У Росії після року відносної стабільності господарської та фінансово-банківської системи знову чітко проглядаються ознаки рецесії. Причиною цього стали американські санкції, які ще не запроваджені – лише анонсовані.
Російський рубль і акції російських компаній почали знецінюватися 8 серпня. Саме того дня Державний департамент США заявив, що саме Росія, і це остаточно встановлено, застосувала нервово-паралітичну речовину для замаху на колишнього російського аґента Сергія Скрипаля і його доньки Юлії на території Великої Британії, і що в зв'язку з цим США незабаром запровадять санкції проти Москви.
«Сполучені Штати встановили, що уряд Російської Федерації, в порушення міжнародного права, застосував летальну хімічну зброю проти власних громадян», – наголошено в заяві Держдепартаменту США. Ці заходи, зрештою, були передбачені в рамках закону 1991 року про ліквідацію хімічної і біологічної зброї (Chemical and Biological Weapons Control and Warfare Elimination Act). Згідно з ним, застосування будь-якою країною біологічної та хімічної зброї автоматично тягне за собою обмежувальні заходи з боку Сполучених Штатів.
Американські санкції щодо Росії набудуть чинності 22 серпня. Обмеження торкнуться експорту до Росії товарів, пов'язаних із національною безпекою. Зокрема, йдеться про заборону експорту електронних пристроїв подвійного призначення та їхніх компонентів, включно з тими, що використовують в авіаційній галузі. Попередні американські санкції теж забороняли продавати Москві товари військового або подвійного призначення, але тепер їй не можна буде купити на Заході газових турбін, електроніки і калібрувальної техніки. До цього часу у Кремля була можливість отримувати такі технології для окремих проектів.
Але й це ще не все. Якщо ж Москва упродовж трьох місяців не надасть гарантій, що не використовуватиме хімічної зброї, і не погодиться допустити міжнародних інспекторів на об’єкти, де, згідно з підозрою, таку зброю можуть продукувати, то на Росію чекає другий етап санкцій, ще жорсткіший. Зокрема, передбачено додаткове ембарго в сфері торгівлі та скорочення дипломатичних контактів між двома країнами, а також заборону польотів авіакомпанії «Аэрофлот» до США.
У Москві ця заява викликала паніку. Кремлівські завсідники все, що могли зробити, – це покричати про несправедливість санкцій, про те, що вони «драконівські», а звинувачення на адресу російського уряду – «надуманий привід».
Такі заяви російського керівництва, як стверджують західні аналітики, свідчать, що Москва навряд чи виконає за три місяці вказані умови, щоб уникнути додаткового покарання. «Російські заперечення продовжаться. У цьому навіть немає сумнівів. Тому, чесно кажучи, введення нових санкцій – це лише питання часу», – запевнив експерт з питань Росії і Євразії в британському аналітичному центрі Chatham House Аллен Дункан.
Ця паніка досить оперативно перекинулася й на російські валютні й фондові біржі. Ще 8 серпня курс долара до рубля досяг максимуму з квітня, перевищивши на піку 65 рублів. І далі з кожним днем долар дорожчав приблизно на піврубля, перейшовши психологічні позначку у 68 рублів – дворічний максимум. Схожа ситуація відбувалася й з курсом євро.
Паралельно з рублем почали стрімко просідати російські біржові індекси. Втрачали в ціні акції «Аэрофлота», «Сбербанка России», ВТБ тощо. І це, нагадаємо, ще не дійшло до самих санкцій, всі ці падіння спровоковані винятково анонсуванням санкцій.
Причому санкції, оголошені Держдепартаментом, виявляться квіточками порівняно з тими штрафними заходами, які готує Конґрес США. Проект закону про посилення санкцій проти Росії, внесений групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі з сенатором Ліндсі Ґремом, 14 серпня був опублікований на сайті Конгресу США. Документ під номером S.3336 має повну назву «Закон про зміцнення НАТО, боротьбу з міжнародною кіберзлочинністю та запровадження додаткових санкцій щодо Російської Федерації» (Bill to strengthen the North Atlantic Treaty Organization, to combat international cybercrime, and to impose additional sanctions with respect to the Russian Federation), і коротку версію назви: «Закон про захист безпеки Америки від агресії Кремля» (Defending American Security from Kremlin Aggression Act).
У законопроекті йдеться, що Сполучені Штати не визнають анексії Росією Криму – за зразком Декларації 1940 року про невизнання анексії Радянським Союзом країн Балтії. Також документ забороняє адміністрації США вживати заходів, спрямованих на вихід країни з НАТО. Автори документа закликають російське керівництво повернути півострів Крим під контроль України, припинити підтримку сепаратистів на сході України, в Грузії і Молдові, а також режиму президента Сирії Башара Асада.
