Ксимена Куровска та Анатолій Решетніков з Центральноєвропейського університету в Будапешті досліджували російських тролів і з'ясували, як саме вони нейтралізують певні новини.

 

 

Російські "фабрики тролів" в заголовках вже давно. Спочатку як цифрові стражі в російській блогосфері. Потім як підривні кібер-загони, що втручаються у вибори в США.

 

Хоча було багато сенсаційних розмов про бригади тролів, були також і ретельні дослідження першоджерел і справжніх витоків. І, звичайно ж, знайшлися російські тролі (в основному колишні), які були готові самі розповісти про свою діяльність.

 

Тепер ми знаємо, що принаймні деякі з тих, хто вийшов з тіні, не сприйняли політичної програми, яку їм доручили просувати зі всією серйозністю. Ми також доволі докладно знаємо внутрішню організацію та графік роботи так званої «фабрики тролів» — «Агентства інтернет-досліджень», в якому працювала більшість інформаторів. Крім орієнтованих на кількісні показники коментаторів та блогерів, в агентстві працювали досвідчені дослідники, які володіють іноземними мовами і проводили якісні розслідування.

 

Кілька статистичних досліджень великих масивів постів тролів показали також, що інституалізований політичний тролінг і використання ботів стали усталеною практикою, яка суттєво впливає на публічний інтернет-простір.

 

Але будні інституалізованого та індустріалізованого політичного тролінгу досі залишалися оповиті таємницею. Нам бракувало і точного розуміння, як це впливає на відносини держави і суспільства у цілому і на процеси у сфері безпеки зокрема.

 

Нейтралізація тролів

 

У нашому нещодавно опублікованому дослідженні ми прагнули встановити, що конкретно робить прокремлівський тролінг і як він працює в російській блогосфері. Ми проаналізували, як відбувається тролінг журналістських розслідувань тролінгу, пройшлися по слідах тролів, залишених після вбивства Бориса Нємцова, неофіційного лідера російської опозиції, і у формі серії онлайн-чатів взяли інтерв'ю у колишнього співробітника «Агентства інтернет-досліджень».

 

Під час цього дослідження ми виявили чіткий феномен, який назвали «нейтролізацією». Ця авторитарна практика кооптує тролінг як принципово анти-істеблішментську (в сенсі підбурювальну) активність і перетворює її в спосіб консолідації режиму.

 

Нейтролізація блокує спроби громадянського суспільства викрити режим як загрозу для безпеки, створюючи умови, за яких політична мобілізація стає абсурдною; таким чином нейтралізується будь-яка загроза режиму. Змістовна політична дискусія тільки «годує тролів», тобто втягує публічний простір в спіраль іронічного тролінгу.

 

Тролі в дії

 

На відміну від традиційних пропагандистських операцій, нейтролізація не адвокатує певної політичної програми. Прокремлівські тролі генерують в інтернеті отупляючий шум, що ніби походить від громадян. Вони поширюють різні конспіративні теорії і створюють квазіполітичний, але абсолютно пустий публічний простір з безліччю різноманітних заздалегідь сфабрикованих думок, що закорковують інтернет.

 

Саме так були нейтралізовані деякі сектори російської блогосфери після вбивства Бориса Нємцова. В березні 2015 року "Мой район" і "Новая ґазєта" опублікували витік інформації: список понад півтисячі акаунтів тролів з інструкціями, як висвітлювати подію. В газетах також були опубліковані списки відповідних ключових слів, які тролі мали використовувати для полегшення пошуковості матеріалів.

 

Інструкції включали настанову поширювати думки про те, що вбивство Нємцова є провокацією і що це невигідно офіційній владі. Тролям також вказували тиражувати думку про наперед прогнозовану піар-вигоду для опозиції від загибелі їхнього соратника і про причетність до вбивства українських представників. Крім того, їм було вказано критикувати втручання Заходу у внутрішні справи Росії і припускати, що вбивство використовують як привід для тиску на Російську Федерацію.

 

Іншими словами, не було мети покласти вину на якогось конкретного політичного опонента. Тролів не цікавили пошуки справжнього вбивці. Логіка полягала в тому, щоб наповнити дискусії такими протиріччями і брудом, що будь-який добросовісний юзер почувався розчарованим і пригніченим. Цей ефект флудінгу не дозволяє аудиторії приймати щось серйозно.

 

Вкрай важливо, що нейтролізація грає на критицизмі самих громадян; спочатку їх приваблюють, потім збивають з пантелику. Мова йде не просто про обман, і тут практично нема примусу і затикання рота. Замість цього вони  експлуатують та перекручують ідею самовираження і громадянської активності і таким чином сіють відразу до політики.

 

На відміну від звичніших форм пропаганди, коли мас-медіа схиляють читачів до підтримки політичної системи, нейтролізація культивує цинізм. Дотримуючись інструкцій, тролі зберігають видимість щирості і автентичності. Їх марно в чомусь переконувати, бо їхнім завданням є руйнувати будь-яку змістовну дискусію.

 

Така постава практично унеможливлює викриття троля. І навіть їхнє викриття як професійних нігілістів нічого не дасть. Вони всього лиш прекарізат в потужній політичній стратегії.

 

Нейтролізація не обмежується кордонами Росії. Зростає її міжнародне використання. Розгортання ботів для підриву політичного діалогу є лише одним з прикладів такого виходу за кордони Росії. І хоча це ще не досягло такої сили, як діяльність, спрямована на підтримку уряду самої троленої нації, ця стратегія здатна сіяти хаос.

 


Xymena Kurowska, Anatoly Reshetnikov
We researched Russian trolls and figured out exactly how they neutralise certain news
The Conversation, 8.08.2018
Зреферував О.Д.

 

 

 

16.08.2018