◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Мирові переговори між Україною і Росією.
КИЇВ, 8 цвітня 1918. Рада народнх мінїстрів Української Народної Peпублики на засїданю дня 17. с. м. ухвалила таке рішенє в справі мира з Росією:
Українське правительство предложенє російського Народного Комісаріяту в справі мирових переговорів з Україною приймає. Мирові переговори відбудуть ся в одній із провінціональних міст курської ґубернїї.
З сим рішенєм відкомандовано окремого курієра до Москви.
Мировий договір з Фінляндїєю.
ВІДЕНЬ, 20. цвітня, 1918. Тутешні дневники доносять, що переговори з Румунїєю ведуть ся дальше. До Букарешту виїхав секційний шеф Ґрац, щоби викінчити мировий договір.
Полїтичний і торговельний зміст договору вже має бути готовий. Так пише нинїшня, звичайно добре поінформована "Reichspost". Ще тільки не рішене питанє про уступленє румунського короля Фердинанда. В Румунїї — мовляв — замітне обуренє ізза полїтики короля, який вплутав Румунїю в теперішну війну, що так лихо покінчила ся для Румунїї. Також осередні держави згідні з тими завітами, які підносять ся проти короля Фердинанда, та раді-би, щоб він уступив.
Та сама "Rеіchspost" в нинїшнім вечірнім виданю звертає увагу на те, що в пресї Нїмеччини робить ся ґр. Чернїнови закид, що він в переговорах з Румунїєю не хотїв порушувати питаня династії і навіть відвідинами короля Фердинанда особисто заручив йому полишенє на престолї. Щo в сїй справі — заявляє "Rеісhspost" — ґр. Чернїн не мав за собою згоди корони, се повинно вже в найблизшім часї обявити ся через одну подїю.
Буріян про українську справу.
Проти злуки України з Польщею.
ЛЬВІВ, 22. цвітня 1918. В "Lеmberger Ztg." містить ґр. Вандалїн Мнїшек свої спомини з конференції, яку довело ся йому відбути з бар. Буріяном, коли ще бар. Буріян був перший раз мінїстром заграничних справ.
Розуміє ся, предметом розмови ґр. Мнїшка була польська справа та питанє прилученя українських земель до Польщі. "Ми почали говорити — пише ґр. Мнїшек — про антаґонїзм між Поляками і Українцями. Я твердив, що сей антаґонїзм в більшій части штучна робота. Я висловив жаль, що двa братні народи спорять з собою. Мінїстер і притакував і заперечив сему. Заявив, що мій жаль зрозумілий, але що моє твердженє неправдиве. Тут говорив не дипльомат, а учений, добрий знавець відносин. Його виводи були короткі, але основні. Тяжко опрокинути його погляд, що злуча України з Польщею, яка мала б бути утворена, містила б в собі для Польщі зародок смерти. Я заступав думку перзональної унїї обох держав. Бар. Буріян заявив, що се не дасть ся перевести з огляду на інтереси Польщі та світового мира. Здаєть ся на жаль, що відносини справдують його погляд".
Перед утворенєм нїмецько-польського бльоку?
ВІДЕНЬ 21. цвітня 1918. В парляментарних кругах розійшла ся поголоска, що президент мінїстрів д-р Зайдлєр мав нїмецьким провідникам, занепокоєним уступленєм ґр. Чернїна, які в звязку з сим побоюють ся зміни курсу на некористь Нїмцїв, відповісти:
"Уступленє ґр. Чернїна уможливить нове утворенє нїмецько-польського бльоку, а тодї ви не маєте чого бояти ся".
В сій заяві д-ра Зайдлєра містила ся би також заповідь, що положенє українського народу в Галичинї не змінить ся.
Справа польської династії.
ЛЬВІВ, 22 цвітня 1918. В своїх споминах про бар. Буріяна пише ґр. Мнїшек в "Lemberger Ztg." в справі вибору польської династії:
"Ми говорили про питанє, хто мав би стати королем Польщі. Я вказав на те, що постанов конституциї З. мая не знесено. Ті постанови самі розвязують се питанє. Дім Віттінів установлено тодї дїдичною династією. Се вистарчає. Що більше. Віттіни є найблизшими кревними нашого цїсаря. Вони являють ся також вірними і поважними членами нїмецької держави. Оба моменти мають велику вагу. Ексцелєнція слухав мене, однак окутав себе дипльоматичною мовчанкою. Се також певного рода відповідь".
В дорозї на Крим.
БЕРЛЇН, 21. цвітня (Вольф) урядово:
Сломивши ворожий опір під Перекопом і Корт-Косек (?) промостили собі на війска дорогу на Крим.
Австро-угорські війска в Бельґії.
ВІДЕНЬ, 21. цвітня 1918. "Dеily Telegraph" з 6. с. м. доносить: В останних днях прибуло до Бельґії богато австро-угорських жовнїрів. Довгі поїзди переходять через Літтїх, богато австро-угорських жовнїрів є також в Антверпії і Ґенф.
Війна з Італїєю.
ВІДЕНЬ, 21. цвітня (ТКБ.) Урядово.
На південно-західнім фронтї віджила наново на многих місцях боротьба артилєрії і стежна дїяльність.

23.04.1918

До теми