Пророчі слова Гердера про Україну. Майже перед 150 лїтами основник нїмецької історичної фільософії Йоганн Ґоттфрід Гердер передповів Українї будучину, яка починає сьогоднї сповнювати ся. В своїм дорожнім записнику з 1769 р. писав він: "Україна стане новою Грецією: гарне небо сього народу, їх весела істота, їх музикальна природа, їх плодовитий край і т. д. пробудять ся колись: зі стільки малих диких народів, якими були колись також Греки, стане просвічена нація; її межі простягатимуть ся аж до Чорного моря і звідси далї світом. Угорщина, сї нації й полоса Польщі та Росії стануть учасницями се і нової культури... Се все буде, се мусить колись стати ся; але яким робом, коли, через кого?"
Поклик до виселенцїв, що були в Ґміндї. Нa засїданню відпоручників усїх товариств і орґанїзацій в таборі в Ґміндї дня 25 марта ухвалено звернути ся до всїх бувших виселенцїв тутешнього табору з отсим зазивом: В короткім часї виїдуть з табору всї виселенцї, одначе зостанеть ся й то на все 11.000 виселенцїв, що зложили свої зболїлі голови тут на чужій землї до вічного спочинку. Правда, управа табору робить вже заходи, щоб памяти померших полишити тривалий памятник, та всеж-таки й ми, виселенцї, влучені з ними долею та недолею, не можемо на них забути, тим більше, що багато з нас зоставило тут своїх найблизших. Тому "Жіноча Громада" й "Самаританська Поміч" в Ґміндї з уповажнення згаданих зборів гаряче кличуть отсим всїх бувших Ґміндян слати як найскорше жертви на поставленнє нашого иамятника тим, що тут зостали, — на адресу касієрки тов. "Самаританська Поміч", Ірина Олеськова, Gmünd, N. ö., Barackenlager. За "Жіночу Громаду" Антонїя Конрадова. За "Самаритянську Поміч" Йосифа Ланчинська. Сїльську інтелїґенцію і наші орґанїзації просить ся пояснити справу народови й улекшити людям пересилку грошей на згадану цїль.
Поворот на Україну українських переселенцїв. Газета "Боротьба" оповідає, що на ст. Чубівка, що коло Бірзули, вже пройшла партія Українцїв-збігцїв, які повтїкали зза Уралу та Каспію і повертають на Україну. Вони оповідають, що в Росії Великороси страшенно утїсняють наших селян, а потім і не дають просто життя, вигоняючи їх геть з Росії. На Сибіру нашим еміґрантам робить ся також щось подібне, але вже з боку Кірґізів та инших південних народів. Сунеть ся лавою наша селянська маса зза Каспію, бо й там не дають жити, заоряють, палять.