У 1967 році британський біолог, лауреат Нобелівської премії Пітер Медавар сформулював знане визначення того, що таке наука, яке стало заголовком його книжки — “Мистецтво нерозв’язного”. “Добрі науковці вивчають найважливіші проблеми, які, як вони думають, можна розв’язати. Це і є їхнє професійне завдання — розв’язувати проблеми, а не боротися з ними”, — писав він.

Тисячоліттями найкращі голови нашого виду прагнули злетіти на запаморочливі онтологічні піки — свідомості, свободи волі і Бога, — проте не підступились навіть до розрідженого повітря унизу їхніх вершин. На відміну від інших наукових проблем, які раніше вважались нерозв’язними, але згодом стали піддаватись стрімкому науковому прогресу, як-от будова атома, молекулярна основа реплікації життя чи причини людського насильства, виглядає на те, що ці три вершини від нас тільки віддаляються, коли наука прискорює свій темп.

Як, отже, означити ці проблеми? Може, вони просто “складні”, як філософ Девід Чалмерс висловився про проблему свідомості, чи, може, вони взагалі нерозв'язні, або “містерійні”, як про них сказав інший філософ Овен Фланаґан, якого надихнули рок-група 1960-х “Знак питання та містеріани” [? and the Mysterians]? “Старі містеріани” (old mysterians) були дуалістами, які вірили в нематеріальні властивості, які не можна пояснити природними процесами, наприклад душу. “Нові містеріали”, каже Фланаґан, стверджують, що свідомість ніколи не вдасться пояснити внаслідок обмежень людського сприйняття. Я ж стверджую, що не лише проблема свідомості, а й проблема свободи волі та буття Бога є містерійними і їх ніколи не вдасться вирішити, причому не тому, що ми не недостатньо розумні, а тому, що вони нерозв’язні в принципі з огляду на те, як вони сформульовані в мові. Назвіть нас в цьому таборі “остаточними містеріанами”.

Свідомість. Складність проблеми свідомості пов’язана із суб’єктивністю нашого якісного досвіду. Ми ніколи не дізнаємось, як це бути чимось, адже кожен наш досвід є винятково нашим, тобто суб’єктивним. Неможливо дізнатись, як це бути кажаном (згадуючи відомий уявний експеримент філософа Томаса Наґеля). Навіть якщо вдасться уявити, що ви перевтілились в кажана, то й свідомість у вас буде кажана, а не людини, яка зможе збагнути, як це бути кажаном. На відміну від комівояжера в новелі Франца Кафки “Перевтілення” (1915), який перетворився на велику комаху, але зберіг людські думки, ви ж станете лише членистоногим. Тобто свій суб’єктивний досвід я маю лише тоді, коли “я” — це “я”. Вийти за межі цього “я” неможливо. Це стосується і вас, і кажанів, і жуків.

Свобода волі. Мало хто з науковців ставить під сумнів те, що ми живемо в детерміністському світі, в якому наслідки мають причини (окрім квантової фізики, хоча й там в системі існує радше випадковість, а не свобода). Однак ми всі живемо так, начебто і справді у нас є свобода волі. Ми вважаємо, що вільно обираємо серед різних варіантів та зберігаємо певний ступінь автономії всередині обмежувальних систем. Тут одне з двох: або в нас всіх ілюзія, або проблема сформульована так, що вона є концептуально нерозв’язною. Ми — це не інертні згустки матерії, яких, наче в пінболі, штовхають в різні сторони закони природи. Натомість ми є активними агентами всередині причинних мереж Всесвіту, які водночас детерміновані ними і детермінують їх своїми рішеннями. Це — позиція компатибілізму, із якої з’являється воління та відповідальність.

Бог. Якщо творець Всесвіту надприродний, тобто існує поза часом, простором і законами природи, тоді таємницю Його буття не зможе розкрити жодна наука. Якщо ж Він якось взаємодіє з природним світом ззовні (наприклад, творить чуда), то в нас в принципі існує можливість квантифікувати такі провіденційні акти, утім будь-які твердження про такі вимірювання повинні перевершити поріг статистичної значущості. Якщо ж Він є природним буттям, яке лише набагато розумніше і потужніше, ніж ми з вами, то це відрізняється від того, що більшість людей думає про божественне.

Хоча ці найбільші таємниці світу можуть бути нерозв’язними для науки, вони все-таки є вкрай важливими і сповна заслуговують на аналіз — хоча б тому, що вони провадять до глибшого розуміння нашої природи як розумних, відповідальних і духовних істот.

Michael Shermer

Will Science Ever Solve the Mysteries of Consciousness, Free Will and God?

Scientific America, July 2018

Зреферував Є. Л.