(Думки після перепису населення).
Перепис населення з 1. березня 1943 р. буде мати історичне значіння. Це вперше в нашій історії ми мали змоги брати активну участь при списуванні населення і вперше зневтралізований вплив ворожих нам чинників, які старалися різними способами змінити в свою користь правдивий образ стану і складу населення на наших землях. Нарешті, бодай на західних частинах просторів заселених українцями, будемо мати правдиву статистику національного складу населення і будемо могли задокументувати 10 правду. Тут, на цьому прикладі наочно кожний українець міг переконатися про велике значення статистики і її ролю, яку вона тепер відограє в суспільному житті кожного модерного суспільства. Власне в добу плянового господарства не можна собі просто подумати без статистики суспільного життя і цих пару рядків присвячено тому, щоб виразніше усвідомити громадянству значіння тієї науки.
Перебудова нашого суспільного життя полягає на концентруванні проводу та пляновому проводженні всякої суспільної роботи. Тут необхідно проводові знати, якими силами він в кожній ділянці диспонує, чисельно охопити всі осяги та недотягнення і чисельно шукати можливостей поправи та розросту нашого суспільного життя. Лише маючи числові дані про стан якоїсь ділянки суспільного життя — прим. про стан безробіття, промислу, земельної справи ітд., може провід зорієнтуватися в загальному напрямі розвитку і відповідно на те реаґувати. Бо власне одно з прав статистики вчить, що поодинокі явища видаються відокремленими і припадковими, але зібрані в більшій кількості виказують певну правильність і упорядковану цілість. З неї можна вже до деякої міри вичитати причину даного явища і його можливий дальший хід-розвиток і відповідно до цього на нього впливати. Тому статистика — хоч і виглядає на дуже суху науку — є в дійсності одною з найбільше живих і життєвих наук. Вона тісно зв'язана з політичним життям і т. зв. статистична політика знана нам добре з гіршої сторінки ще з польських часів. Статистика відзеркалює життя, вже це відзеркалення криє у собі певні політичні твердження, нераз великої ваги. Статистика стала отже політичною наукою і нема нині уряду, який не мав би в себе статистичного відділу і нема держави, яка не присвячувала б статистиці уваги у формі творення різних статистичних інститутів тощо.
У нас, українців зрозуміння ваги статистики невелике. Щоправда, перед війною появлявся у нас заходом Наукового Інституту статистичний річник, якого завданням було представити Україну в цифрах. Було це видання, що своєю науковою солідністю і об'єктивністю могло конкурувати з неодним подібним европейським виданням, повним зображенням нашого життя й не находило належного відгомону у ширших кругах громадянства. Вина лежала у великій мірі в політичних умовинах, які не давали нам змоги вглянути в багато ділянок суспільного життя, але факт залишиться фактом, що при добрій організації і трохи більшій добрій волі ми могли б мати значно кращий перегляд нашого життя, ніж ми мали. Згадаємо для прикладу лиш факт, що церковні шематизми, які могли б бути дуже важним джерелом статистичного обсліду, ним були лише в незначній мірі, бо священики не подавали і не знали докладного стану числа своїх парохіян, числа страт з причини зміни обряду ітд. Це саме можна б сказати і про інші ділянки життя, прим. господарську статистику.
Нині можемо і мусимо зайнятися більше справами статистики. Багато пекучих справ, які вимагають вперед статистичного обслідження, щоб їх успішно розв’язати. Згадаймо лиш справу народнього здоров’я. Чи ми знаємо докладно, яка смертність нашого населення, зокрема смертність серед дітей, які причини смертности, де і які хвороби найбільше поширені ітд.? Або: чи ми маємо справді ясний образ господарських засобів і багатств краю, чи знаємо, де і якими людськими резервами ми розпоряджаємо, чи маємо плян, як і куди нашу робочу силу спрямовувати? Таких питань і справ вирине більше. І тому цей історичний перепис населення з 1. березня повинен стати товчком до більшого зацікавлення статистикою. Само собою зрозуміла, що конечним є, щоб відновилося таке статистичне видавництво, як це було перед війною. І громадянство мусить більше виявити зрозуміння для статистичних справ і охотно брати на себе завдання, які з цим в’яжуться. А маючи перед собою правдивий образ нашого населення і наших матеріяльних засобів, буде наш національний провід тим краще кермувати ним для нашого загального добра.
М-р О. Губчак.
