Холмщина і Бесарабія.

Львів, 16. цвітня 1918.
Премієр польського кабінету п. Стечковський проголошує, що його програмою є розширенє границь польського королївства по Буг. Рівночасно премієр румунського кабінету проголошує з'єдиненє Бесарабії з Румунїєю.
Оба правительства, польське і румунське, простягають таким чином руку по українські землї, приналежні до Української Народної Републики.
Границю між польським королївством і Українською Народною Републикою установив берестейський договір з 9. лютого 1918 і заява польського премієра є замахом на запоручену міжнародним договором територіяльну цїлість української держави.
Українська держава повстала наслїдком розвалу бувшої російської імперії шляхом революції на її природні, історично-етноґрафічні складові части. Таким чином на цїлій українській території бувшої російської імперії вступила в усї права державної суверенности Українська Народна Република. Проголошенєм прилученя Бесарабії до Румунїї нарушено сі права української держави, бо Бесарабія обнимає в більшости українську територію з українським населенєм, отже ся територія є тим самим складовою частю Української Народної Републики.
Проти анексійних плянів повстаючої польської держави хоронить Українську Народну Републику берестейський договір. Поляки, що правда, уживають всїх заходів, як явних, так і тайних, щоб підсунути осаредним державам думку зломаня берестейського договору і трактованя території української держави як території окупованої, якою окупаційні держави можуть розпоряджати по своїй волї.
Та cей польський плян не лежить в інтересї осередних держав.
Може бути, що се лежить власне в польськім інтересї: виторгувати від осередних держав як найбільше і рівночасно здискредитувати їх у їх противників, щоб опісля решту виторгувати у тих противників.
Сказане про посуненє польської границї по Буг відносить ся також до справи анексії української Бесарабії Румунїєю. Цїлий світ знає, що Румунїя знаходить ся в руках осередних держав, що вони диктують їй свою волю. І коли осередні держави згодили ся би на се, щоб Румунїя анектувала українську Бесарабію, то що це значило би? Що осередні держави, примусивши Румунїю до територіяльних і економічно-полїтичних уступок в свою користь, винагороджують їі за се українською територією.
Українське правительство запросило осередні держави на поміч як заприязнені держави. Так само в характері заприязненої держави випросив був австрійський цїcap в 1848 р. російського царя Миколу І.
З усїх тих причин не думаємо, щоб осередні держави використали факт, що Українська Народна Република, заключаючи з ними мир, запросила їх на поміч, —
По українській сторонї формальне і моральне право. На сторожі сього права стоїть українське правительство, яке має за собою весь український нарід. Анексійні забаганки Поляків і Румунів не можуть бути здїйснені.

16.04.1918

До теми