◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Дѣло, 17.08.1893

Новини

В cпpaві конференції всїх трех владик руских довідує ся Gazeta Narodowa, що владики мають радити не лиш над справою семинарій, але й над де-чим другим. "Важним предметом конференцій епископских — пише Narodowa — має бути також заснованє нового дневника руского о tendencji szczerze pojednawczej i katolickiej. Як видко из cтaтьї п. Романчука в Neue fr. Presse і з різних редакційних і надісланих статей Дѣла з одної сторони, а з другої сторони з промови о. митрополита на католицкім в Кракові і з кількох статей Правди п. Барвіньского — зачинають ся з народовцїв виколювати два противні сторонництва: одно warunkowo katolickie z dotychczasowym antipolacyzmem, друге szczerze katolickie i pojednawcze. Але то друге не має доси свого орґану політичного. [Правда п. Барвіньского виходить лише раз на місяць.] Нове таке письмо показало ся bardzo poządanem..." і т. д. Кілько правди в информації Gazet-и Narodow-oї, поки-щo не знати, але що ворогам консолідації відносин серед Русинів і подвигненя та поступу народу руского bardzo pożądane єсть усе, що виходить на заваду: puścić Rusina na Rusina, — ми дуже добре то розуміємо і бачили вже богато проб з их сторони. Але чи ті проби доводили до цїли, — о тім дуже добре знають самі непоправні bracia наші...

Для навіщених повенею в Галичинї удїлив цїсар 5000 зр. запомоги.

Союз товариств музичних і співацких. Галицке товариство музичне у Львові задумує засновати "першій союз товариств музичних і співацких, польских і руских". В тій цїли удало ся з тим до всїх дотичних товариств з проєктом статута, і з просьбою о присланє делєґата на зїзд, котрий відбуде ся дня 24 вересня о годинї 1-ій в сали галиц. Товариства музичного. Проєктований союз мав би на цїли поправити услівя розвою музики в краю, надати їй напрям народний, уряджувати великі продукції музичні, видавати відповідну часопись і дбати про матеріяльні відносини артистів-музиків.

Шайка злодїйска. Оногди удало ся аґентови поліційному у Львові Шпанґови відкрити небезпечних злодїїв Гр. Гнаткевича, Том. Загородного і Андр. Гринчишина а також помічників в кpaдїжax Магд. Бесядецку і Теодору Когут. При ревізії в мешканю Теод. Когут найдено богато річей походячих з крадежи. Тота шайка непокоїла від довгого часу мешканцїв Львова, бо крала по торговлях і приватних домах. Арештовані мали свій осїдок в давній фабрицї керазини в поли за янівскою рогачкою, стоячою тепер пусткою.

Жертви хмаролома. Страшна повінь, навістивша Галичину, не пощадила і міста Вільни. В пятницю дня 11 н. ст. серпня обірвалась там хмара і довела до страшної катастрофи. 18 людей погибло у водї. Води пливучі улицями вдерли ся до одного сутеренового мешканя, де спало 15 осіб, і так скоро наповнили комнати, що всї сплячі потопились. Так само затопила вода друге мешканє сутеренове, де мешкав швець з сином. Оба, не могучи отворити дверей, вилїзли на піч, але піч завалила ся і нещастні потопились. Всї жертви тої повени жиди.

Дѣло