову програму, та проект OY Sound System; куратор ночі — Олег «Мох» Гнатів («Перкалаба»).

Вартість квитків на Форум видавців становитиме 50 грн за один день та 100 грн — за чотири (у передпродажі, до 27 серпня, — 35 і 70 відповідно). Для студентів діє знижка. Для представників закладів освіти, культури, дітей до 16 років, пенсіонерів, учасників АТО й військовослужбовців та кількох інших категорій вхід буде безплатним. Квиток на «Ніч поезії та музики non-stop» — 250 (у передпродажі 150) грн.

Ринок свободи

«Ринок свободи» — так звучить тема цьогорічного Форуму й літературного фестивалю. Відповідно до задуму організаторів, мова піде про розуміння свободи, її ціну, що здатна змінюватися під впливом обставин та учасників «торгу», про спекуляції цим поняттям. Вибір тематичного фокусу організатори пов’язують із тим, що Форум є платформою, де впродовж чверті століття збираються різні люди. Також згадають 50-річчя з часу масових протестів у Франції, що радикально вплинули на світ.

Хоча, крім «студентської революції» 1968-го, згадка про цю дату насправді актуалізує низку досвідів: дух, чи то бажання свободи тоді нуртувало в різних кутках планети. Так, у США виступали проти війни й расизму, у Європі — проти конформізму й споживацтва, у Чехословаччині — проти радянського впливу. Бунтівний дух набував різних форм. Дисидентство — «шістдесятництво» — в Україні. Акт самоспалення Василя Макуха у листопаді 1968-го — на знак протесту проти військового придушення СРСР «празької весни» та радянської колоніальної політики. Тим часом у «вільному світі» свої стежки до свободи шукали хіпі. Звучав рок, тривала сексуальна революція, експерименти з психоделіками набували популярності. Тобто глобальна лібералізація, «визволення» індивіда з-під пуританських приписів і усталених соціальних практик. А на звороті — проблема меж свободи, відповідальності. Тема свободи — по-філософськи багатогранна і невичерпна: стосується кожного і мало не на кожному кроці. Вона дуже пасує літературному контексту із його завжди актуальними питаннями свободи митця та свободи творчості, взаємозв’язку митця й соціуму чи держави, свободи інтерпретацій тощо. Тема свободи — це також і про брак свободи, страх перед нею і, за Фроммом, втечу від неї. І про тих, хто платить за неї конкретну й реальну ціну (на зимових майданах, під обстрілами, за ґратами за полярним колом) — платить своєю свободою задля вільного життя інших.

То що там нині на «ринку свободи»? Який попит, яка пропозиція? Може, є дефіцит? А якого ґатунку «товар»? Хто, скільки й за яку якість готовий платити? На Форумі, сподіваємось, говоритимуть про це. Так, наприклад, 19 вересня заплановані пленарне засідання «Свобода як пізнана необхідність» й дискусія «Філософія свободи» (за книгою Мирослава Поповича), а 22 вересня Володимир Єрмоленко, Юрко Прохасько, Вахтанґ Кебуладзе дискутуватимуть на тему «Свобода і смерть».

Традиції старі й нові

Форум видавців трохи змінився. І ззовні — візуально, і трохи внутрішньо — організаційно, програмно. Щодо візуальної репрезентації, захід отримав нове лого: на зміну двом равликам — відкрита книга, що поєднує у собі чотири стихії, тобто землю, вогонь, воду та повітря. Усім залученим пропонують «літати з книжками», «горіти книжками», «пірнати у книжки» і «зростати з книжками». Форум, ймовірно, стане більш впізнаваним: тепер активно використовують також назву Book Forum Lviv (BFL), а відзнака «Найкраща книга форуму» фігуруватиме як BFL Best Book Award.

