09.04.1918

Російське правительство про мир з Україною.
Місце мирових переговорів — Смоленск.
МОСКВА, 4. цвітня 1918. Комісаріят для заграничних справ переслав 3. цвітня Радї мінїстрів Української Народної Peпyблики в Київі отсю ноту:
Відповідаючи на іскрову депешу з 2. цвітня, яка містить предложенє Ради мінїстрів Української Народної Републики розпочати мирові переговори, правительство російської републики, примушене ультиматом з 21. лютого і берестейським трактатом до заключеня мира з Радою мінїстрів Української Народної Републики, предкладає як місце мирових переговорів місто Смоленск, як початок переговорів — день 2. цвітня, Що до того, нїби то оба народи ведуть війну, то комісаріят заграничних справ з натиском відкидає таке означенє кровавої боротьби, яка ведеть ся на Українї. Російське совітське правительство не веде війни проти Народної Републики України. Теперішня боротьба ведеть ся між двома партіями українського народу і можна говорити тільки про симпатії, які російські робочі маси мають до робітників і селян України в її траґічні днї, — траґічні не тільки для українськсго народу. Підписано: Чичерін.
Троцький плянує нову війну проти осередних держав?
БЕРЛЇН, 1. цвітня 1918. "Vossische Zeіtung" містить сензаційні інформації свого стокгольмського кореспондента про пляни Троцького. Отже між Лєнїном, який сидить в Москві і разом з большевицьким правительством стоїть при мировім договорі з осередними державами, і Троцьким, який сидить у Петроградї, має панувати повний розрив. Троцький порозуміваєть ся з анґлїйським амбасадором Bushanan-ом, а адміралом правительства Керенського Вердеревським, з провідником правого крила соціялістів-революціонерів Черновим і навіть з Мілюковим, який потайки приїздить до Петрограду; його цїль: зібрати кругом себе всї елєменти, ворожі мирови з Нїмеччиною, повалити правительство Лєнїна, утворити армію і при помочи Льондона і Парижа розпочати знов війну проти Нїмеччини й Австро-Угорщини.
Вільзон про Україну.
Нова промова Вільзона про війну і мир.
ВАШІНҐТОН, 5. цвітня 1918. В перші роковини приступленя Америки до війни виголосив президент Вільзон в Бальтіморе промову про цїли війни обох воюючих ґруп. Характеризуючи становище Нїмеччини супроти мирової програми Америки, Вільзон сказав:
Нїмеччина відповіла недвозначним способом, що вона шукає не справедливости, тільки панованя, відповіла не через своїх державних мужів, тільки через війскових вождів, які дійсно опановують Нїмеччину. В Америцї не може бути незрозуміня для того, що Нїмеччина зробила з Росією, Фінляндією, Україною й Румунїєю.
Далї Вільзон заявив, що він усе готов переговорювати про справедливий і чесний мир, але супроти становища Нїмеччини не остає нїчого иншого, як силою привернути послух законам світа.
Японські і анґлїйські війска у Владивостоцї.
РОТТЕРДАМ, 6. цвітня. (пр.) Американський мінїстер мореплавби доносить, ще Японїя висадила свої війска у Владивостоцї, щоби хоронити житє і майно людности.
МОСКВА, 7. цвітня. (ТКБ.) Півурядово доносять, що по японських також анґлїйські війска висїли в Владивостоцї.
ПЕТРОГРАД, 6. цвітня. (Райтер.). Манїфест ради народнїх комісарів обвиняє Японїю о те, що вона спричиняла упадок революції й що вона хоче укріпити своє панованє в Сибіри. Японїю вважаєть ся смертельним ворогом републики.
МОСКВА, 6. цвітня. (Райтер). В справі висадженя японських війск у Владивостоцї доносять півурядово, що рада народнїх комісарів зарядила полїтичні кроки і рівночасно видала усїм совєтам в Сибіри приказ ставиьт опір нападови на російську область.
Мирова акція нїмецьких соціялїстів.
БЕРН, 7. цвітня 1918. "Neue Korrespondenz" доносить з Вашінґтону:
На основі звідомленя, яке дістали провідники американської робітничої партії, нїмецька соціяльна демократія приготовляла мировий манїфест, звернений до робітників цїлого світа. Сей манїфест має вийти за згодою нїмецького правительства. В манїфестї має містити ся предложенє, щоби справи Ельзасу і Льотаринґії відложити на пізнїйший час і рішити на основі референдума.
Американська робітнича партія займе супроти сього манїфесту відмовне становище. В американських кругах уважають промови ґр. Чернїна предтечею сього манїфесту.
Нові документи про воєнні пляни Росії.
БЕРЛЇН 7. цвiтня 1918. Як доносить "Norddeutsche Allgemeine Zeіtung", орґан Максима Ґорького "Новая Жизнь" оголошує тайний документ про російську коронну раду, яка відбула ся 21. лютого н. ст. 1914 р. і була присвячена нарадам над пляном здобутя Царгорода і проливів. На нарадї говорено про се, що здїйсненє сього пляну можливе тільки в рамах загально-европейської війни, й роздїлено заздалегідь ролї Сербії, Болгарії, Греції, Румунїї й инших держав. На протоколї нарад цар Микола II. власноручно дописав: "Ухвали нарад вповнї одобряю".
На основі протоколу сеї наради "Новая Жизнь" стверджує, що Росія заздалегідь готовила ся до війни і тільки використала нагоду австро-угорського ультимату до Сербії з приводу атентату в Сараєві, щоб розпочати світову війну.

1913 ситуація