Без Ordnung’а в голові

Поважно літні громадяни (ті, що пам’ятають ще прихід «перших совєтів») іноді згадують «кривого німця з гвером», який би навів порядок. Іноді і старші люди помиляються…
 

Антикорупційне тижня

 

 

«Жучок» на акваріумі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виявився не тільки живучим, а й плодючим, і таки витворив скандал у благородному сімействі борців із тими, хто після хабарів рук не миє.

 

«Було зареєстровано кримінальне провадження за фактом виявлення "жучка". По своїй наївності це провадження було доручено розслідувати НАБУ – і зрозуміло, як воно розслідувалось», – бідкається тепер довірливий Назар Холодницький і запевняє, що «на цих записах ви не почуєте жодного факту вимагання мною хабарів, ви не почуєте занесення мені чемоданів з грошима чи пропозицій цього робити».

 

Поки НАБУ спільно з Генпрокуратурою знайомляться з дисциплінарними проступками Холодницького (він і сам зізнався, що на записах «жучка» можуть бути матюки у його виконанні, а то вже тягне на адміністративне правопорушення), шеф Антикорупційного бюро Артем Ситник оприлюднив інформацію про одеський слід у справі свого колеги в САП. «Кришував» буцім Холодницький процеси розкрадання в тамтешній мерії.

 

Згадав Ситник про тертя на предмет неправомірної вигоди, яку пропонували в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун, і про розслідування, пов’язані з електронними деклараціями вищих посадових осіб.

 

Керівник НАБУ, своєю чергою, нарікав не на власну наївність, а на те, що занадто мало слухали.

 

Підняти настрій Ситникові може створення Антикорупційного суду: організують нарешті ту структуру – і треба там відразу акваріум з «жучком» поставити. Потім можна буде послухати і вивчити щось нове з обсценної лексики.

 

Е-декларації тижня

 

 

Європа традиційно тримає руку на українському пульсі й час від часу висловлює занепокоєння, а буває, що і глибоку стурбованість. У випадку з Холодницьким керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер майже філософствував:

 

«Ми знаємо про події в Києві. Ми слідкуємо за повідомленнями… Безумовно, це не справляє добре враження, коли ті, хто мав би боротися з корупцією, більше борються між собою. Або ні? Може, часом це тільки шум у пресі, про який ми не можемо судити або про який дізнаємося тільки через кілька днів».

 

Реакція європейців на проблеми з електронним декларуванням виглядала критичніше. Посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Джудіт Гоф стала на захист активістів-антикорупціонерів (мова не про Холодницького і Ситника) і заявила, що зобов’язання подавати електронні декларації про майновий стан громадськими активістами в Україні створює перешкоди на шляху подальшого впровадження реформ в країні.

 

Ще дальше пішов Європейський комісар з питань європейської політики сусідства Йоханнес Ган, який звинуватив офіційний Київ у невмінні дотримуватися слова.

 

«1 квітня збігає строк подання громадськими активістами декларацій про майновий стан. Українська влада не виконала взятого нею зобов’язання. Неспроможність відмінити поширення вимоги, встановленої для державних службовців, на представників громадянського суспільства не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів, у тому числі ЄС (зокрема в контексті моніторингу продовження виконання Україною виконання зобов’язань у рамках процесу лібералізації візового режиму), Венеціанською комісією та ОБСЄ/БДІПЛ», – майже насварив єврочиновник.

 

День дурня минув – і законослухняні активісти мали б заЕ-декларуватися. Тепер цікаво буде спостерігати за законослухняністю борців з корупцією на громадських засадах і за тим, що з отриманою інформацією про статки зроблять компетентні органи.

 

Видворення тижня

 

 

Правду кажуть, що за компанію циган повісився. Так і Україна за компанію ще з трьома десятками країн реалізувала алгоритм «чемодан-вокзал-Росія» і вислала на історичну батьківщину чортову дюжину представників країни-агресора з дипломатичними паспортами. Вийшло, правда, то в нас знову через «пень-колоду». І мова навіть не про те, що на п’ятому році війни роблять в Україні російські нащадки Ріхарда Зорге. Чому перше офіційні особи в Києві казали, що російських дипломатів і так з мікроскопом треба шукати, а значить висилати нема кого, а на другий день вислали?

 

Перший віце-спікер Ірина Геращенко аргументувала недоцільність депортації росіян тим, що з РФ так само видворять українських дипломатів, які опікуються нашими політв’язнями.

 

«Висилка російських консулів викличе висилку українських консулів – й наші політв‘язні в РФ залишаться сам на сам з мордором, без шансу бодай раз на кілька місяців побачити українського представника, відчути мінімальну підтримку. Ви правда цього хочете? Чи запитаємо в мами Клиха, дружини Карпюка, родини Сущенка і Гриба, інших наших заручників?» – емоційно казала Геращенко.

 

А вже за добу вона ж написала у соціальній мережі:

 

«Україна прийняла політичне рішення солідарності з нашими британськими, європейськими, американськими партнерами, вислати російських дипломатів. Чи підтримаю я це рішення президента, МЗС, відповідних силових структур? Абсолютно й беззаперечно! Чи вважаю правильним це рішення? Звичайно, це правильне і своєчасне рішення». Про мамів вже не згадувалося.

 

Труба тижня

 

 

Ще Тарас Григорович згадував німців у неоднозначному контексті. То в Шевченка «Німець скаже: "Ви моголи". "Моголи! моголи!" золотого Тамерлана онучата голі. Німець скаже: "Ви слав'яне". "Слав'яне! слав'яне!" славних прадідів великих правнуки погані!»

 

Незрозумілі ті німці були півтораста років тому, але тепер бауери з бюргерами з берегів Рейну і Одеру прості, як шмайсер. Депутати Європейського парламенту, що входять у комітет з промисловості, досліджень та енергетики, підтримали зміни в газову директиву, яка повинна завадити будівництву газопроводу "Північний потік–2", але вже через кілька днів компанія "Північний потік–2" (Nord Stream–2 AG) отримала дозвіл на будівництво й експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні, а Європарламент може директиву згорнути в трубочку.

 

Газотранспортні перспективи України і кавалок геополітики згадала заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль.

 

«В Європі всі розуміють ризики, які пов'язані з припиненням транзиту через територію України або взагалі відсутністю транзиту через Україну. І тут є ризики перш за все з безпекою. Існує думка, яка популярна серед наших партнерів і сусідів – що якби не було транзиту через Україну, то Путіна нічого б не зупиняло від прямого вторгнення», – сказала вона.

 

Отже, коли, дякуючи німцям, російська «труба» ляже на дно Балтійського моря, Україна зі своєю ГТС буде цікава Європі суто в етнографічному плані. Чи як там у Шевченка? «І на Січі мудрий німець картопельку садить».
 

02.04.2018