Одно з найважнїйших предложень, яке краєвий Видїл приготовив на теперішну соймову сесію, єсть проєкт закона о огневій поліції для сїльских громадъ і двірских обшарів. Тим питанєм займав ся галицкій Сойм від давних лїт тому, що нї въ однім краю не чинять огнї таких спустошень, як в Галичинї. А сума дотичних шкод збільшає ся з кождим роком. Досыть сказати, що коли в 1870 р. починені огнями шкоди виносили 1,746.644 зр., то в 1880 р. сума та пінесла ся до 3 міліонів, а в 1888 р. навіть до 5,900.000 зр. З тої суми до 70% припадає пересїчно на шкоди незворотні, бо знищені огнем будинки не були обезпечені.
В 1890 р. поручив Сойм краєвому Видїлови виготовити проєкт закона о oгневій поліції для сїльских громад і взяти під розгляд питанє заснованя посади краєвого инспектора огневих сторожей. Виповняючи порученє, краєвий Видїл предложить на днях Соймови уже на першім засїданю проєкт кращого закона о огневій поліції спеціяльно для сїльских громад.
В проєктї закона принято прінціп установленя загальних огневих округів для сїльских громад разом з двірскими обшарами. Право догляду над тими обшарами прислугує видїлам повітовим. Посередником між двором а громадою, а також між ними обома і видїлом повітовим буде місцева огнева комісія, котра складає ся з делєґата видїлу повітового, з наставників обшарів двірских і з начальників громад, входячих в склад огневого округа. Задачею тої комісії єсть: установити огневий реґулямін в своїм районї, оглянути бодай раз в рік всї будинки в тім районї, оцїнити в приближеню вартість всїх тих будинків, о скілько то незвістно з асекураційных поліс, означити в своїм районї місце відповідне на огневу стацію, означити для тої стації, для властителїв домів, для двірских обшарів, для надходячих ся в окрузї фабрик і прч. потрібні огневі приряди, означити число кирниць і резервоарів води, пoтрібних в кождім місци округа і т. п.
До місцевої огневої сторожі належати будуть всї ті особи, котрі добровільно зголосять ся, а в недостатку таких добровольцїв має огнева комісія право з мешканцїв огневого округа назначити потрібне число осіб до служби в огневій сторожи. В першім проєктї Видїл краєвий поставив прінціп, що до огневої сторожі мусять обовязково належати всї в окрузї живучі мужчини від 18 до 42 лїт віку; однак постанова та була змінена, коли правительство заявило, що закон з таким примусовим ладом огневої сторожі не може числити на одержанє цїсарскої санкції.
На случай огня повинен кождий, хотяй і не належачій до сторожі огневої мешканець округа на зазив місцевої власти нести поміч при гашеню огня, бо инакше підпаде карі. Властителї кирниць, сажавок, станів, плинів і инших резервоарів води, не могуть зборонити черпати воду з тих резервоарів в часї огня. Кождий властитель коней обовязаний, на приказ місцевої власти або руководячої гашенєм огня особи, доставити конї з упряжію за надгородою означеною в огневім реґулямінї. До гашеня огня могуть також бути ужиті замісцеві конї, находячі ся случайно на місци огня. Громади і двірскі обшари того самого округа, обовязані разом зі своїми сторожами без нагороди і без зазиву спішити в случаю огня з помочію, о скілько котрій з них не грозить також небезпечність. Також сусїдні огневі округи, коли помітять огонь у сусїда, повинні спішити на поміч, єсли они у себе самих не загрожені. Обовязком кождої громади і кождого двірского обшару єсть: старатись перше всего о то, щобы завсїгди мали достаточний запас воды для гашеня огня. Там, де не можна устроїти кирниць, треба уладжувати цистерни або сажавки, котрі мають бути чищені що найменше раз на рік. Розходи закупна огневих прирядів і реквізитів для огневої стації і другі розходи на ті цїли, поносять громади і двірскі обшари, відповідно до вартости их будинків. Кождий властитель дому має крім того заосмотритись на свій рахунок в необходимі реквізити.
Послїдні параґрафи проєкту закона містять постанови о поведеню в часї огня і по огню, именно хто має руководити ратунковою aкцiєю, в котрих случаях можна нарушити приватну власністъ на цїли гашеня огня, як треба доходити причин огня і т. п. Нарушенє закона о огневій поліції, о скілько не підлягає карному або будівничому законови, будуть карані грошевою карою від 50 кр. до 25 зр., або арештом від 12 годин до 5 днїв. Одержані таким способом грошеві кари будуть впливати до фонду удержованя огневих реквізитів в данім огневім окрузї.
Се головні постанови проєкту закона о огневій поліції для сїльских громад, котрий впрочім в подробицях може ще змінитись чи в комісії, чи в повній палатї Сойму.