В окремих розділах законопроекту на Росію покладено відповідальність за застосування хімічної зброї (мова йде про отруєння Сергія і Юлії Скрипалів в британському Солсбері), за кібератаки і за втручання у вибори президента США в 2016 році, а також висловлено підозру, що Росія могла вчинити в Сирії воєнні злочини.
Законопроект передбачає, що через 180 днів після його ухвалення президент США повинен запровадити санкції проти «політиків, олігархів та інших осіб, які здійснюють нелеґальну і корупційну діяльність в інтересах президента Російської Федерації Володимира Путіна». Санкції повинні бути введені і щодо членів родин цих осіб і організацій, пов'язаних з Путіним.
Законопроект також передбачає заборону на інвестиції понад 250 мільйонів доларів в енергетичні проекти поза територією Росії, в яких беруть участь пов'язані з державою російські компанії. Заборонені й інвестиції у видобуток нафти в Росії. Документ передбачає також серйозні обмеження на трансакції, пов'язані з російським суверенним боргом. Інвесторам буде заборонено купувати російські держоблігації з терміном обігу понад 14 днів. Законопроект передбачає фактичну заборону на діяльність в США найбільших російських банків, включно зі «Сбербанком России», ВТБ, «Внешэкономбанком» і Газпромбанком.
Окрема стаття законопроекту передбачає, що національна розвідка США протягом 180 днів повинна надати Конґресу детальний звіт про особисті статки і активи Путіна і членів його родини. Протягом 90 днів після ухвалення законопроекту державний секретар США повинен повідомити Конґресу, чи відповідає Росія критеріям «держави-спонсора тероризму».
Цікаво, що каталізатором загострення санкцій стало саме отруєння Скрипалів, точніше: використання зброї масового враження на території країни-члена НАТО. Що ж, Захід занадто довго вичікував, сподіваючись, що все само собою нормалізується, і тим самим побічно заохочуючи Кремль до все агресивнышої зовнішньої політики. Наше видання ще у березні цього року прогнозувало, що саме інцидент у Солсбері стане епохальним для взаємин Заходу й Росії, а отже, для стрімкого посилення санкційного тиску, розпочатого 2014 року після анексії Криму та агресії на Донбасі. Саме це ми й спостерігаємо останнім часом.
А що Росія? Там і надалі намагаються корчити добру міну за поганої гри. Керманичі країни все ще не відмовилися від заяв на кшталт «санкції нам лише на користь». На гумористичних телешоу (якщо й не за вказівкою Кремля, то принаймні з метою догодити його завсідникам) все ще обігрується тема про «Іскандерів, які регочуть», чимраз частішими стають жарти про «Новичок». Хоча росіянам чимраз менше хочеться з таких жартів сміятися.
А вже зовсім скоро Росії стане зовсім не до сміху. Згадані падіння курсів рубля і акцій – це лише така собі преамбула до реального фінансово-економічного краху. Зрештою, не дарма ж прем’єр-міністр Росії Дмитро Мєдвєдєв заголосив звинуваченнями Америки в «оголошенні економічної війни».
Запровадження цілого пакету санкцій означатиме для Росії, що вона втратить багатосторонню банківську допомогу, зіткнеться з широкими обмеженнями експорту та імпорту, дипломатичні відносини з Вашінґтоном будуть скорочені, а російським авіакомпаніям буде заборонено літати до США. Окрім того, американським банкам буде заборонено давати позики уряду Росії. Це може завдати серйозного удару і фатально дестабілізувати російську валюту і російські фондові біржі. Адже закордонні інвестори з моменту дії таких штрафних заходів сахатимуться російської господарки як дідько ладану. Не дарма експерти вже встигли назвати ці антиросійські санкції «пекельними» й «нищівними».
Найпотішнішим у цій ситуації є те, що санкційний тиск Сполучених Штатів почав нагнітатися саме після зустрічі президента США Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним в Гельсінкі 16 липня. Пам’ятаєте, як тоді кремлівські пропагандисти вже починали сурмити перемогу, мовляв, «Путін всіх обіграв». Трамп теж заявив, що йому вдалося досягти поважних успіхів у налагодженні відносин з Росією. Але в американському політикумі спалахнув скандал з приводу поведінки та заяв Трампа. І тут все почалося…
Важко сказати: діяв американський президент свідомо чи несвідомо, заманюючи свого російського візаві у пастку, для нас головне – результат. Спершу сенатори і з Республіканської, і з Демократичної партій вносять законопроект про санкції до Конгресу, потім Держдеп, не бажаючи відставати, оголошує про свої санкції. Тож у будь-якому випадку результатом зустрічі на Фінській затоці стало те, що Росія незабаром зазнає небачених досі за своєю силою санкцій. Все решта – деталі.