Скажені пси. — Порядки санітарні. — Крадїж корови і бійка.
Від довшого часу не було поміщено жадної дописи в "Народ. Часоп." з підо Львова, а знаю напевно, що в кождім селї найшло би ся щось цїкавого і думаю, що "Народна Часопись" радо би все поміщала. Отож я загадав хоч що важнїйшого написати:
Говорять люде, а переважно cтapi баби, що холєра иде в постати женщини з зелїзними ногами і з косою в руках. На саму згадку "холєра" не оден дрожить на цїлім тїлї, боячись вечером самітно навіть за поріг заглянути, а не знає, що инша біда гірш "холєри" може кождого легко надибати, от хоч би, як у нас, скажені пси, котрі у нас що раз то більше казять ся.
Заледво день явить ся, а уже ходить заступник присяжного по селї і наказує під карою 20 зр., аби кождий господар гній з подвіря вивіз. Вправдї він сповняє свій обовязок, бо зверхність громадска такій наказ отримала, лише не знати, як на так велике болото той гній вивозити; хиба бальонами, бо кіньми і возом анї гадай. Словом робить порядки санітарні, бо кажуть гній вивозити, але на тім конець. Чому лише не накажуть всї тоті падлини позакопувати, котрих всюди повно і через свою гнилизну занечищують воздух а через котрі і начальник громади спотикне ся. Куди лише оком глянеш, то всюди лежить падлина. На дорозї лежить кіт, здохлий а в рові пес, котрий сказив ся та єго убили і в рові лишили; за хатою курка, котру ґаздиня викинула. За селом на поли лежить теля, котре мабуть погибло від скаженого пса, чи може таки сам господар добив та запорпав в снїгу, щоби відтак пси мали знов що їсти. Коло самого гостинця лежить кінь, котрого господар виволїк там, і лишив так; що аж небезпечно гостинцем перейти, бо би тя пси покусали, або голова из того смроду заболїла і т. п. Чи такій то порядок санітарний? От і ще оден факт: У Петра Солотвиньского сказила ся безрога, котру то С. забив, чи що; досить, що неживу уже виволїк такой зараз за своє подвірє, в сад двірскій на праздник для псів. Пси незгордїли тим і такой зараз єї зїли. В кілька днїв найбільшій пес встїк ся і покусав старенького чоловіка, Иваницкого, в руку, котрого зараз до шпиталю відставлено. Ото маємо порядки санітарні, о котрі так дбають, обавляючись холєри. Повинні би уже раз тимь власти заняти ся, аби якось зарядити, бо коли так дальше потреває, то через занечищенє воздуха може яка заразлива пошесть вибухнути, хоч у нас і так проявляють ся поодинокі випадки тифу. Прецїнь гній так воздуха не занечищує, то й можна би той наказ вивоженя гною трохи здержати, бо тепер незмірно тяжка дорога і нїяк не спосібна до воженя гною. Тамтого року ми рільники примусово повивозили гної і вітер рознїс их на всї сторони, а ми через то богато втратили.
Перед кількома днями привів якійсь чоловік з Винник до Заячковского крадену корову і хотїв єї продати. Був так тогди Беднарскій і Цмок, котрі хотїли тоту корову купити. За тоту корову послїдні поміж собою посперечались так, що Беднарскій Цмокови майже пів волося з голови обірвав і на здоровлю скривдив. Рано прийшов жандарм, закув злодїєви руки і повів єгo до арешту. Цїлу справу передано судови.
А. Б.
