в справі отвореня женьскої ґімназії в Галичинї:
Безперечно сповняє жінка найкрасше і найприроднїйше свій обовязок супротив суспільности і краю, коли вступивши в стан супружій утворить родину. Бо лєґальна родина се підстава всего суспільного і державного ладу.
Як довго число женщин відповідає більше менше числу мужчин, с. є. єсть менше від числа мужчин — бо-ж звістно, не кождий мужчина може в стан супружій вступити — а і держава своїми порядками не стоїть сему на перешкодї, або коли би хоч — при звижцї невеликій числа женщин понад мужчин — господарка домашна могла заняти лишні руки жіночі і дати им самим удержанє, — тогдї би можна жінку полишити єї самопомочи власній і приготовляти єї в молодім віцї тілько до обовязків матери і господинї дому.
Та коли народочисленє з 1890 р. в однім нашім краю виказує на 3,260.438 мужчин (разом з войском) 3,347.385 женщин, так що на 1.000 людности припадає 493 мужчин а 507 женщин; коли на 65.039 вдівцїв мужчин припадає аж 227.795 вдовиць (гл. статистичні відомости проф. д-ра Пилята т. XIII зош. І.); — коли держава акцентуючи целібат латиньского духовеньства і не дозволяючи повдовілим священикам гр.-кат. обряду вступати другій раз в стан супружій, супружество в тім численнім станї цїлком виключає а взглядно витворює конечно вдівство; — коли держава в офіцирскім станї через заведенє високих кавцій супружество в тім ще численнїйшім станї — може найбільше до супружества спосібнім — робить майже неможливим або лиш дуже рідким;
коли держава, покликуючи молодих людей, хоч зі скінченими студіями університетскими до своєї служби так скупо их оплачує або й зовсїм не оплачує, що усїм тим практикантам і авскультантам відбирає зовсім можність вступати в стан супружій;
коли відбуваюча ся на наших очах нагла переміна господарки індівідуальної, занимавшої дотепер по приватних домах многі жіночі сили — на господарку фабричну, при котрій машини зробили ті руки злишними, відняли многим женщинам можність всякого продуктивного зарібку;
то полишати при таких відносинах цїлу і то фізично слабшу половину роду людского без помочи держави і краю — се тяжкій гріх, котрий на цїлій суспільности мусить відомстити ся.
Одвічальність держави її краю мусить бути тут тим тяжша, що через их устройства (як целібат, кавції супружі офіцирів, безплатну практику по урядах і т. п.) віднимає ся можність супружества головно жінцї середного стану, тій жінцї, для котрої за-для браку маєтку і недостаточного підготовленя наукового до самостійного та відповідного єї станови удержаня, супружество стає заразом питанєм житя а через те і найважнїйшим.
Тож підписані домагають ся, щоби, идучи за приміром усїх европейских держав (з виїмкою лиш хиба одної Туреччини) і за приміром цїлої північної Америки, идучи за голосом всїх найинтелітентнїйших жінок в цїлім нашім краю, руского віча жіночого в Стрию, яке відбуло ся у вересни 1891 р., загального віча жіночого, яке відбуло ся минувшого року у Львові, голосу интелїґентних жінок-Польок з Кракова, домагаючих ся заснованя висшої жіночої школи в Кракові (Адріяна Баранєцкого) і петицій галицких та буковиньских Русинок до ради державної — дати нашим жінкам можність заробкованя в званях, вимагаючих строгого наукового підготовленя.
Подавши жінкам науково-фахове образованє а тим самим можність заробкованя при помочи науки —
а) збільшимо число супружеств, котрі дотепер часто для того були неможливі, що заробок чоловіка не вистачав на удержанє родини а жінка сама нїчого заробити не уміла;
б) дамо можність тим жінкам середного стану, котрим не судилось вийти за муж, честного і ублагородняючого заробку;
в) жінки, котрих природа одарила висшими спосібностями, не будуть при недостачи удержаня приневолені збільшати конкуренцію тих нещастних робітниць голки і т. п., робітниць не могучих при найтяжшій роботї заробити навіть на прокормленє самих себе;
г) увільнимо тисячі дївчат від тяжкої і нещасної для них конечности уважати супружество за питанє свого истнованя і виходити замуж за-для кусника хлїба.
Вносять прото підписані:
Високій сойм зволить ухвалити:
Взиває ся вис. правительство, щоби приступило в найблизшій будучности до заснованя наразї хоч одної жіночої ґімназії в краю, а при тім взяло під розвагу, чи би не дало ся переобразувати одну из истнуючиx видїлових дївочих шкіл в той спосіб, щоби чотири висші кляси школи видїлової женьскої у Львові доповнити (з евентуальною зміною пляну наукового) предметами низшої мужескої ґімнаії а до тих кляс додати чотири висші кляси відповідаючі висшій ґімназії мужескій.
[Дѣло]