В американському штаті Вірджинія 31 липня розпочинається судовий процес у справі Пола Манафорта – колишнього політичного технолога Віктора Януковича та Партії регіонів, котрий згодом очолював виборчий штаб Дональда Трампа. Скелети почали вивалюватися з шафки...
Пол Манафорт – досконалий знавець Януковича, ключ до компрометації Трампа
Справа Манафорта не є цілковито «українською», хоча якраз «український» її контекст є дуже випуклим. На тижні прокурори долучили до судового процесу додаткових 474 аркуші матеріалів, котрі розкривають контакти американського політтехнолога з українським клієнтом, а також аналітичні записки, кошториси тощо. Декотрі матеріали стосуються подій 13-річної давнини, коли прибитий Помаранчевою революцією Віктор Янукович породжував у Манафорта лише сум’яття й бажання замінити його на іншого лідера. А декотрі походять уже з тієї епохи, коли Янукович дременув до Ростова й американський піарник почав стукатися за заробітком до дверей «Опозиційного блоку».
«Проект Янукович» – $60 млн
Американське слідство не має мети копирсатися в бруді українського політикуму і в численних «ґедзях» двічі несудимого політика: для них ці матеріали – лише «пазл», прилаштований у загальне полотно справи про фінансове шахрайство з боку Манафорта.
Ідеться, зокрема, про заробіток Манафорта як політичного консультанта-лобіста, що працював на користь іноземців – українських «регіоналів». Законодавство США не забороняє такої роботи, але вона має бути офіційно задекларована. Партія ж регіонів шурувала гроші через «комірні книги», а американський технолог на таку «касу» погодився.
Загалом Полові Манафорту висунули звинувачення за 12 пунктами. Зокрема, його звинувачують у змові проти Сполучених Штатів, змові з метою відмивання грошей, у виконанні незаконних послуг для іноземних замовників, брехні з банківськими та фінансовими рахунками.
Віктор Янукович із американською командою
«Фінансова» справа є частиною великої справи про втручання у вибори в США у 2016 році, в котрій слідство бачить носа Росії. Другий судовий процес має розпочатися у вересні, і головна увага буде прикута до політичної складової. У Штатах уже майже два роки дебатують про те, чи штаб Трампа міг перебувати у змові з РФ задля перемоги на виборах. Зокрема, в справі фігурує скандальний епізод, датований червнем 2016 року, коли Манафорт брав участь у зустрічі функціонерів із оточення Трампа з росіянами, які нібито мали компрометуючі матеріали щодо кандидата-демократа Гілларі Клінтон.
Напередодні засідання перед будівлею суду в місті Александрія зібрався пікет, котрий вимагав покарати і Пола Манафорта, і його колишнього боса – Дональда Трампа. Демонстранти висловили респект спеціальному прокуророві США Роберту Мюллеру, котрий розслідує імовірне втручання Росії та пов'язані з цим питання й неодноразово був критикований персонально Трампом.
Оглядачі зазначають, що Мюллер дуже жорстко провадить справу, намагаючись отримати від Пола Манафорта належні свідчення. Зокрема, прокурор вимагає конфіскації нажитих Манафортом статків, а також домігся в суді арешту політтехнолога. Слідство покладається на те, що зізнання допоможуть повною мірою скласти шараду з втручанням Росії в американські вибори.
Мюллер уже зумів дотиснути до такої співпраці колишнього заступника Манафорта Ріка Ґейтса, а також Майкла Флінна, якого Трамп звільнив із посади радника з національної безпеки вже через кілька тижнів по тому, як обійняв президентство. І Ґейтс, і Флінн є серед 35 потенційних свідків, яких Мюллер викликатиме на суд.
Згідно з підсумками слідства, Пол Манафорт заробив в Україні 60 мільйонів доларів, надаючи послуги політтехнолога.
These Are the Ukraine Photos…
Півтисячі сторінок, розкритих у справі кілька днів тому, проливають світло на особливості використання командою Партії регіонів брутальних політичних технологій для власного утвердження, а також розкривають те, як Пол Манафорт виліплював «людське обличчя» для нездалого політика.
