◦ ◦ ◦ ◦

Візита голови Центральної Ради.
5 марта голова Ц. Ради проф. М. Грушевський віддав візиту ґенер. фон-Керцберґови. При зустрічі голови Ц. Ради вистроєно почесну варту (караул) з нїмецьких вояків. Під час візити проф. Грушевський запитав Фон-Керцберґа, чи справедливі чутки про те, що Нїмцї вивозять військове майно з території України. Командуючий запевнив, що сї чутки цїлком безпідставні. Навпаки нїмецьке військо при кінцї своїх операцій на Українї віддасть назад і ту зброю з наших запасів, котрою воно користувало ся під час походу по території Української Народньої Республики. Між иншим при спільній розмові начальник штабу при нїмецькім командуючім фон-Бірманї сказав, що він має дорученнє від ректора берлїнського унїверситету (д-ра Пенка. Ред.) передати проф. Грушевському щирий привіт.
До полонених Українцїв Холмщаків люблинської й сїдлецької ґубернїй.
Секретаріят Української Громади в Зальцведелї (таборової орґанїзації полонених в Нїмеччинї) просить товаришів Українцїв-Холмщаків люблинської й сїдлецької ґубернїй зголошувати ся як найскорше письменно до Секретаріяту. У зголошенню треба подати: імя, назвище, усї нумери, робітничу команду й табор, докладну домашню адресу й зайняттє.
З Холмщини.
Як відомо, мінїстерство внутрішніх справ назначило комісара на Холмщину Скоропис-Йолтуховського, який ясно і докладно познайомлений з тамошнїми відносинами. Тому то з боку Поляків помічаєть ся нова фаза розвитку й наступу в питанню Холмщини. Народне правительство вислало своїх відпоручників з усїх мінїстерств для допомоги комісарови в упорядкуванню й орґанїзуванню полїтичного життя Холмщини. Тому, що фактична влада до сього часу була в руках окупаційної влади, мінїстерство внутрішнїх справ дало уповноваженнє комісарови Скоропис-Йолтуховському вести переговори з окупаційного владою у справі передачі адмінїстративного апарату в руки української влади. Зараз мінїстерство внутрішніх справ разом з комісаром вироблює плян тимчасового управильнення адмінїстрації й підготовлює проєкт для сталого упорядкування адмінїстративних порядків на Холмщинї. Особливу увагу зверне мінїстерство на орґанїзацію українського шкільництва, відновленнє й відчиненнє нових шкіл усякого роду, а головно забезпеченнє їх з матеріяльного боку. Рівночасно висилаєть ся священиків, які мають заспокоїти моральні потреби населення. Щодо евакуації збігцїв — вироблює комісар уможливлення свобідного й дешевого повороту розсїяних по всій території бувшої російської імперії збігцїв і має основувати харчові стації. На Холмщинї видаватимуть ся в найблизших днях дві українські щоденні газети, які інформуватимуть докладно населеннє про всї українські справи. Се, здаєть ся, перші, небачені довго ластівки, які холмські Українцї в історичнім життю своїм побачуть. Побажати треба, щоб розходили ся далеко по всїх глухих хатах.
Насильства Чехо-Словаків на Українї.
"Нова Рада" з 13/ІІІ доносить: Опущені своїми союзниками, допустили ся чехословацькі банди всяких насильств на українськім населенню. Вони спустошили Бориспіль. Вдирали ся до домів, забирали убраннє, біллє і начиннє, при чім убито багато людей. Ограбували також каси сїльських комітетів. У Яготинї здемолювали цукрові фабрики. До Баришівки й Березанї прибула частина Чехословаків на селянських возах. Повбивано всїх, котрі не хотїли дальше їхати. Коли там прибули, поламали й попалили вози й відїхали на конях або на зареквірованих возах.
Доля київської мирової делєґації большевиків.
Постановивши не признавати приказу Лєнїна в справі очищення Київа та всїєї України по прийняттю нїмецького ультимату, київські большевицькі народні секретарі вислали до Берестя власну мирову делєґацію. Делєґація прибула до Петрограду для запротестовання перед народнїми комісарами, а відси через Псков виїхала до Берестя. З Київа делєґація отримала директиви — згодити ся на торговельний договір, заключений Центральною Радою з осереднїми державами, але добивати ся невмішування осереднїх держав у внутрішнє життє республики й непризнання ними Центральної Ради. З Петрограду делєґація зателєґрафувала до Берестя, що в цїлости признає договір України з центральними державами й що їде підписувати сей договір. Коли делєґація зявила ся в Пскові, останнїй зайняли вже Нїмцї. Нїмецькому командантови заявили делєґати, що їдуть до Берестя заключити мир від імени большевиків подільської, катеринославської і харківської ґубернїй. На запитаннє команданта в Берестю прийшов розпорядок арештувати делєґацію і повернути її назад.