Загально порушена квестія висшого образованя женщин, а взглядно образованя рівного мужчинам, — викликує зoвcїм природно всїлякі толки і погляди, відповідно до того, чи стоїть ся на становищи як найширшої еманципаціїї женщин, чи робить ся під тим взглядом які застереженя. В тій квестії забрала голос п-ї Кляра Шуберт-Федер, звістна писателька зі степенем доктора фільософії ціріхского університету, видавши брошуру під заг.: Das Leben der Studentinnen in Zurich (брошура вийшла накладом В. Boll-а в Берлинї).
П-ї Шуберт-Федор відбувала студії в ціріхскім університетї ще за часів Ґотфріда Кінкеля, відтак з початком 80-тих років ходила на віденьскій університет і впевняє, що пізнала відносини на yнiвepcитeтаx в Нїмеччинї, Швайцарії і Анґлії з власного досвіду. В брошурцї можна добачити тенденцію, вздержати від університетских студій ті женщини, котрі представляють собі ті студії надто легкими, або старають ся осягнути певного рода независимість. Она пригадує, що вже в 40-их роках дві талановиті Швайцарки слухали фільософічних викладів в цipixcкім університетї; одна з них Йос. Стадлін вийшла замуж за ціріхского бурмістра Цендера, а друга п-а Сидлєр подружилась з проф. д-ром Швайцером з Ціріху. Першою справдїшною студенткою ціріхского університету була п-а Надежда Сустова з Петербурга, имматрикульована 1 лютого 1867 р. По нїй вписало ся на університет три Россіянки, дві Англичанки і одна Американка, а в зимовім півроцї 1868/9 перша Швайцарка п-а Марія Феґтлін, тепер жена професора ґеольоґії Альберта Ганна.
Жїночі студії університетскі в Ціріху скомпромітувались аж в 1873 р., коли то на раз 114 Россіянок вписало ся, між котрими дуже многі покористувались тими студіями лиш для покритя політичних цїлей і екстраваґантних проблємів С0Ціяльних. В наслїдок того вилучено властиво россійскі студентки від ціріхского університету. В тім часї студентки мали не богато прихильників між професорами ціріхского університету; властиво лиш один професор Арнольд Додель встоював ся за ними. Але хоч деякі учені професори не боронили отверто жїнoчиx студій, то потайком були им прихильні, заявляючи свої симпатії тим, що просто женились зі студентками. І так н. пр. тогдїшний презес комісії для испитів зрілости подружив ся в друге з одною студенткою, а щоби виповнити люку вписав свою доньку з першого подружа на студентку. З другої сторони тогдїшні студентки имматрикульовані подали просьбу до академічного сенату, щоби при вступних испитах студенток ставляти більші вимоги. Тепер студентки в Ціріху поважані, а навіть і Россіянки заживають тої самої слави, що і инші женщини і панни.
А однак становище студентки трудне.. Се показує ся при испитї. Майже кожда студентка стрічає між екзамінаторами якогось принціпіяльного противника, котрий робить їй трудности. Звичайно не сїдає студентка до испиту, доки добре не приспособилась, длятого майже правильно студентки здають испити. По-за викладами має студентка або дуже мало або цїлком нїякої нагоди стрічатись з професором; що найбільше дозволить один або другій професор предкладати собі картки з питанями. Лиш дуже рідко дістане котра студентка запросини до родини якого професора; звичайно неможливо се за для зависти жени професора. Взагалї доскулює студентцї самотність.
Що до відносин між студептами а студентками пише п-і Шуберт-Федер так: Мїж студентами не добачила она нїякої ґалянтерії супротив студенток, або хиба лиш стілько, скілько вимагає приличність. Именно в тих віддїлах, де була лиш одна студентка між мужчинами, відносить она вражінє, мов би єї від біди терпіли; се-ж зазнала сама авторка в 1882 р. у Вїдни, але відтак до того привикла і за нїчо не мала студентів. В Ціріху инакше; там вивязують ся нераз мїж студентом а студенткою поважні відносини, котрі доводять до подружа, так що можна подибати супружества слухаючі викладів. Пустих любощів нема, або лучають ся дуже рідко, а причину сего добачує п-ї Шуберт-Федер в тім: Студентки суть найчастїйше старші від студентів і мають аж надто нагоди бачити их в некористнім світлї, коли они рано з невиспаними лицями, сонними очима і в нечистім білю приходять на виклади, або в семинаріях виявляють свої недостаточні відомости. В студентах годї добачити крихітки поезії.
В лїтнім півроцї 1892 р. було имматрикульованих в Ціріху 70 женщин з пятнацять різних країв, а також і з Австро-Угорщини. Походженє, вік і відносини маєткові дуже різні у студенток ціріхских. Попри високу аристократку стрічаєсь і донька зарібницї. Одна Угорка гостила свої товаришки-студентки дуже часто не-аби якими ласощами, а знов инші студентки тїшили ся, єсли мали цїлими місяцями чай і хлїб. Половина студенток приладжує собі сама снїданє і вечерю та носить сукнї власноручно пошиті. Від коли до університету принимають з испитом семинарії при висшій школї дївочій, від тогдї лучають ся також дуже молоденькі студентки. Але одна студентка-Американка була вже бабкою. Мешканя ціріхских студенток досить вигідні, хоч і не можуть рівнатись з мешканями студенток в Кембрідж і Оксфордї. Вечери проводять студентки найчастїйше дома, бо на концерти і вистави театральні не стає гроша і часу; до родин цipиxcкиx дуже тяжкій приступ студенткам. Натомість по шпиталях простий нарід дуже хвалить собі студенток за их печаливість при недужих.
Дѣло