Продажа соли.

Видїл краєвий підняв ся великого дїла: переняти продажу соли в свої руки, значить ся, установити все і всюди уміренні цїни на топку соли і в сей спосіб видерти ту галузь торговлї з рук несовістних торговцїв. Хоч вже при теперішнім поведеню видїлу краєвого — при самім креованю уряду продажи соли — дались почути голоси, що видїл краєвий витворив нову етапу для "своїх" людей, однак годї наперед видавати рішучого осуду, єсли не пізнасть ся, що интенції видїлу краєвого дїйстно як найчистїйші і звернені лиш для добра населеня та для підвигненя краєвої торговлї і промислу. Розписано оповіщенє, дотично компетованя о наданє складів продажи соли. В тім оповіщеню зазначено, що першеньство мають видїли повітові, а відтак товариства, котрі занимають ся совістно торговлею і тим самим дають запоруку, що не власний зиск а добро економічне народу лежить им на серци. Засада, треба признати красна — і длятого кождий безсторонний а дбаючій о добро краю міг лиш притакнути їй, надїючись, що склади соли дістануть ся в руки відповідні і компетентні. Під тими компетентними руками розуміємо товариства консумційні: нашу Торговлю Народну з єї філіями, крамницї громадскі, кулка рільничі і тим подібні товариства.

 

Не хочемо судити наперед про остаточну децизію видїлу краєвого, але мусимо зазначити, що на провінції мабуть ведесь в тім напрямі дуже завзята аґітація шовіністична, коли она вже дійшла до публичної відомости через орґан, котрий виклюно відданий сему підлому, шовіністичному дразненю, "ритю", клеветам і доносам. Бо ось що читаємо у вчерашній Grazet-i Narodow-ій: "З Рогатина пишуть нам, що о порученє заступництва продажи соли в тамошнім повітї старає ся між иншими також руска а радше "русска" торговля. Серед добре мислячих горожан повіту родить ся в наслїдок того обава, щоби та славна торговля, обнявши в монополь сіль, сей найбільше необходимий артикул для цїлого населеня, не вихісновувала своїх впливів і зносин, котрі природним вислїдком річи мусїла би навязати з народом для своїх цїлей аґітації руссофільскої, подібно як се робила перед двома роками з запалками, продаючи их в коробках, окрашених потретами білого царя і написами, виславляючими єго доброту і любов для своїх підданих. Наслїдки сеї аґітації ще нинї можна побачити між народом і надто добре они звістні всїм, щоби можна допускати, що видїл краєвий схоче россійским аґітаторам дати нагоду до отуманеня нашого народу".

 

Чи може бути щось більше подлого, як отся вість Gazet-и Narodow-ої? Чи філія Народної Торговлї, стояча під публичною контролею, могла би використати свою концесію на продажу соли в цїлях аґітаційних? Єсли би ми хотїли відплачуватись такою самою клеветою, ми-б могли зробити закид, що склади продажи соли дістануть ся в руки збанкротованих шляхтичів, або цїлком не даючих нїякої запоруки людей, а лиш вславивших ся участію в 1863 роцї (хоч і се ще дуже сумнївне), котрі певно використовували би сіль в своїх руках до всяких пакостей, чи то цїлим громадам, чи поодиноким людям, при всяких нагодах, де йде о гонор imienia polskiego. Ми маємо преюдикат до такого заключеня, бо знаємо, що дїє ся по кождих виборах з винаймом пасовиск двірских і хоч вправдї в сих случаях розходить ся о власність приватну, то сим разом могло би се статись зо шкідою публичного добра... Sapienti sat.

 

Дѣло

 

13.06.1893

До теми