Цьогоріч команду співорганізаторів заходу — а це ГО «Форум видавців», ЛМР, ЛОР, ЛОДА, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Українська бібліотечна асоціація — поповнив Український інститут книги. Це означає і збільшення фінансування, й тематичні події від цієї інституції, як-ось презентація міжнародної програми перекладів (20 вересня) або дискусія про стратегію промоції національної культури (21 вересня). Уперше як партнери долучаються й Генеральне консульство Польщі у Львові та Львівський медіафорум. Міжнародним партнером форуму стала поетична платформа «Версополіс» (Versopolis), яка популяризує молоду поезію й об’єднує фестивалі 13 країн Європи; на її сайті є інформація про Львівський літфест. Поетки Олена Гусейнова та Катерина Калитко представлятимуть на цій платформі Україну, натомість до Львова завітають автори з Хорватії, Великої Британії, Італії та Данії. Водночас на Форумі 2018 не буде країни-почесного гостя. В урочистому відкритті заходу 19 вересня візьме участь Президент України Петро Порошенко.

Обличчя 25

Цього року спеціальними гостями книжкового свята у Львові стануть дві відомі американські історикині, дослідниці історії Центрально-Східної Європи —  Марсі Шор та Енн Епплбом.

Марсі Шор, викладачка Єльського університету, є авторкою книги про події Майдану The Ukrainian Night: An Intimate History of Revolution, котру оглядачі називають «книжкою про революцію зсередини». Як зазначено у програмі форуму, 21 вересня за участю американської дослідниці та українського історика Ярослава Грицака відбудеться дискусія «Читаючи Джадта: як зберегти ясність погляду у час кризи?»; захід запланований у рамках передпрезентації книжки Тоні Джадта «Мислячи про ХХ століття» — інтелектуального бестселера, що буде виданий в Україні.

Історикиня, журналістка та редакторка The Economist й інших впливових медіа, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом презентуватиме у Львові свою нову книжку «Червоний голод». Йдеться про Голодомор в Україні як штучну, сплановану акцію, інструмент тогочасного державного керівництва; водночас, за визначенням авторки, ця праця і про українську революцію, український національний рух. Презентація буде 19 вересня (15.30, конференц-зал Палацу мистецтв). Український читач знає Енн Епплбом: вона не вперше буде у Львові, з нею публікувалася низка інтерв’ю, а 2010-го у Видавництві КМА вийшла її «Історія ГУЛАГу» — ґрунтовне дослідження про систему концентраційних таборів у СРСР, побут в’язнів, стосунки між ув’язненими тощо. Авторка доводить, що система радянських карально-трудових таборів була небаченим за масштабами і жорстокістю інструментом експлуатації, пригноблення й винищення, а також і неефективною з економічної точки зору. За цю працю Енн Епплбом отримала Пулітцерівську премію. Важливо, що текст перекладений багатьма мовами.

Почесний гість форуму — Пітер Воттс: відомий канадський фантаст, «Сліпобачення» якого побачило світ українською (переклад твору трохи затягнувся), нарешті відвідає Україну (його візит планували ще на минулий рік) і на зустрічі 20 вересня розкаже, яким бачить майбутнє людства. Серед спеціальних гостей — автори, які вже раніше бували на львівському форумі. Це Фредерік Беґбеде, відомий французький прозаїк, котрий презентує нову книжку «Нескінченне життя» та відіграє DJ-сет на вечірці. А також британський нейрохірург Генрі Марш. Він завітає до Львова разом із дружиною Кейт Фокс, яка є дослідницею в галузі антропології та презентує свою книжку «Спостерігаючи за англійцями».

Під час Форуму проходитимуть заходи за участю авторів з Ісландії, Литви, Польщі, Чехії, Словаччини й інших країн. Відвідувачі матимуть нагоду поспілкуватись з улюбленими авторами, критиками, як Ярослав Грицак, Андрій Павлишин, Ольга Гнатюк, Іза Хруслінська, Ростислав Семків, Ірен Роздобудько, Василь Шкляр, Володимир Арєнєв, Сергій Жадан, Тарас Лютий та багато інших.

