Поки Дональд Трамп самоупосліджувався перше в столиці Фінляндії, а потім на власній батьківщині,  на наших теренах традиційно відбувалося те, що на голову не налазить. Огляд подій в Україні минулого тижня.

ДТП тижня

26 загиблих за добу. Це не зведення з лінії фронту, а повідомлення поліцейських про жертви дорожньо-транспортних пригод.

У сусідньому Заліссі мужик починає хреститися, коли грім гримить – наш хлоп задумується, коли вже згоріли і хата, і стодола. Тепер на офіційному рівні стало відомо, що українськими дорогами пересуваються дрантя на колесах, яким би бридилися в порядному пункті прийому брухту. Керують роздовбаним антикваріатом особи, які, в кращому випадку, мають право їздити на гуляйнозі.

Після серії ДТП поліція почала чухатися – і виявилося, що три тисячі автомобілів, які перевозять пасажирів, робити цього не можуть з огляду на їхню технічну зношеність. Але дурне в тій ситуації те, що патрулі, які вийшли на дороги, аби нарешті поцікавитися, що ж там насправді коїться, були збештані пасажирами, бо хтось запізнився на важливу рантку, а хтось не встиг на дачу, щоб повністю насолодитися збором аґрусу. Пояснювати знервованим потенційним трупам, що існує дуже велика ймовірність збору їхніх різних частин тіла з асфальту – марна справа.

Правда, як свідчить досвід, спалахи активності правоохоронців тривають кілька тижнів, потім посполиті включають пам’ять золотої рибки – і дорога з пункту А в пункт Б закінчується на станції «цвинтар».

Анархія тижня

Боротьба з корупцією перетворилася в національний вид спорту. Остаточно правила в цих змаганнях ще не встановлено, але так навіть цікавіше, коли команди-суперники достеменно не знають, куди і за чим бігти, кого і як бити та що в результаті процесу вийде.

Протягом одного й того ж дня пікетують і штурмують Національне антикорупційне бюро і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а в ролі вболівальників – поліцейські, яким бракує тільки сємок і пива для повноти картини.

Шкода, що наразі з дійства випало Агентство з запобігання корупції, бо то мав би бути ще один майданчик для перегонів. Правда, великі надії покладають на Антикорупційний суд, який після важких пологів таки вродиться – і його так само штурмуватимуть-пікетуватимуть, а під стінами тої структури обливатимуть зеленою рідиною громадських активістів.

Поліцейським до того часу треба вигадати якусь дотепну кричалку, бо «Путін – ...ло» вже трохи приїлося.

Нацбезпека тижня

У політику часто потрапляють люди, до яких скандали липнуть як мухи до помиїв. Кількість таких особистостей в Україні трохи зашкалює, але навіть в цій плеяді окремою зіркою виблискує народний депутат Сергій Пашинський.

З часів Революції гідності за представником «Народного фронту» тягнеться шлейф історії зі зброєю, яку він буцім перевозив для таємних акцій. Потім Пашинський не поділив дорогу з мешканцем Київської області, і оскільки в нардепа був нагородний пістолет, а в простого смертного – порожня пляшка, то неважко було прогнозувати, хто в тій прі переможе.

Ще гіперактивний політик виявився поміченим у протистоянні з журналістами, які писали про його не дуже чисті контакти з «Укроборонпромом» і отримали за свою цікавість обіцянку бути «порваними».

Щоби не забували і для підтримки специфічної репутації Пашинського тепер на поверхню вигулькнув скандал в парламентському комітеті, яким він головує. Комітет цей займається питаннями національної безпеки, а секретарем там є Тетяна Блистів, якій, за її ж словами, Пашинський погрожував фізичною розправою, бо вона не захотіла брати участь у якихось каламутних справах, зав’язаних знову ж на «Укроборонпромі».

Звинувачений назвав усе наклепом, але секретар зацікавила ситуацією генерального прокурора – і Юрій Луценко заговорив про можливість зняття депутатської недоторканності з Пашинського.

Зараз депутати на законних канікулах, тож мають набагато більш важливі справи, ніж з’ясовувати, хто кому в межу заїхав, а до вересня, коли парламент збереться знову, справу або врегулюють «по тихому», або «забудуть». А потім Пашинський придумає, в яку би ще халепу потрапити.

Танки тижня

Батькам треба пильніше слідкувати за своїми технічно підкованими і соціально активними дітьми, щоби чада не створили проблем обороноздатності країни.

Двоє харківських буферів постпубертатного періоду озброїлися гаджетами, перелізли через якусь стіну і потрапили на загадковий об’єкт, де серед купи військового заліза у вигляді БТРів – ровесників Олімпіади в Москві, знайшли десяток танків, на які ще порядний комар не какав.

Хлопці то все зафільмували зі своїми коментарями і виклали в мережу. Виявилося, що, маючи трохи занадто розвинуту цікавість, можна без проблем потрапити на об’єкти, які б мали охоронятися, як цнота доньки султана.

Коли розголос таки стався, відповідні органи почали гру в переключення стрілок. «Укроборонпром» (а де ж без нього?) казав, що берегти спокій танків має Міністерство оборони, а мілітарна структура відповідала, що та територія не є їх підвідомча і пхатися в чужий монастир вона не має права.

Тим часом молодими харків’янами зацікавилися правоохоронні органи на предмет того, чого вони через паркан полізли. То, що в нас вибухають склади з боєприпасами не щотижня, можна пояснити тільки великою армією ангелів-охоронців, які на малій висоті кружляють над Україною.

А Міноборони й «Укроборонпром» спільну мову знайдуть – потім виявиться, що то і не танки були, а якесь таке незрозуміле, й оптимізм у струнких лавах людей з лампасами не зникне. До речі, відео з танками в мережі вже недоступне…