Апендициту не видаляють за допомогою піпетки, а зубів не рвуть стетоскопом, але то в медицині, в інших сферах життя абсурд часто стає нормою.

 

Перейменування тижня

 

 

Завдяки командувачу Операції об’єднаних сил на Донбасі (ООС) Сергію Наєву всі небайдужі знають, чим відрізняється АТО (антитерористична операція) від ООС. Генерал заявив, що головною відмінністю є те, що вона (ООС) є воєнною операцією проти російських окупаційних військ. Чотири роки треба було командувачу, щоб дійти висновку:

«Зараз ми маємо справу не лише з так званими «ДНР» і «ЛНР», які Верховна Рада визнала терористичними організаціями. Очевидно, що мова йде про окупацію частини нашої території де-факто російськими окупаційними військами».

 

За такою логікою, Іловайськ і Дебальцеве влаштували «шахтьори і тракторісти», а коли на усіляких там РНБО говорили про тисячі одиниць російської бронетехніки на окупованих територіях Донбасу, то було тріщання цикади у літню ніч.

 

Сергій Наєв також заявив, що відповідь на можливе розширення агресії чи застосування авіації Росією на Донбасі буде швидкою та ефективною, а керівник Донецької цивільно-військової адміністрації повідомив, що з початком Операції об'єднаних сил людям, які не зареєстровані в населених пунктах поблизу лінії розмежування, доведеться оформити спеціальний пропуск для перебування там.

Говорив про це Павло Жебрівський чомусь під час зустрічі з послом Японії в Україні Шегеки Суми. Після таких нововведень навіть земляк самураїв мусив дійти висновку, що ООС – це вам не АТО яка-небудь.

 

Вибухи тижня

 

 

Начальник Озброєння Збройних Сил України Микола Шевцов мав клопіт, бо на нього поклали завдання пояснити цивільним, з якого дива горять склади в Балаклії, – на щастя, не так інтенсивно, як минулого року. Шевцов чітко і по-військовому повідомив:

«Попередньо розглядають кілька причин виникнення пожежі. Перша – загоряння сухої трави на ділянці технічної території, що не була очищена від вибухонебезпечних предметів, шляхом потрапляння під гусениці пожежного танка сторонніх предметів, а саме елементів пороху, які спричинили загоряння».

 

Крім того, розглядають версію, що могло статися потрапляння іскри від вихлопної труби цього ж пожежного танка, або ж дія сонячних променів на вибухонебезпечні предмети, що були на неочищеній території, що спричинили їхнє запалювання.

Так красномовно воїн замаскував відповідь «А пес його знає, чого воно там вибухає».

 

Торік військові склади в Балаклії горіли, бо, на думку армійського командування, до пожежі причетний дрон-диверсант, тепер все спокійніше, бо просто сонечко припекло. На глобальне потепління можна буде зіпхнути і, якщо, не дай, Боже, повторяться вибухи і в Калинівці.


 

Побиття тижня

 

 

«Нова кров української політики», тобто народні депутати, що випірнули в парламенті після Революції гідності, невтомно стверджували, що корупція – найбільше зло в українських широтах. Виявилося, що стати конкурентом незаконному збагаченню може хамство на дорогах.

 

Мустафу Найєма, який нещадно бештав вітчизняних корупціонерів, жоден з тих, кого він в полум’яних спічах мішав з пилюкою, пальцем не зачепив, а варто було нардепові стати на борню з автохамами, то отримав струс мозку і переламану щелепу.

 

Тепер прокуратура на пару з поліцією змушена демонструвати бурхливу активність, але вдається їм то якось не дуже. Одного з нападників випустили з Києва – і ідентифікувати його вдалося аж в Баку, а екстрадиція – то справа багатьох місяців. Трьох інших покарали аж домашнім арештом, причому тільки одного цілодобовим.

 

Найєм попросив державну охорону і, за словами його колег, не збирається спускати справу на гальмах. Зробити таке можуть вітчизняні правоохоронні чи судові органи, провівши нападників через якийсь зручний районний суд, де зацендолять автохамам страшне покарання у вигляді умовного ув’язнення з відтермінуванням.

 

Затримання тижня

 

 

З країни, де живе багато диких мавп, приїхав на наші терени засмаглий легінь Рафаель Лусваргі, аби повоювати на стороні «ДНР» у складі батальйону «Вікінг». Мілітарні походеньки закінчилися для бразильця затриманням і засудженням на 13 років. Але за ґратами Лусваргі просидів трохи більш як півроку – і його випустили на волю за рішенням Апеляційного  суду Києва.

 

Повертатися за океан, як виявилося, новітній кондотьєр не мав бажання, а осів в Свято-Покровському Голосіївському монастирі УПЦ МП в тій же столиці тієї ж країни. З обителі Лусваргі діставали не компетентні органи, а члени націоналістичної організації С14, які транспортували його під браму Служби безпеки. Після того з найманцем, якого так любить Апеляційний суд, говорили в СБУ і вирішували, куди його пакувати – назад в монастир, на історичну батьківщину, в СІЗО чи, може, в Баку.

 

Невідомо, яка доля чекає громадсько активних націоналістів, котрим будь-який суд може легко припаяти статтю про незаконне затримання людини.

 

07.05.2018