Тематичні напрями

У рамках Форуму, як і раніше, діятимуть тематичні майданчики. Таке структурування дозволяє зорієнтуватися і обрати серед сотень подій ті, котрі потрібні тобі з професійної точки зору чи котрі просто цікаві, до душі. Наприклад, Context (програма для культурних менеджерів), «Діти», «Політика (вибори)», «Війна» (минулого року серед тематичних кластерів були «Крим», «Культура і конфлікт»). Деякі напрями продовжать минулорічні обговорення, як-от креативні індустрії та урбаністика, освіта, філософія, бізнес, УВК, права людини, жінка, історія чи трансліт (мови й переклад).

У межах кожного напряму будуть різні за форматами події: презентації, майстер-класи, дискусії тощо. Так, зокрема, заплановані дискусії з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич про старт нової української школи.

21 вересня говоритимуть про українську книжку на сході України та зміни за останні чотири роки (участь візьмуть Євген Нищук, Володимир Рафєєнко, Сергій Жадан, Євген Бистрицький, Олександр Афонін, Олександр Красовицький, Мар’яна Савка), а також про те, що пам’ятають українці про війни на своїй території (Володимир В'ятрович, Олена Стяжкіна, Дмитро Білий, Станіслав Федорчук). Явище й досвід війни спробують осмислити у межах дискусії «Війна і філософія: про що міркують філософи під час війни». А 22 вересня Євген Нищук, Сергій Жадан та Юрій Андрухович поговорять про те, як пишуть про війну в сучасній світовій літературі. Деякі заходи сфокусовані на медіа та стандартах їхньої роботи. Це дискусії «Вибори і свобода медіа: що нас чекає в 2019», «Роми у ЗМІ: що українські медіа розповідають про ромів», майстер-клас Андрія Куликова «Стандарти журналістики та журналістська етика — перевірка війною».

Будуть цікаві розмови на історичну тематику. Це, до прикладу, дискусія «Україна в Європі міжвоєнного періоду — чи світ міг уникнути Другої світової війни?» або ж зустріч на тему націонал-комунізму в Україні, яка пройде 23 вересня за участю Оксани Забужко і Володимира В'ятровича та приурочена виходу першого українського перекладу праці Джеймса Мейса «Комунізм і дилеми національного визволення: Національний комунізм у Радянській Україні 1918–1933 рр.» (видавничий дім «Комора»). Не оминуть і сучасного стану справ — візії Нової Європи, європейського дискурсу про Україну та ЄС, українського дискурсу про Європу (учасники зустрічі: Альона Гетьманчук, Мирослав Маринович, Володимир Єрмоленко, Ярослав Грицак).

Буде багато інших обговорень. Серед тем: трансформація бібліотек і будинків культури; культурні проекти в регіонах; технології і критичне мислення, а журнал «Куншт», наприклад, запропонує поміркувати про стан та майбутнє космонавтики в Україні. Заплановані презентації багатьох цікавих видань: «Спомини і постаті» Ігоря Качуровського (до 100-річчя від дня народження відомого письменника, перекладача), «Мова радянського тоталітаризму» Лариси Масенко, новинки від українських поетів, прозаїків, учених. Не бракуватиме й чогось пригодницького, як книжка «Сам в океані» вченого-океанографа Станіслава Курилова (і це знову ж про шлях до свободи) чи задушевного, як «Вечір з кіно» Олега Яськіва.

Книжкові «спойлери»

Насправді це «добрі спойлери»: ми всі чекаємо на анонси новинок. І з наближенням Форуму видавництва поступово розкривають свої карти. Нижче ми зосередимось на нехудожній літературі (шанувальники художнього слова знають, з чим на Форумі ловити улюблених авторів) і для зручності спробуємо рубрикувати наш огляд (хоч зрозуміло, що цей поділ досить умовний). На вичерпний перелік не претендуємо, але ділимось тим, що вдалося виловити в стрімкому інфопотоці, та що, ймовірно, може зацікавити читача. Згадані книжки надруковані цього року, деякі з них вже раніше були презентовані публіці.

