◦ ◦ ◦ ◦

Большевицькі затії у Скандинавії
Большевики завсіди змагали до того, щоб пробити собі через Скандинавію вільний вихід на Атлянтійський океан. Це вже по традиції, від Петра І, який пробивав т. зв. вікно в Европу через Балтик. Але большевикам Европи замало: вони посягають на цілий світ. Звідси взялася їх експанзія в напрямку на Нарвік та інші пристані на побережжю Норвеґії, звідси всі ці зусилля задавити Фінляндію, що стоїть їм на дорозі — звідси і всі ці затії в Скандинавії, яку треба за всяку ціну розложити й підмінувати.
Ось шведський щоденник "Ґетеборгс-Гандельс-ок Шефартстіднінґ" докотився вже до того, що пішов на послуги большевицьким аґентам у Швеції. На сторінках цього щоденника, який у 1939 і 1940 рр. лаяв так завзято большевиків за напад на Фінляндію, виступив цими днями большевицький письменник Ілля Еренбурґ, здається урядовець совітського посольства в Стокгольмі, з облудною статтею, зверненою проти Фінляндії. Покликуючись на сфальшований цитат фінського щоденника "Уусі Суомі" про участь фінського добровольчого баталіону в боях на Кавказі, Еренбурґ пише: "Ми (росіяни) не запалили пожежі, що огорнула сьогодні також краї Півночі, і ми її не роздуваємо". У зв'язку з цим пише "Уусі Суомі" в передовій статті: "Сфальшування нашої цитати являється ще доволі малим прогріхом в порівнянні з намаганням Еренбурґа перевернути історичні факти коміть головою. Треба дивуватись наївності автора статті щодо його уяви про шведського читача, який краще зорієнтований в положенні, ніж він собі думає. Хоч Росія восени 1939 безсоромно провокувала наш край та врешті виступила проти нас збройно — вона, на думку автора, не розпалила пожежі! Хоч совіти стискали нас від березня 1940 до червня 1941 р. та врешті знову розпочали проти нас воєнні операції — вони не були винні! Винною була, очевидно, Фінляндія, яка супротивлялася переведенню московських імперіялістичних плянів в нашій країні та над Балтиком. У цьому лежав наш злочин, і Еренбурґ намагається, щоб також шведи осудили нас за це. Але ми, фіни, визнаємося в брехливій та негідній большевицькій пропаґанді аж надто добре. Еренбурґський варіянт цієї пропаґанди доказує, що вона не робить вийнятків із своїх правил".
Також "Суомен Сосіалідемокраатті" розправляється в гострій передовиці з "Ґетеборґс Гандельс- ок Шефартстіднінґ", пригадуючи, як то цей щоденник ще недавно вдавав простолінійного оборонця інтересів малих поневолених та загрожених великодержавними імперіялізмами народів. Тепер, у своїй сліпій ненависті до націонал-соціялізму він виступає проти братнього фінського народу з доручення його найтяжчого ворога.
Інцидент зі шведським щоденником дуже знаменний. Він ще раз доказує про непочитальність англосаксонських держав, які не обмежуються до мілітарної співпраці з большевиками, а стараються ще всіми силами реабілітувати їх морально. Тому ті, що симпатизують з англійцями, попадаються сьогодні легше, ніж колись на різні большевицькі гачки. Вони поволі починають дивитися большевицькими очима також на всі зазіхання московського імперіялізму, осуджуючи визвольну боротьбу народів, яких незалежність ще вчора обстоювали. Під впливом московської та аліянтської пропаґанди в Швеції напр. в останніх десятиліттях дуже мало мали зрозуміння для наших змагань. Від часу ж англосаксонсько-большевицького союзу багато засліплених шведських журналістів стратило міру в підтакуванні большевикам не тільки у відношенні до прибалтійських народів, якими шведська опінія зі зрозумілих причин завсіди була зацікавлена, але й у відношенні до братнього фінського народу, з яким їх зв'язує від століть історія та культура. Це вже вершок засліплення і в Фінляндії висловлюють з цього приводу огірчення та побоювання, що ці писаки можуть довести шведську опінію до мильних і небезпечних уяв про правдиве обличчя Москви. Проте подібні голоси в Швеції є і сьогодні поодинокими. Назагал шведська опінія ставиться до фінської боротьби з повним зрозумінням, а фіни вірять, що большевицькі затії не захитають цієї шведської постави.
Б. К.

16.04.1943

До теми