"Большевицька аґітація в Східній Галичинї" — чи оборона перед новою панщиною?

Львів, 5. цвітня 1918.
Польська преса розпочала нову кампанїю проти українського населеня Східної Галичини. Сим разом на господарськім поли.
Краківський "Сzаs" помістив алярмуючу статю про те, що між українським селянством Східної Галичини розпочав ся новий аґрарний рух під большевицькими кличами. Селяни — кличе орґан польських дїдичів — не хотять обробляти двірських ґрунтів, а при тім відгрожують ся, що ті ґрунти мусять перейти на їх власність. Рух — інформує "Czas"— ведеть ся не взірцям з закордонної України і є підпираний Народним Комітетом.
Сей алярм краківського "Сzаs-у" повторив учера "Kurjеr lwowski", нинї "Neue Lеmbeger Zeitung", — і більше як певне, що він уже є в віденській пресї. Словом — іде алярм по цїлій державі і поза її границї, що між українським населенєм Східної Галичини йде до большевицької революції.
Який дїйсний підклад сих алярмів?
Спричинені потребами воєнного часу розпорядки про обовязок працї перемінили ся в руках польських орґанів державної власти в Галичинї в примус панщини для українського селянства на двірських ланах польських дїдичів.
[…] Ми рівночасно вказали на причини руху і подали рішеня Народного Комітету, як усунути причини руху.
Особливу увагу звернули на сей рух "Свобода", містячи поученя для селян; в найновійшім числї містить у сїй справі статю голова "Народного Комітету" пос. д-р Кость Левицький.
Обовязком наших орґанїзацій і наших послів є як найуважнїйше заняти ся сим рухом, щоб оборонити наше селянство як з одного боку від тої панщини, проти якої воно звертаєть ся, так і від кроків розпуки, на які наші приятелї з польської сторони тільки ждуть, щоби звернути проти нього всю силу держави зі всею строгістю воєнного часу.
Одначе, щоб усунути наслїдки, треба усунути причини. А усунути причини залежить не від нас, тільки від державних властий.
Проти надаваня сим селянським самооборонним відрухам марки большевизму мусимо рішучо застерегти ся. Реакціонери цїлого світа мають тепер завдяки російським большевикам вигідну позицію: кождий народний рух, який їм невигідний, напятнувати "большевизмом".
На сїй позиції стояли доси оборонцї польського панованя на українських землях супроти Української Народної Републики, — адже "Сzаs" в кождім числї переконує Австрію, що Українська Центральна Рада, се замасковані большевики, та що з нею треба покінчити, проголосивши окупацію України! — тепер переходять на ту саму позицію супроти українського населеня Східної Галичини.
Проти сеї польської тактики застерігаємо ся як найрішучійше. Не "большевизм", а панщина на ланах польських дїдичів є причиною руху, про який алярмує польська преса. Усуньте панщину, а не буде "большевизму"!

06.04.1918

До теми