Історія та її відголоси

Буде чимало літератури, присвяченої темі минулого, зокрема, періоду Другої світової війни й досвіду тоталітаризму та його осмислення. Так, наприклад, «Видавництво Жупанського» представить працю «Гітлер: Примітки до біографії» (серія «Життєписи»); це найвідоміша книжка німецького письменника й журналіста Себастіана Гаффнера, яка стала бестселером у Німеччині та отримала низку літературних відзнак. До часу Великої війни провадить «Рапорт Вітольда» («Ярославів Вал»): це історія Вітольда Пілецького, який пішов у концтабір «Аушвіц-Біркенау», аби зібрати інформацію та організувати там польський рух опору, був одним із учасників Варшавського повстання, пережив німецьке ув’язнення і врешті був заарештований польською комуністичною поліцією та розстріляний. Цікавою видається книжка «Після визволення… 1944–1956» («Книги ХХІ») — розповідь-спогади Барбари Скарґи, польської філософині, про особистий досвід перебування в радянській тюрмі, трудовому таборі, на засланні. Видавництво «Дух і Літера» представить у цій царині видання «Спротив і покора» — найповнішу на сьогодні збірку листів, нотаток, поезій, проповідей і роздумів, написаних упродовж 1943-1945 років у берлінській в’язниці лютеранським пастором Дитрихом Бонгеффером. Темі Голокосту присвячені видання Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума»: «Перекажіть це дітям вашим…: Книга про Голокост в Європі 1933–1945» і «Голокост в Україні: німецька військова зона, румунська військова зона, Дистрикт «Галичина», Закарпаття».

Персональні досвіди та спадок великої війни для українців розкриває видання «Друга світова. Непридумані історії, (не) наша, жива, інша» (укладач Вахтанг Кіпіані, Vivat). Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів, — про участь українців у війні на боці різних армій, життя депортованих тощо. В цьому ж руслі — «Під чужими прапорами. Українці в лавах Іноземного Легіону та Руху Опору під час ІІ Світової війни» за редакцією Ярослава Іляша від «Української Видавничої Справи». Привертає увагу праця «Археологія комунізму, або Росія у ХХ столітті. Реконструкція картини»: у радянському повсякденні історик Карл Шльоґель прагне розгледіти загрози для основ повноцінного людського буття, як стирання межі між приватним і публічним, справжнім та підставним, людяним і нав’язаним системою.

Є видання, які торкаються ближчих до нас у часі й просторі подій. Тему воєнних злочинів та механізму перетворення «звичайної людини» на злочинця й убивцю розкриває книжка Славенки Дракуліч «Вони б і мухи не скривдили: Воєнні злочинці на суді в Гаазі»: робота написана на основі спостережень за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії («Комора»). Це також «Війна» Аркадія Бабченка (від BookChef) — художня книжка про чеченську кампанію, базована, проте, на реальному досвіді автора (як військовий кореспондент він пройшов дві чеченські кампанії, працював на фронтах Південної Осетії 2008-го і України 2014-го). У програмі Форуму і презентація новинки від «Фоліо» — «Піднятися після падіння» Геннадія Афанасьєва, кримського активіста, який 2014-го був заарештований, як політв’язень утримувався у в'язницях Росії. Автор розповідає про перебування в полоні та репресивну систему сучасної Росії. У цьому контексті важлива й документальна хроніка про оборону аеропорту «Луганськ» й довколишніх населених пунктів у 2014-му — це книжка свідчень учасників та очевидців «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту».

Видавництво Laurus пропонує роботу доктора історичних наук Георгія Касьянова «Past Continuous. Історична політика 1980-х — 2000-х: Україна та сусіди». Автор порушує такі питання, як використання політиками історії, конструювання «історичної пам’яті», маніпуляції з історією, конфліктогенний потенціал історичної політики, зсуви «історичної політики» в Україні, на посткомуністичному просторі і в Європі у 1980-ті — 2000-ні роки.

