Цвітки галицкої автономії.

З Бірчи.
Бірча, місточко, під взглядом цивілізації, о цїлу голову висша від столицї австрійскої, — она випередила о цїлий вік инші міста і заслугує на славу европейску. От послухайте!
Національність тут ролї не грає. В Бірчи була собі рада громадска, на чолї стояв міщанин яко бурмістр, а другій був заступником бурмістра. "Хтось" погнївав ся на бурмістра і, по переведеню доходжень, суспендовано бурмістра, а управу місточка віддано не заступникови, котрого не суспендовано, тілько аптикареви, але тому лиш на папери, а в дїйстности комісар ц. к. староства віддав керму "дириґуючому учителеви" з Бірчи, котрий від пів року всї оголошеня і письма підписує і став бурмістром не аби-яким! Але не думайте, що єго установлено правительственним комісарем, — то нї! — бо ради громадскої не розвязали!
Він то приладив лісти виборчі і розписав вибори, котрі відбули ся 27 і 28 марта с. р. При укладаню лісти примінив ординацію виборчу з додатком "новочасних вимогів". і так:
До лісти з ІІІ-го округа вписав дві тутешні провізоричні учительки з титулу особистого права голосованя [бо нерухомости в Бірчи они не посїдають, а о якімсь их самостійнім предприємстві заробковім нїкому не відомо], ну, і они голосували через повномочників — жидів.
До лісти з I-ого круга втягнув еміґранта, не посїдаючого горожаньства австрійского, — і той також голосував.
Що пан професор, чи директор, чи там бурмістр се зробив, — то не дивниця, бо учителькам, яко их зверхник, єсть прихильний і любить их, і відношенє службове між ними єсть взірцеве, — а що-до еміґранта-ґрафа, то єсть єго... ну, як би то назвати... товаришем, — але що присутний при виборах комісар ц. к. староства п. Пашкудскій, Русинам знаний, позволив поминути приписи закона, — се мусить дивувати, тим більше, що перед виборами при переведеню доходжень і введеню учителя на управителя міста дав доказ безмежної енерґії і строгости...
Но "cel uświęca środki" — ходило о виробленє впливу еміґрантови, длятого потреба було, щоби трех сателітів єго з интеліґенції, ну і більшість жидів і міщан, єму відданих, заименувати радними. Номінація повела ся, бо люде независимі усунулись від голосованя і не хотїли вступити в двері, при котрих стояв жандарм з наїженим баґнетом, як би тут мала рішати ся доля Европи.
Цїкаво би знати: чи краєва рада шкільна заапробує бурмістрованє учителя і чи Єго Ексц. пан намістник згодить ся на се бурмістрованє і на допущенє до голосу чужинця і провізоричних учительок голосувавших через жидів?
Протест дасть нагоду розглянути ся в сїй справі.

30.03.1893

До теми