Адвокати Манафорта намагалися відбити атаку прокурорів із течкою цих документів, вважаючи, що вони не стосуються суті справи – як «невідповідні, зайві докази, котрі будуть формувати упереджене ставлення і заберуть багато часу».
Втім, американські прокурори наполягали на тому, що ці матеріали можуть розтлумачити для правосуддя те, в який спосіб Манафорнт робив свої гроші і яким великим був пласт його діяльності в Україні.
Пікет на підтримку Роберта Мюллера під судом у Александрії
Тактика захисту не спрацювала – радше спричинила зворотний ефект. Невдовзі видання Bloomberg вийшло з красномовним заголовком: «Ось українські знимки, котрі Манафорту не хотілося показувати суддям» (These Are the Ukraine Photos Manafort Doesn’t Want the Jury to See).
Відтак у медіях оприлюднили три чорно-білі знимки: на одній Віктор Янукович сидить із парасолею (напевне, це епізод із аґітаційної кампанії), на другій – Янукович, Анна Герман та члени Манафортової команди Костянтин Кілімнік і Філ Ґріффін, на третій – Янукович, його син Олександр, Ганна Герман, американські радники і Микола Злочевський (екс-міністр, котрий примудрився згодом залучити у правління своєї фірми сина екс-віце-президента США Байдена).
2012
Як випливає із цих матеріалів, Манафорт, зокрема, радив тодішньому президентові розігрувати у внутрішній політиці «антисемітську» карту, аби дискредитувати тодішню опозицію й отримати переваги при спілкуванні з Заходом.
Так, після американських виборів 2012 року і подальшої інавгурації та зміни керівників комітетів сенату і палати представників Манафорт написав Віктору Януковичу детальну записку з поясненнями, на чому і кому слід фокусувати увагу щодо США. У 2012 році в Україні якраз ішли парламентські вибори – у прекрасній електоральній формі перебувала партія «Свобода» Олега Тягнибока, про котру ще тоді злостивці писали як про «найкомфортнішу» опозицію для «Яника».
Манафорт у своїх рекомендаціях Януковичу без сорому зазначає: «Ми маємо активно рекламувати концепцію антисемітизму як частину політики опозиції. Ми робили це з часів укладення пакту між Об'єднаною опозицією і ГО "Свобода". Це – наша ключова стратегія у Вашингтоні. Ми будуємо все на заявах, які з'явилися ще за часів виборів у Тель-Авіві, зокрема і на тих думках, які доносили єврейські лобісти і представники уряду Ізраїлю у Вашингтоні ключовим представникам конгресу США, які, своєю чергою, є єврейським лобі. У нас також є набір ініціатив, які ми обговорили з важливими членами конгресу – євреями за походженням (наприклад, Еріком Кантором, лідером номер 2 у палаті представників і євреєм за походженням). Важливо, щоб президент Янукович робив проізраїльські заяви, засуджував "Свободу" та антисемітські дії опозиції», – рекомендував Манафорт, як цитує BBC.
Знимка з Януковичем-молодшим (крайній ліворуч) і Злочевським (у центрі, спиною)
При спілкуванні з представниками Білого дому рекомендувалося звертати увагу на геополітичний фактор, близькість і тиск з боку Росії, на орієнтири саміту з ядерної безпеки та переговорів у Вільнюсі, енергетичну безпеку.
Політтехнолог пропонував шукати підхід до діаспори, котра була налаштована категорично проти Віктора Януковича. Химерно: Манафорт виступав за те, щоби призначити до США посла, котрий міг би контролювати і нейтралізувати діаспору, і він бачив на цій позиції Ганну Герман. На його погляд, колишня зірка «Радіо Свобода» дуже добре показалася на молитовних сніданках. Жіноча постать посла також мала би зм’якшити брутальний вираз української влади.
Тоді, у 2012 році, Пол Манафорт також розробляв способи виправлення неґативного іміджу української влади, зумовленого ув'язненням Юлії Тимошенко. Манафорт залучив низку впливових європейських політиків, які мали виступати на підтримку влади України у Вашингтоні і Брюсселі – пізніше їх назвали «габсбурзькою групою».