Мистецтво та ілюстрація

Для знавців і шанувальників мистецтва — книжка Іванни Павельчук «На перехресті модерну: Федір Кричевський на шляху до постімпресіонізму» (Видавничий дім КМА), «Святослав Гординський на тлі доби (Кн.2)» Богдана Гориня («Ярославів Вал»). Під час Форуму презентують мистецький альбом «Лец. ХХ століття» від Laurus: під обкладинкою зібрано майже двісті знакових світлин (авторства відомих фотографів, як Картьє-Брессон, Сальгадо, Капа, Суткус), підписані афоризмами Леца, — це, як читаємо в анонсі, «погляд на велике та трагічне століття крізь парадоксальні та мудрі думки тонкого філософа».

Візуально привабливими мали би бути «Каліграфія» Віталія Мітченка — дослідження історичного шляху рукописної кирилиці в Україні, із 800 репродукціями, авторськими перемальовками і схемами (Laurus), а також науково-популярне картографічно-історичне видання «Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель» Дмитра Вортмана, Якова Гордієнка та Максима Майорова; це історія становлення Української держави в картах, в якій зібрано документальні ілюстрації та понад 90 унікальних карт (КСД).

Бізнес та управління

Для зацікавлених у бізнес-літературі — «Настанови Мацушіти» Джона П. Коттера (історія успіху одного з творців економічного дива Японії Коносуке Мацушіти). Тут маємо чимало книг від знаних у світі експертів: «Успіх без стратегії» Марка Розіна (про гнучкість і використання несподіваних можливостей в управлінні), «Управління життєвим циклом корпорацій» Іцхака Адізеса (про успіхи, банкрутство, хвороби й рішення для економічних гігантів), а також «Стратегія блакитного океану. Час змін» В. Кім Чана і Рене Моборна, «Адаптивні ринки» Ендрю Ло та ін. Видавництво «Наш Формат» підготувало такі видання, як «Пурпурова Корова! Як створити незабутній продукт» Сета Ґодіна, «Менеджмент у стилі «Манчестер Юнайтед» Алекса Ферґюсона та Майкла Моріца, в котрій зірковий футбольний тренер ділиться своїм баченням, як створити талановиту команду й навчитися бути лідером та вести до перемоги.

Техносвіт

КСД привезе на Форум «Інтернет речей» Семюеля Грінгарда: книжка, написана спеціально для Массачусетського технологічного університету, — про рішення для безпеки й комфорту, які дає ця технологія, але й про загрози та ризики, як-от контроль приватності, кіберзлочини тощо. З цієї ж опери «Дивовижні технології. Дизайн та Інтернет речей» Девіда Роуза, інженера, підприємця й дослідника з МТІ. Від «Нашого Формату» — «Хаос у Кремнієвій долині. Шалені гроші та неочікувані фіаско» Антоніо Ґарсії Мартінеса — про Кремнієву долину як «зоопарк» та ІТ-підприємців як «мавпочок» суспільства, які руйнують усе». Виходу «Хаосу…» присвятять одну з дискусій форуму.

Самопізнання і саморозвиток

У цій тематиці новинок вистачає. Наприклад, від «Фабули» це «Я, моє «Я» та ми» Браяна Р. Літтла — про людську свідомість та її вплив на стосунки, добробут тощо. «Наш формат» пропонує «Диво п’ятої ранку. Як підкорити свій день ще до сніданку» Джефа Сандерза, «Навчитися вчитися. Як запустити свій мозок на повну» Барбари Оклі. Є ціла добірка від КСД, у якій зокрема «Мрії здійснюються! Як перетворити життя на казку» Барбари Шер (як мріяти — і діяти) або ж «Вирішуй правильно» Чіпа Хіза й Дена Хіза (як приймати найліпші рішення).

