◦ ◦ ◦ ◦

Мирові переговори з Великоросією.

Мирова совітська делєґація була уповноважена вести переговори з Ц. Радою й після перевороту новий Уряд запропонував делєґації звернути ся до свого уряду за новими уповноваженнями, що й зроблено по радіотелєґрафу. Після одержання нових уповноважень совітська делєґація звернула ся до Мінїстерства заграничних справ та 10 травня під проводом мінїстра заграничних справ М. Василенка відбула ся перша нарада членів делєґації російського совітського уряду й українського Мінїстерства заграничних справ. На сїй нарадї обговорювала ся справа скликання мирової конференції. Вироблені на сїй нарадї точки порозуміння подасть ся на затвердженнє Ради мінїстрів. До самих переговорів не приступлено ще й через те, що є відомости, що з Брянська до Київа від'їхала друга делєґація, а крім того в Мінїстерстві заграничних справ ждуть і третьої ґрупи делєґатів з Воронїжа. Коли всї три делєґації зїдуть ся до Київа, тодї й розпічнуть ся вже мирові переговори між Україною і Росією.

Конкурс на нові катедри в духовній академії у Київі.

Рада академії на засїданнї 25-го квітня постановила оголосити конкурс на вільні посади чотирьох катедр по українознавству (української мови, лїтератури, історії й західно-російського права), а також катедр грецької мови й історії давнього сходу. Особи, що мають зайняти останнї дві катедри, мусять бути готові відразу почати читання лєкцій на українській мові або розпочати се в найблизшпй реченець, по вказівкам ради академії. Реченець для подачі прохань на конкурс призначено трьохмісячиий, рахуючи від 15 травня.

Збори українсько-білоруського товариства.

6-го квітня в клюбі "Родина" відбули ся орґанїзаційні збори "Товариства українсько-білоруського зближення". Своїм завданнєм нове товариство поставило поширеннє серед українського громадянства відомостей про Білорусь, про її національно-культурні й економічні відносини та про сучасне полїтичне становище Білоруси. Підкреслювало ся велике значіннє для України сформування на її північній межі державного орґанїзму, позбавленого всяких аґресивних намірів і заселеного людністю, яка має з нею традиційну культурно-економічну спільність інтересів. Можливе утвореннє незалежної Білоруси або як члена федерації держав системи Двини, Нїмана й верхнього Днїпра відновляє перспективу відновлення давнього торговельного шляху "із Варяг в Греки" через Україну й велике оживленнє економічних взаємин між Чорним і Балтійським морями. Товариство намітило в найблизшій будучинї ряд публичних лєкцій, відчитів і розмов про Білорусь та її взаємини з Україною. Вибрано тимчасову президію, до якої увійшли Д. Дорошенко яко голова, Ів. Красковський яко заступник і Л. Леуженко яко секретарь. З українських дїячів вступили до товариства яко фундатори С. Єфремов, К. Квітка, Ол. Лотоцький, А. Нїковський, С. Петлюра, В. Садовський, Ол. Шульгин і инші, з білоруських — Ол. Цвікевич, С. Рак-Михайловський, П. Тремпович, І. Фарботко й ин.

Заборона зїзду представників міст.

На 9 травня призначений був зїзд представників усїх міст України, але дня 6 травня голова орґанїзаційного комітету в справі скликання зїзду одержав від мінїстра внутрішніх справ Лизогуба повідомлена, що Рада мінїстрів признала скликаннє зїзду несвоєчасним. Тому предсїдатель мінїстрів заборонив зїзд. Окрім того Лизогуб запросив до себе голову орґанїзаційного комітету Дрелїнґа й київського міського голову Рябцова й запропонував їм відложити зїзд на деякий час, бо скликаннє його в теперішній час небажане. Орґанїзаційний комітет, обміркувавши положеннє справи, після довгих балачок ухвалив довести до відома міст, що зїзд Правительством заборонений.

Велика валютова позичка осереднїх держав на Українї.

З Київа доносять з 15 мая: Між Австро-Угорщиною та Нїмеччиною з одного боку й Україною з другого боку підписано сьогодня договори, після яких Українське Правительство ставить осереднїм державам до розпорядження 400 мілїонів карбованцїв. Їх вартість оплачуєть ся на половину в коронах по курсу 2 корони й на половину в марках по курсу 1 1/3 марки за 1 карбованець. Сї договори, які є найбільшою валютовою операцією Австро-Угорщини у війнї з переведених в невтральних державах, забезпечать осереднїм державам українську валюту, якої вони потрібують для купівль на Українї. Разом з тим для України створять ся перші підстави для засновання банку паперових грошей, який потрібний, щоб сотворити для молодого українського фінансового господарства здорову валюту й охоронити її від дальших наслїдків неминучого зросту занепаду рублевої валюти.

Вістник полїтики, лїтератури й життя