У доповідній записці Януковичеві 21 лютого 2013 року Манафорт написав, що «габсбурзький проект» показав високу ефективність. «Ключем до цих успіхів стало те, що учасники – важливі європейські лідери, яких вважають об’єктивними у ставленні до України. Це дозволило їм висловлювати потрібну думку без помітної особистої зацікавленості, і це надало їхнім коментарям більше ваги і впливу».
Робота Манафорта з «габсбурзькою групою» посідає важливе місце у другій кримінальній справі, зшитій Мюллером.
2005
Пол Манафорт з'явився у таборі «регіоналів» після Помаранчевої революції.
Серед вельми цікавих документів – листування Манафорта з Рінатом Ахметовим у 2005 році, в котрому американський політтехнолог наполягав на заміні здискредитованого Януковича новим політиком для південно-східного електорату.
Манафорт робив Януковичу «людське обличчя»
«Обрання Януковича кандидатом від адміністрації (Адміністрації Президента Кучми, – Z) отруїло його образ так само, як діоксин отруїв тіло Ющенка», – писав тоді Манафорт у доповідній записці.
Записка Манафорта для Ахметова зайняла аж 35 сторінок.
«Виходячи з аналізу, викладеного в попередній частині цього звіту, відповідь на проблему ясна: Віктора Януковича треба замінити», – вважав Манафорт.
У січні 2006 року Манафорт уклав план для перемоги Януковича і Партії регіонів на парламентських виборах. Його ідея була в обіцянці налагодження відносин із Росією, котра в той час провадила «газову війну» проти України.
«Треба провести вирішальний зв’язок із хибними рішеннями уряду і катастрофічними наслідками не тільки для української економіки, а й безпосередньо для інтересів українського народу, – писав у записці, адресованій Януковичеві й Ахметову. – Це наголосить на тому, що Янукович не зробить такої колосальної помилки і має необхідні зв’язки в Росії, щоб виправити проблему, яку створили Ющенко і його команда».
Уже за п'ять років своєї роботи в Україні Манафорт тріумфував – безнадійний, здавалося, клієнт переміг на президентських виборах.
«Я проводжу кампанії останні 35 років, і ця буде на чолі переліку тих, що викликають найбільше задоволення», – написав Манафорт своїй команді після того, як Центральна виборча комісія оголосила Януковича переможцем.
2010
Пол Манафорт також активно радив Віктору Януковичу під час підготовки виступів та прес-конференцій на посту Президента.
Зокрема, заготовка ймовірних запитань на 100 днів президентства Віктора Януковича включала запитання про те, де президент ховає свою дружину (запропонована відповідь: «президентство – це дуже могутній мандат, але більша влада – у першої леді»), і як він, Янукович, чувся, коли на нього впав вінок біля Монумента Слави в Києві.
Питання: Що ви відчували, коли на вас впав вінок біля могили Невідомого солдата?
Відповідь: Для мене цей день був дуже емоційним. Я думав про чоловіків і жінок, які загинули у Другій світовій війні, я думав про мого друга – президента Качинського – який загинув на шляху до Катині, де він збирався згадати польських загиблих. Я справді не помітив ані вітру, ані дощу. Дістати удар вінком по голові в той день – це, ймовірно, єдине, що не дало мені тоді заплакати.
Команді Манафорта подобалося працювати в Україні. 2 квітня 2012 року Рік Ґейтс звернувся до колишнього партнера Тада Дівайна і ще двох політконсультантів з пропозицією відновити роботу на українських політиків. «Шановні, – писав Ґейтс, – сподіваюся, у вас усе добре. Ми знову прийшли до часу, коли треба відкласти всю політичну роботу у США на користь найулюбленішої для нас усіх держави – України».
2014
Політтехнолог також консультував «регіоналів» навіть після втечі Віктора Януковича.
Згідно зі стратегічним планом ребрендингу ПР, представленим Манафортом у вересні 2014 року, жителі Східної України не вірять у легітимність уряду Яценюка і Порошенка, і вибори до Верховної Ради мають змусити їх повірити в те, що у них є голоси в українському парламенті: «Опоблок» може стати справжнім «чемпіоном» за голосами, зібраними в цьому регіоні.