Той, хто полюбляє «книжки про щастя» і «як його досягти», може зацікавитись «Маленькою книгою люке. Секрети найщасливіших людей світу»: ймовірно, Мік Вікінг, автор популярної «Маленької книги хюґе. Як жити добре по-данськи», таки знає якісь секрети, адже є засновником і керівником Інституту дослідження щастя в Копенгагені. Допомогти знайти своє місце під сонцем і вдосконалюватися покликані новинки від BookChef: це «Теорія каст і ролей» Алекса Крола, «Надприродний розум» Джо Диспензи. А от досвід японців у пошуку сенсу життя і щастя Гарсія Ектор, Міральєс Франсеск описують у книжці «Ікіґаї. Японські секрети довгого і щасливого життя» (видавництво Vivat).

Є цікаві книжки авторства медиків, що можуть дещо змінити усталені погляди на відомі хвороби. Це праця Девіда Сервана-Шрайбера «Антирак. Новий спосіб життя»: французький лікар, дослідник онкологічних захворювань, який сам пройшов шлях боротьби із раком, пише, як попередити цю хворобу, як жити із нею, як хворому не втрачати надії. Варто згадати й новинку від BookChef «Альцгеймер — не вирок! Recode: Перша програма лікування й профілактики спаду когнітивних функцій», в якій доктор медицини Дейл Бредесен наводить поради щодо профілактики, запобігання та лікування на ранніх стадіях цього різновиду деменції.

Культура та соціум

Тут слід звернути увагу на «Історію європейської цивілізації. Середньовіччя. Варвари. Християни. Мусульмани» — другий блок масштабного проекту, виданого за редакцією Умберто Еко; ця частина охоплює період від падіння Західної Римської імперії до епохи Ренесансу. Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія» підготував працю Греймаса Альґірдаса Юлюса «Про богів та людей» — на тему міфологічних уявлень литовців. Свою бібліотеку можна поповнити й таким виданням, як «Культура. Діалог культур» Володимира Біблера: це перекладені українською статті творця системи діа-логіки, та матеріали про російського філософа від його учнів. Із суспільних наук — «Протестантська етика і дух капіталізму» Макса Вебера («Наш Формат»).

Також матимемо нові книжки від уже знаних серед українців авторів. Це «Ілюзія Бога» Річарда Докінза, автора «Егоїстичного гена», нова книжка Еріка Берна про взаємостосунки «Що ти кажеш після привітання». Тут і «Дякую за запізнення» кількаразового лауреата Пулітцерівської премії Томаса Фрідмана та «21 урок для ХХІ століття» Ювала Ноя Харарі, автора «Людини розумної» та «Homo Deus», а також «Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку» — нова книжка британського історика Ніла Ферґюсона, в якій він аналізує роль мереж в історії людства і пояснює, що мережі — не феномен сучасності.

Іноземна художня література

Кілька слів про кілька видань, які можуть зацікавити шанувальників художнього слова. Це зокрема «Саломея» Оскара Вайлда (у перекладі Катерини Міхаліциної, «Видавництво Анетти Антоненко»), збірник малої прози Хуліо Кортасара «Усі вогні — вогонь» (видання присвячене пам’яті Юрка Покальчука, першого перекладача видатного аргентинця; власне, сюди ввійшли п’ять перекладених Покальчуком і вперше випущених 1983 року оповідань та три оповідання у перекладі Сергія Борщевського, відсутні у виданні 1983-го). Laurus видав «Полювання на Снарка» Льюїса Керролла, котре вважається англійським зразком літератури абсурду. Із поезії — «Світлопримус» Пауля Целана, яку він створив і уклав вкінці 1960-х і надіслав у видавництво незадовго до своєї смерті («Книги ХХІ»).

Більше інформації про книжкові новинки можна знайти на сайті Форуму у рубриці «Новинки» чи на сторінках самих видавництв, де, очевидно, ще з’являтимуться свіжі анонси. Або ж уже безпосередньо на Форумі, адже зрозуміло: ніхто з нас і не сподівається, і не хоче за жодних обставин «позбутися книжок».